Ухвала суду № 30121593, 21.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 р.Справа № 2а-13171/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. по справі № 2а-13171/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЕЛЬБОР"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЕЛЬБОР" (далі по справі - відповідач), в якому просила суд:

- стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 131486 грн. 01 коп. .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року відмовлено у задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Ельбор" перебуває на обліку з 21 лютого 2007 року за № 1479 в ДПІ у Київському районі м. Харкова як платник податків, про що свідчить довідка позивача про взяття на облік.

Також судом встановлено, що відповідач здійснював сплату поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно поданих ним податкових декларацій за травень-вересень 2012 року, вчасно та в повному обсязі.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем повністю сплачена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями за травень-вересень 2012 року, сума податкового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями та пеня не може бути визнана судом податковим боргом, оскільки на час розгляду справи не є узгодженою у розумінні положень Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

У відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 49.1. та 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за червень 2012 року від 10.05.2011 року, в якій він самостійно визначив грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35239 грн., за липень 2012 року - в сумі 5794 грн., за серпень 2012 року - в сумі 28778 грн. та за вересень 2012 року - в сумі 15152 грн.

Крім того, позивачем проведено камеральну перевірку відповідача, якою виявлено ряд порушень, про що складено акт № 778/15-308/34861186 від 18.05.2012 року.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення за № 0004261503 від 12.06.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20560 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем - 13707 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 6853 грн. 50 коп.

Окрім того, на підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 2589 грн. 82 коп.

Даними обставинами позивач обґрунтовує суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість.

Колегією суддів встановлено, що відповідач здійснював сплату поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість, згідно поданих ним податкових декларацій за травень-вересень 2012 року, вчасно та в повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що кошти, які надійшли від відповідача для сплати зобов'язання, визначеного податковими деклараціями за травень-вересень 2012 року, були зараховані позивачем в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів згідно з черговістю його виникнення.

Як вбачається з облікової картки відповідача, позивачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення про визначення відповідачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість: № 0001001503 від 01.02.2012 року, № 0001751503 від 24.02.2012 року, № 0003271503 від 12.04.2012 року, № 0003741503 від 15.05.2012 року, № 0004651503 від 11.07.2012 року, № 0005371503 від 05.09.2012 року, № 0005851503 від 26.09.2012 року.

Сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначена вище переліченими податковими повідомленнями-рішеннями, враховуючи податкове повідомлення-рішення, яким обґрунтовує суму боргу позивач - № 0004261503 від 12.06.2012 року, на час розгляду даної адміністративної справи є неузгодженою, що підтверджується наступними доказами.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року по справі № 2-а-7195/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0003271503 від 12.04.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 року по справі № 2а-13297/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0004261503 від 12.06.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року по справі № 2-а-10336/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0005371503 від 05.09.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2012 року по справі № 2-а-11103/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0005851503 від 26.09.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року по справі № 2-а-1604/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0001001503 від 01.02.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по справі № 2-а-9531/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0001751503 від 24.02.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року по справі № 2а-7583/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0003741503 від 15.05.2012 року; постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 року по справі № 2-а-8494/12/2070 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0004651503 від 11.07.2012 року.

Зазначені рішення судів оскаржені в апеляційному порядку та на час розгляду даної адміністративної справи не набрали законної сили, що сторонами визнається та не заперечується.

Як зазначає позивач, відомості щодо оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень вносились після отримання рішень судів, а сума боргу в обліковій картці формується автоматично після спливу 10 днів, що надані для оскарження податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, в зв'язку з чим згідно облікової картки за відповідачем рахується податковий борг, який підлягає стягненню.

Інших доводів в обґрунтування суми податкового боргу позивачем не наведено та відповідних доказів не надано.

Колегія суддів вважає дану позицію позивача хибною, оскільки відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на те, що відповідачем повністю сплачена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями за травень-вересень 2012 року, сума податкового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями та пеня не може бути визнана судом податковим боргом, оскільки на час розгляду справи не є узгодженою у розумінні положень Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2013р. по справі № 2а-13171/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) П'янова Я.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.