Рішення № 30118666, 11.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р.Справа № 922/458/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Харків) до Державного підприємства "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту "Укрзалізничпроект" (м. Харків) про стягнення 88705,33 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мартіна Л.Г., довіреність №1154 від 20.12.12 р.;

відповідача - Мицай О.І., довіреність №10-1139 від 08.11.11 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ ПАТ "Укртелеком" в особі ХФ ПАТ "Укртелеком", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з держаного підприємства "Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Укрзалізничпроект" заборгованість за неналежне виконання умов договору № 1-2012 про виконання робіт на розробку проектно-кошторисної документації від 21.09.12 р. Відповідно до вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 88705,33 грн., з яких 87838,88 грн. - сума основного боргу, 721,96 грн. - сума пені, 144,39 грн. - три відсотки річних. Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2013 р. було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, провадження у справі №922/458/13-г та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18.02.13 р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.13 р. розгляд справи було відкладено на 04.03.13 р.

01.03.2013р. через канцелярію господарського суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково та зазначив, що сума заборгованості у розмірі 87838,88 грн. по договору №1-2012 від 21.09.2012р. сплачено платіжним дорученням №196 від 28.02.2013р., позовні вимоги в частині стягнення нарахованої пені та 3% річних не визнає на підставі того, що роботи по договору позивачем були виконані з порушенням строку, крім того, відповідач не отримував рахунок до сплати як це передбачено умовами договору.

04.03.2013р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про залучення до матеріалів справи витребувані судом документи та докази отримання відповідачем рахунку до сплати згідно додатку.

Суд, розглянувши заяву позивача про залучення до матеріалів справи витребувані судом документи та докази отримання відповідачем рахунку до сплати згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити її.

Представник позивача в судовому засіданні 04.03.2013р. звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для перевірки надходження коштів на рахунок позивача.

Клопотання представника позивача було задоволено судом та у судовому засіданні 04.03.2013р. оголошена перерва до 11.03.2013р. до 11:40 год.

Присутній в судовому засіданні 11.03.2013р. представник позивача просив розглянути справу за наявними в ній матеріалами з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Присутній в судовому засіданні 11.03.2013р. представник відповідача просив розглянути справу за наявними в ній матеріалами з урахуванням здійснених відповідачем оплат та відмовити у задоволені позовних вимог щодо стягнення пені і 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (підрядник) та Державним підприємством «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Укрзалізничпроект» (замовник) укладено договір №1-2012 про виконання робіт на розробку проектно-кошторисної документації, згідно якого Підрядник зобов'язався на свій ризик та своїми засобами за завданням Замовника розробити проектно-кошторисну документацію по робочому проекту: «Захист від електромагнітного впливу контактної мережі залізниці міжстанційної лінії зонової мережі ПАТ «Укртелеком» АТС-2 (Лозова) - АТС (Орілька)». Волоконно-оптична лінія зв'язку, ущільнена ВОСП», а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані проектні роботи відповідно до договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору визначена на підставі зведеного кошторису (додаток №2 до договору). Загальна вартість робіт склала 87838,88грн. (пункт 3.1 договору).

Згідно пункту 5.1 договору строк здачі робіт за договором був визначений календарним планом (додаток №3 до договору).

Умовами договору був передбачений порядок здачі-приймання робіт, який передбачав підписання сторонами акту здачі-приймання робіт (п.п. 5.4, 5.5 договору).

31 жовтня 2012 року, між сторонами підписано акт №1 здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором №1-2012.

Судом встановлено, що мотивована відмова відповідача (замовника робіт) від прийняття робіт до позивача (підрядника робіт) не надходила.

Згідно п. 4.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання провести розрахунок за виконані роботи шляхом перерахування позивачу на поточний рахунок грошові кошти протягом 45 банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, тобто до 03.01.2013 року.

Відповідно до п. 4.2 договору, оплата виконаних робіт здійснюється на підставі рахунку, наданого підрядником.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати за виконані роботи позивачем, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 87838,88 грн. та на день подачі позову до суду (01.02.2013р.) відповідачем була не сплачена.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором підряду на проведення проектних робіт. Згідно визначення частини першої статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 889 ЦК України, якщо договором передбачено виконання робіт за плату, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт, в порядку встановленого договором.

Нормою ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язків для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормою ч.4 ст. 631 ЦК України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частина 7 ст. 193 ГК України встановлює, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що за порушення терміну оплати, визначеного цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми не сплачених або не своєчасно сплачених коштів, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 87838,88 грн. за договором №1-2012 про виконання робіт на розробку проектно-кошторисної документації від 21.09.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням №196 від 28.02.2013 року.

За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження по справі в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що матеріали справи не містять, а позивач не надав належних доказів, які б свідчили про надання рахунку до сплати відповідачу відповідно до пункту 4.2. спірного договору, за таких обставин, суд вважає за необхідне по справі відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованої пені у розмірі 721,96 грн. і 3% річних у розмірі 144,39 грн.

Суд критично оцінює наданий лист від 30.10.2012р. №15-08/147 як доказ отримання відповідачем рахунку до сплати. Як вбачається представником відповідача отримана лише проектно-кошторисна документація. Окрім того, Акт №1 здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором №1-2012 від 21.09.2012р. підписано сторонами 31.10.2012 року, а рахунок як зазначає позивач наданий листом від 30.10.2012 року, до підписання вказаного акту.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Укрзалізничпроект» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, Код ЄДРПОУ 01095913) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9; р/р 26003592, в ХОД АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 87838,88 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

В частині стягнення 721,96 грн. пені та 144,39 грн. 3% річних в позові відмовити.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.