Вирок № 30119799, 22.03.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 1-710/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2013 Печерський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді Білоцерківця О.А.,

при секретарі Вершняку В.М.,

з участю прокурора Байдюка Д.А.,

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу про обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Глеваха Васильківського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 без постійного місця проживання, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 09.09.2012 приблизно о 18 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні напівзруйнованої будівлі поблизу будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3 під час спільного розпиття спиртних напоїв, застосовуючи насильство, вчинив бійку та наніс удари руками обох рук по обличчю та тулубу ОСОБА_3, чим спричинив фізичний біль.

Після цього ОСОБА_2 насильно повалив ОСОБА_3 на підлогу, сів на неї зверху та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання смерті потерпілої, дістав з кишені своїх штанів складний ніж, яким умисно наніс два удари ОСОБА_3, один з яких прийшовся на передньо-зовнішню поверхню верхньої третини лівого передпліччя, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я, тілесне ушкодження не є небезпечним для життя.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілої, ОСОБА_2 наніс удар ножем в грудну клітину (область серця) ОСОБА_4, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Діючи таким чином, ОСОБА_2 вчинив всі необхідні дії по реалізації свого умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілої та залишив місце вчинення злочину, оскільки зрозумів, що його дії можуть бути помічені (викриті) сторонніми особами, які підходили до місця вчинення злочину.

Разом з тим, ОСОБА_2 не довів злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_3 було надано своєчасну медичну допомогу.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав, та суду показав, що дійсно він 09.09.2012 року приблизно о 12 годині прибув до приміщення, розташованого поблизу будинку № 9 по пров. Лабораторному в м. Києві, де зустрівся з раніше йому знайомою ОСОБА_3 з метою вживання спиртних напоїв.

Після чого він не пам'ятає, що трапилось між ним та ОСОБА_3, але він схопив складеного ножа, який був у нього в кишені брюк, розкрив його та наніс ОСОБА_3 два удари ножем, один в плече, другий в ліву частину грудної клітини. Удари наносив із положення сидячи, ОСОБА_3 лежала на підлозі, він сидів на ній та наносив удари зверху вниз правою рукою.

Після того, як він наніс два удари ножем, він отямився та зрозумів, що вчинив протиправні дії, після чого добровільно перестав наносити удари ОСОБА_3 та вийшов з приміщення, щоб прийти в себе. Коли прогулювався, то ніж викинув, але коли побачив міліцію, добровільно пішов в їх сторону, щоб здатись.

Умислу вбивати ОСОБА_3 в нього не було, в своїх діях він вбачає нанесення тяжких тілесних ушкоджень, оскільки не намагався вбити останню, хоча така реальна можливість в нього була.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами.

Показання підсудного були перевірені під час судового слідства шляхом дослідження всіх доказів у справі в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила показання, надані під час досудового слідства, згідно яких 09.09.2012 року приблизно з 16 години вживала спиртні напої разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, після чого приблизно о 18 годині ОСОБА_5 з приміщення вийшов та пішов у своїх справах. В приміщенні залишився ОСОБА_2, який став пропонувати їй вступити в інтимний зв'язок з ним, на що вона відповіла відмовою. Після цього, ОСОБА_2 став наносити їй удари руками по обличчю, повалив її на підлогу.

Вона категорично відмовлялась від статевих стосунків з ОСОБА_2, розлютившись, останній схопив розкладний ніж з кишені брюк наніс їй декілька ударів ножем, скільки було ударів вона не пам'ятає, але пам'ятає удари в грудну клітину та плече.

В цей час до приміщення став підходити ОСОБА_5, який голосно розмовляв, його голос почув ОСОБА_2, злякався, після чого разом з ножем побіг в невідомому для неї напрямку.

Коли ОСОБА_5 зайшов до приміщення, вона йому все розповіла та він побіг викликати міліцію та медичну допомогу.

З приводу замаху на зґвалтування ОСОБА_3 ніяких претензій до ОСОБА_2 не має, відмовившись від заяви з цього приводу.

Зазначені показання потерпілої є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив показання, надані під час досудового слідства, згідно яких 09.09.2012 року приблизно о 16 годині він прийшов до приміщення розташованому поблизу будинку АДРЕСА_2, де вони разом з ОСОБА_3 проживали на той час, в приміщенні вже перебував його знайомий ОСОБА_2

Після чого, вони утрьох стали вживати спиртні напої та приблизно о 18 годині він пішов по свої справах, а коли повернувся до приміщення, почув жіночий стогін та, зайшовши всередину, побачив, що ОСОБА_3 перебуває на підлозі, на її одежі були плями бурого кольору, потім вона показала йому тілесні ушкодження, які їй завдав ОСОБА_2 Він побіг до гаражного кооперативу, де звернувся за допомогою до охоронця, який і викликав швидку медичну допомогу та міліцію. Якби він не повернувся до ОСОБА_3, то остання не маючи можливості рухатись, не розраховуючи на сторонню допомогу, померла б.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердив показання, надані під час досудового слідства, пояснив, що він працює лікарем 5 підстанції КМШД та 09.09.2012 року о 19 годині 30 хвилин надійшов виклик про ножове поранення за адресою: АДРЕСА_2.

Прибувши за вказаною адресою він побачив жінку, яка представилась ОСОБА_3 та розповіла, що 40 хвилин тому її знайомий на ім'я ОСОБА_2 наніс їй удари ножем. Після чого він її оглянув, встановив тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення, прийняв рішення про направлення ОСОБА_3 до лікарні. Вона була доставлена до Київської міської клінічної лікарні № 17.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7, неявка якого визнана судом поважною, відповідно до яких він 10.09.2012 року був запрошений, як понятий при відтворенні обстановки та обставин події до Печерського РУ ГУ МВС в м. Києві, де у кабінеті № 66 ОСОБА_2 почав розповідати, а потім на місцевості в напівзруйнованому приміщенні поблизу будинку АДРЕСА_2 показав за допомогою манекена як 09.09.2012 року після вживання алкоголю наніс декілька ударів ножем жінці на прізвище ОСОБА_3 в область грудної клітини та плече, після нанесення яких втік. ОСОБА_2 все розповідав та показував впевнено, на місцевості орієнтувався. Після чого він засвідчив своїм підписом участь у слідчій дії.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8, неявка якого визнана судом такою, що з поважних причин, які за своїм змістом є аналогічними показанням свідка ОСОБА_7

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, неявка якого визнана судом поважною, відповідно до яких він працює охоронцем гаражного кооперативу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. 09.09.2012 року перебував на роботі, коли до нього приблизно о 19 годині прийшов малознайомий хлопець на ім'я ОСОБА_5 та попросив викликати швидку допомогу у зв'язку з тим, що знайомий причинив тілесні ушкодження його дівчині.

Зазначені показання свідків є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у справі.

Суд бере до уваги показання свідків як об'єктивні, оскільки вони безпосередньо не зацікавлені у певному вирішенні справи, не суперечать один одному та вказують на вчинення ОСОБА_2 інкримінованого діяння.

Окрім цього, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

- протоколом огляду місця події від 09.09.2012 року, в ході якого було вилучено ніж за адресою: АДРЕСА_3;

- протоколом явки з повинною ОСОБА_2 про вчинений злочин, згідно якого ОСОБА_2 заявив, що наніс два удари ножем ОСОБА_3;

- висновком судово-медичної експертизи № 1652/е 16.10.2012 року, згідно якої ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження:

а) проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя, у відповідності до якого ОСОБА_3 отримала: колото-різану рану у 3 міжребір'я зліва по навколостеральній лінії, від якого спрямований канал рани, що проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберних м'язів 3 міжреберного проміжку, пристінкової плеври, перикарду, передньої поверхні правого шлуночку, яка супроводжувалась внутрішньою-плевральною кровотечею у плевральній порожнині;

б) різана рана передньої-зовнішньої поверхні верхньої третини лівого передпліччя, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш 21 добу, за критерієм тривалості розладу здоров'я, тілесне ушкодження не є небезпечним для життя;

- висновком судово-медичної (медико-криміналістичної) експертизи №242-мк від 26.10.2012 року, згідно якої пошкодження на предметах одягу ОСОБА_3 могло утворитися від дії клинка ножа, що знайдений по АДРЕСА_3;

- висновком судово-медичної експертизи №368 від 25.10.2012 року, згідно якої на джинсових брюках ОСОБА_2 в нашаруваннях виявлений антиген Н та ізогемаглютинін анти-В, на куртці виявлений тільки антиген Н. Результати дослідження не виключають можливість походження даної крові від потерпілої ОСОБА_3;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.09.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_10 на місці вказав на обставини вчиненого ним злочину;

- протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2, під час якої вони підтвердили свої попередні показання про обставини вчинення злочину;

- речовими доказами по справі: фрагментом марлі зі змивом, фрагментом тканини, ножем, вилученим у ході огляду місця події, предметами одягу ОСОБА_2, які у нього були вилучені, предметами одягу ОСОБА_3 з нашаруванням крові та пошкодженням тканин.

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудним діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілої, свідків у справі.

Суд не може взяти до уваги висновки цитологічної експертизи № 239\ц від 19.10.2012 року, згідно якої на ножі, вилученому при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_2, знайдена кров, оцінювати його як належний та допустимий доказ по справі, оскільки відповідно до висновку експерта №242-мк від 26.10.2012 року, ніж вилучений в АДРЕСА_2, не є предметом, яким було нанесено пошкодження потерпілій.

Показання підсудного в частині того, що він не мав наміру позбавляти життя ОСОБА_3, суд оцінює критично, виходячи з спрямованості удару ножем підсудного в життєво важливий орган, а також характеру та локалізації тілесного ушкодження ОСОБА_3 у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, в області серця в області грудної клітини.

Завдання ушкодження в життєво важливий орган тіла, яке, як правило, спричиняє смерть потерпілого, але не призвело до смертельного наслідку лише через випадковий збіг обставин, незалежних від волі підсудного, належить кваліфікувати не за наслідками, що стались.

Відмова ОСОБА_2 мала місце вже після вчинення дій, які він вважав за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, а саме - надання своєчасної медичної допомоги.

Показання потерпілої про те, що ОСОБА_2 не мав бажання її вбивати, суд оцінює критично, з урахуванням стану потерпілої, яка безпосередньо перед конфліктом вживала спиртні напої, отримала поранення в область серця. Суб'єктивна думка ОСОБА_3 щодо спрямованості умислу ОСОБА_2 не відповідає доказам об'єктивного характеру, зокрема, висновку судово-медичної експертизи.

Керуючись ст. 67 КПК України суд оцінює зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням досліджених доказів суд розцінює позицію ОСОБА_2 щодо скоєного як намір уникнення належної кримінальної відповідальності.

Суд, аналізуючи досліджені по справі докази з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь - яких істотних суперечностей вважає вину підсудного ОСОБА_2 доведеною повністю.

Вирішуючи питання стосовно кваліфікації дій підсудного, суд приходить до наступних висновків.

Діяння, вчинене підсудним, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, оскільки він здійснив умисні дії, які спрямовані на протиправне заподіяння смерті іншій людині, що не були доведені до кінця з причин, які не залежали від його волі.

При призначенні міри покарання підсудному суд враховує тяжкість скоєного підсудним діяння, його особу, який раніше в силу ст.89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем реєстрації, те, що злочин є незакінченим, недосягнення злочинної мети.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, немає.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства та необхідність обрання йому міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Питання речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 81 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати слід стягнути з ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання, а саме: з 09.09.2012 р.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУДКУ у Київській області, р/р 31253272210699, код 25575285, МФО 821018 з приміткою: (код 11110) «За проведення експертизи») 411,60 грн. за проведення експертизи №337 від 20.09.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (ГУДКУ у Київській області, р/р 31253272210699, код 25575285, МФО 821018 з приміткою: (код 11110) «За проведення експертизи») 470,40 грн. за проведення експертизи №425 від 30.10.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні №17 (ГУДСКУ в м. Києві, р/р 35423005001329, код банку 820019, ЕДРПОУ 03319759) 2088 грн., за витрати на лікування ОСОБА_3

Речові докази:

- фрагмент марлі зі змивом, фрагмент тканини, сім картку, ножі, предмети одягу ОСОБА_2, предмети одягу ОСОБА_3 оптичний mini DVD-RW диск з фіксацією відтворення обстановки та обставин події, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через районний суд, засудженим - з моменту отримання копії вироку.

СУДДЯ О.А. Білоцерківець