КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13522/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
У Х В А Л А
Іменем України
21 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу казенного підприємства «Кіровгеологія» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до казенного підприємства «Кіровгеологія» про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просили стягнути з казенного підприємства «Кіровгеологія» податковий борг з податку на додану вартість (з урахуванням пені) в розмірі 2 105 465,81 грн., шляхом перерахування коштів з розрахункових рахунків КП «Кіровгеологія».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено частково: стягнуто з казенного підприємства «Кіровгеологія», ідентифікаційний код 14308279, податковий борг з податку на додану вартість (з урахуванням пені) у розмірі 873 049, 06 грн., на бюджетний рахунок №31112029700007, одержувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та постановити нову, якою відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість казенного підприємства «Кіровгеологія» виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, згідно декларацій № 9042156368 від 20 липня 2012 року за червень 2012 року на суму 517 394 грн.; № 9049858670 від 17 серпня 2012 року за липень 2012 року на суму 1 304 816 грн.; № 9057050682 від 19 вересня 2012 року за серпень 2012 року на суму 423 523 грн.; та № 9064146842 від 18 жовтня 2012 року за вересень 2012 року на суму 370 357 грн.
Постановляючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова заборгованість в сумі, яка заявлена до стягнення податковим органом, підтверджена належним чином, проте відповідачем в повному обсязі добровільно не сплачена, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, що казенне підприємство «Кіровгеологія» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 09 грудня 1991 року та з 22 вересня 1992 року перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.
Сума заборгованості з податку на додану вартість виникла внаслідок несплати підприємством самостійно визначених у податкових деклараціях податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2 616 090 грн.
Крім того, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби донараховано Казенному підприємству «Кіровгеологія» пеню, за не своєчасну сплату податку на додану вартість, в розмірі 31 754,72 грн.
Також за результатами перевірок своєчасності сплати відповідачем податків до бюджету за інші періоди, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: прострочення сплати податку на додану вартість.
На підставі складених за результатами перевірок Актів, ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС винесені податкові повідомлення - рішення, якими донараховано казенному підприємству «Кіровгеологія» штрафні санкції на суму 798 920, 26 грн.
На час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем сплачений податок на додану вартість в розмірі 2 573 715, 92 грн.
Таким чином, за відповідачем обліковується податковий борг по сплаті податкового зобов'язання з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені на суму 873 049,06 грн.
У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 ст. 59 ПКУ встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
З метою стягнення податкового боргу за попередній період, ДПІ у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби направило відповідачу першу податкову вимогу від 10 червня 2009 року № 1/5320 та другу податкову вимогу від 28 липня 2009 року № 2/6435.
Оскільки податковий борг з податку на додану вартість виник у відповідача в тому числі після надсилання податкової вимоги, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.
Згідно з підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, враховуючи, що на час звернення органом державної податкової служби до суду, відповідачем податковий борг в повному обсязі не сплачений, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Посилання апелянта на те, що заявою про зміну позовних вимог, позивач змінив і підставу і предмет адміністративного позову, на що не мав права, не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 137 КАС України, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив збільшити суму позовних вимог.
Вказана заява відповідає вимогам, встановленим ст. 106 КАС України. Предмет і підстави позову протягом розгляду справи позивачем не змінювались.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу та необхідності його стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу казенного підприємства «Кіровгеологія» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ст. 254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді І.О. Грибан
О.А. Губська
Повний текст ухвали виготовлений 21 березня 2013 року
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Судове рішення № 30118789, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13522/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: