Постанова № 30119573, 01.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2013 р. 15 год.55 хв.Справа № 2а - 986/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Шаховій О.Л.,

за участю представників:

позивача - Штульман З.В.,

відповідача - Зеленіної С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Ю-Текс Плюс"до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Ю-Текс Плюс" (далі - позивач, ПП "Ю-Текс Плюс") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 06.03.2012 року №0001732301, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 31306,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 31305,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що висновок податкового органу щодо безтоварності господарських операцій щодо придбання ПП "Ю-Текс Плюс" у ПП "Маркет-Холдинг" товарів ґрунтується виключно на акті перевірки контрагента ПП "Маркет-Холдінг". При цьому, вказує, що до перевірки позивачем були надані всі первинні документи щодо придбання товару у спірного контрагента та подальшої його реалізації покупцям, що підтверджує товарність даної господарської операції, при цьому відсутність товарно-транспортних накладних обумовлена умовами фактичної передачі товарів, при якій законодавством не передбачено оформлення ТТН.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПП "Ю-Текс Плюс" та ПП "Маркет-Холдінг", оскільки згідно висновків акту перевірки контрагента позивача від 23.11.11р. № 4002/23-2/37353417 визнано недійсними правочини, укладені ПП "Маркет Холдінг" з його постачальниками ТОВ "Примторг", ТОВ "Автобудсервіс 7", ТОВ "Техно-Грін-ЛВО", ТОВ "Акура-Груп", ТОВ "Інвестагро-Ресурс", ТОВ "Арт-клуб "Бібоп", ПП "Кодекс-Центр", ТОВ "Постач Альянс 2010", ТОВ "ТД "ЕКСПО", ТОВ "ТД "Альтаір". Отже, відповідач вважає, що наслідки нікчемності правочинів вказаного контрагента розповсюджуються і на позивача, як покупця товару, оскільки ПП "Маркет Холдінг" фактично не міг передати ПП "Ю-Текс Плюс" товар через його відсутність. Оскільки факт встановлених порушень підтверджується висновками акту перевірки позивача, тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Ухвалою суду від 26 березня 2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.08.2012 року провадження в даній справі було зупинено до набрання законної сили рішення у справі №2а-3309/12/2170 за позовом ПП "Маркет-Холдінг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року провадження у справі було поновлено у зв'язку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження.

В судовому засіданні від 01.03.2013 року представник позивача просила задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін та показання свідка, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Приватне підприємство "Ю-Текс Плюс" зареєстровано, як юридична особа, виконавчим комітетом Херсонської міської ради 26.01.2010 року.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №098929 основними видами діяльності ПП "Ю-Текс Плюс" є: інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, роздрібна торгівля текстильними та галантерейними товарами, роздрібна торгівля одягом, роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України фахівцем податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Ю-Текс Плюс" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ПП "Маркет-Холдінг" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП "Маркет-Холдінг" у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні 2011 року, про що було складено акт від 27.02.2012 року № 4/23-2/36945016 (далі - акт перевірки).

Висновками вищевказаного акту перевірки були встановлені порушення:

1. ч.1-5 ст.203, ч.1-2 ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Ю-Текс Плюс" при придбанні товарів у постачальника ПП "Маркет - Холдінг" у січні - червні 2011 року.

2. п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 31305,00 грн., в тому числі: січень 2011 року на суму ПДВ 1986,00 грн., лютий 2011 року на суму ПДВ 7483,00 грн., березень 2011 року на суму ПДВ 4405,00 грн., квітень 2011 року на суму ПДВ 4437,00 грн., травень 2011 року на суму ПДВ 8193,00 грн., червень 2011 року на суму ПДВ 4801,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі податкової звітності з ПДВ за січень - червень 2011 року та первинних документів, а саме: видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, довіреностей на отримання товару, ж/о по рахунку 361, реєстрів податкових накладних, банківських виписок, картки субрахунків по ПП "Маркет Холдінг" та акту перевірки ПП "Маркет Холдінг" від 23.11.2011 року №4002/23-2/37353417 було встановлено завищення задекларованих ПП "Ю-Текс Плюс" показників з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Маркет Холдінг" згідно поданих до ДПІ у м. Херсоні декларації з ПДВ за січень 2011 року (від 18.02.2011 р. вх. №11801), декларації з ПДВ за лютий 2011 року (від 16.03.2011 р. № 43497), декларації з ПДВ за березень 2011 року (від 15.04.2011 р. №102861), декларації з ПДВ за квітень 2011 року (від 20.05.2011 р. №131836), декларації з ПДВ за травень 2011 року (від 20.06.2011 р. № 140941), декларації з ПДВ за червень 2011 року (від 19.07.2011 р. №164169) всього на загальну суму 31305,00 грн.

Підставою вказаного висновку слугували обставини щодо відсутності договору, товарно - транспортних накладних, шляхових листів, журналу виданих довіреностей на отримання товару від ПП "Маркет Холдінг". Крім того, згідно акту ДПІ у м. Херсоні від 23.11.2011 року № 4002/23-2/37353417 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Маркет Холдінг" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року встановлено недійсність правочинів, укладених ПП "Маркет Холдінг" з постачальниками товарів - ТОВ "Промторг", ТОВ "Автобудсервіс 7", ТОВ "Техно-Грін-ЛВО", ТОВ "Акура-Груп", ТОВ "Інвестагро-Ресурс", ТОВ "Арт-клуб "Бібоп", ПП Кодекс-Центр", ТОВ "Постач Альянс 2010, ТОВ "ТД "Експо", ТОВ "ТД "Альтаір", що свідчить про здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства поза межами правового поля, тобто без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються умовами правочинів.

На підставі вказаних висновків ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0001732301, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31306,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 31305,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн., що є предметом оскарження в даній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України підставами для формування податкового кредиту є у продавця - факт відвантаження товару та отримання коштів від покупця, а у покупця - наявність належно оформленої податкової накладної та фактична сплата грошових коштів продавцю, в сумі визначеній в податковій накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2011 року між ПП "Маркет Холдінг" (за договором - постачальник) та ПП "Ю-Текс Плюс" (за договором - Покупець) було укладено договір поставки №3/01.01.2011, згідно умов якого постачальник передає, а покупець приймає та сплачує продукцію (товар) в асортименті, у кількості та за цінами, зазначеними в накладних, загальна сума договору складає суму всіх накладних протягом терміну дії договору, поставка товару здійснюється на підставі усної заявки покупця або постачальником, або на умовах самовивезення, оплата товару здійснюється після постави протягом 30 календарних днів у безготівковій формі, термін дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов вказаного договору, ПП "Маркет Холдінг" поставило на адресу позивача товар, а саме: рукавиці, халати, плащі, костюми ПВХ, костюми робітничі, валянки, сітку, синтепон, навушники, прапори, тент, комплекти кухаря, чохли, ганчір'я тощо всього на загальну суму 187 839,55 грн., у тому числі ПДВ 31 306,59 грн., зокрема, у січні 2011 року на суму ПДВ 1 986,24 грн., у лютому 2011 року на суму ПДВ 7 483,27 грн., у березні 2011 року на суму ПДВ 5 649,28 грн., у квітні 2011 року на суму ПДВ 3 192,95 грн., у травні 2011 року на суму ПДВ 8 193,47 грн., у червні 2011 року на суму ПДВ 4 801,37 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими до матеріалів справи.

Оплата отриманого товару на загальну суму 187839,55 грн. здійснена у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, перелік яких наведений на стор. 22 акту перевірки, при цьому заборгованість за отриманий товар відсутня.

На підтвердження товарності спірних операцій позивач надав суду бухгалтерську довідку від 20.02.2013 року з аналізом субконто по контрагенту ПП "Маркет Холдінг", карткою субконто по контрагенту ПП "Маркет Холдінг" за період січень 2011 року - червень 2011 року щодо оприбуткування від даного контрагента відповідних товарно - матеріальних цінностей та формування податкового кредиту по ПП "Маркет Холдінг", а також декларацію з податку на прибуток, в якій відображено собівартість придбаних товарів, в т.ч. по ПП "Маркет Холдінг", а також собівартість реалізованих товарів.

Допитаний в якості свідка керівник ПП "Маркет Холдінг" ОСОБА_4 підтвердив укладання між позивачем та ПП "Маркет Холдінг" договору поставки від 01.01.2011 року, на виконання умов якого підприємством було продано ПП "Ю-Текс Плюс" товар відповідно до переліку, зазначеного в видаткових накладних. При цьому, за наслідками вказаних операцій ПП "Маркет Холдінг" було задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ. Щодо перевезення товару, то ОСОБА_4 зазначив, що оскільки товар є малогабаритним та у невеликий кількості, тому не було необхідності використовувати найманий транспорт і відповідно доставка здійснювалась його власним автотранспортом. Щодо посилання ДПІ на висновку акту перевірки ПП "Маркет Холдінг" про нікчемність угод, укладених підприємством з його постачальниками, то ОСОБА_4 вказав на оскарження дій податкового органу по складанню наказу на проведення вказанної перевірки в судовому порядку, результатом такого оскарження є судове рішення щодо задоволення позовних вимог ПП "Маркет Холдінг".

Згідно зі ст. 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту реальності здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, та підтвердженням розрахунків між позивачем та контрагентом, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та ПП "Маркет Холдінг" безтоварними не вбачається.

Внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що у перевіреному періоді позивачем було отримано від ПП "Маркет Холдінг" товар, за фактом отримання товару були надані податкові накладні, за рахунок яких був сформований податковий кредит у відповідному звітному періоді, вказаний товар оплачений позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено. Зокрема, відповідно до акту перевірки ПП "Маркет Холдінг" від 23.11.2011 року за №4002/23-2/37353417 вказаний суб'єкт господарювання зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Херосонської міської ради за №14991020000012749 02.11.2010 року, та зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва від 23.11.2010 року за №100312286, індивідуальний податковий номер 373534121035. Таким чином, на момент укладення договору та документального оформлення його виконання, ПП "Маркет Холдінг" мало право на оформлення податкових накладних, види діяльності ПП "Маркет Холдінг" відповідають змісту господарської операції з позивачем.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суд звертає увагу, що в ході перевірки податковий орган не надав доказів отримання спірної продукції від іншого контрагента, наприклад надання результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, оскільки пунктом 20.1.5. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів податкової служби вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Щодо доводів про те, що в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного отримання товарів від ПП "Маркет Холдінг" через відсутність як у ПП "Маркет Холдінг" так і у ПП "Ю-Текс Плюс" майна, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів тощо, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, що господарські угоди укладені зокрема з позивачем є фіктивними, суд зазначає, що відповідач ні яким чином не довів неможливість здійснення спірних операцій з урахуванням наявного у підприємства орендованого майна, власного транспорту та можливість цих підприємств укладати угоди про залучення трудових ресурсів інших суб'єктів господарювання. Вказані факти не є підставою вважати, що підприємства не здійснюють господарської діяльності, а угоди укладені з контрагентами є безтоварними.

Щодо доводу відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ПП "Маркет Холдінг" з посиланням ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлено ними по правочинах, то суд виходить з наступного.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Адже, заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення в податковому обліку позивача сум податкового кредиту, ДПІ посилається на акт від 23.11.2011 року №4002/23-2/37353417 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Маркет Холдінг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками за період з 01.01.2011 року по 31.07.2011 року.

Судом встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 року по справі №2а - 5653/11/2170, яка набрала законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 року, визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні по складанню наказу та повідомлення про проведення перевірки та скасовано наказ ДПІ у м. Херсоні від 09.11.2011 року № 2921 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Маркет Холдінг", на підставі якого було проведено перевірку ПП "Маркет Холдінг" та складено акт від 23.11.2011 року №4002/23-2/37353417, який в подальшому був використаний податковим органом при визначенні ПП "Ю-Текс Плюс" грошових зобов'язань з ПДВ за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Наслідком недотримання встановленого законом порядку одержання доказів в силу норми частини 3 ст. 70 КАС України є нікчемність таких доказів.

Таким чином, в силу ст. 70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів на підставі акту перевірки контрагента позивача як доказ для встановлення порушень при формуванні податкового кредиту не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Щодо посилання податкового органу на те, що перевіркою встановлено формування позивачем податкового кредиту за рахунок постачальників в ланцюгах постачання, які здійснюють діяльність з порушенням податкового законодавства, суд зауважує, що якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарських операцій між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить до висновку, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені вимогами п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України.

Оскільки визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 31305,00 грн. є неправомірним, а тому неправомірним є і застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому податкове повідомлення-рішення від 06.03.2012 року №0001732301, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Ю-Текс Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.03.2012 року №0001732301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 31306,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 31305,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 березня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1