Рішення № 30118663, 11.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р.Справа № 922/194/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго" (м. Харків) до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків) про стягнення 148853,29 грн. за участю представників сторін:

позивача - Чуб С.В. (довіреність від 08.01.13 р.);

відповідача - Гроссу Г.В. (довіреність №38-2071/471 від 10.05.12 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватна науково-виробнича фірма "Анкор-Теплоенерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №270511 від 17.02.06 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 148853,29 грн., з яких 142944,00 грн. - сума основного боргу та 5909,29 грн. 3% річних. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.13 р. було прийнято вказану позовну заяву та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.02.13 р. о 10:40.

В судовому засіданні 11.02.13 р. було оголошено перерву до 18.02.13 р.

Ухвалою суду від 18.02.13 р. було відкладено розгляд справи на 04.03.13 р.

В судовому засіданні 04.03.13 р. було оголошено перерву до 11.03.13 р.

11.03.13 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про часткову сплату відповідачем суми основного боргу за договором купівлі-продажу №270511 від 17.02.06 р. на загальну суму 80000,00 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень про часткову сплату відповідачем суми основного боргу за договором купівлі-продажу №270511 від 17.02.06 р. на загальну суму 80000,00 грн., вважає можливим задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.13 р. підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити позов з урахуванням часткової сплати відповідачем основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.13 р. визнає позовні вимоги частково в частині непогашеної суми основного боргу, проти 3% річних заперечує.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17.02.06 р. між КП "Харківські теплові мережі" (покупець) та ПНВФ "Анкор-Теплоенерго" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №270511.

Відповідно до п. 1.1 договору, по цьому договору продавець зобов'язується передавати у власність (поставити) покупцеві протягом терміну дії договору, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати гумові прокладки до теплообмінникам, обладнання до теплообмінникам (товар), найменування та асортимент, кількість і ціна яких вказані у відповідних специфікаціях, що додаються до цього договору та складових його невід'ємну частину. Сума договору складає 5000000 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, розрахунки за товари які постачаються за цим договором провадяться в порядку 100% передоплати вартості за кожну партію товару або іншим способом не суперечить чинному законодавству.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками позивача. Також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання від ПНВФ "Анкор-Теплоенерго" цінностей.

Також в матеріалах міститься акти звірки взаєморозрахунків №000075 від 01.10.12 р. та від 01.02.13 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками сторін, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем на суму основного боргу 142944,00 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, поставив відповідачеві товар, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору купівлі-продажу №270511 від 17.02.06 р., лише частково оплатив за отриману продукцію.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про погашення простроченої заборгованості №20112 від 20.11.2012 р., а також направив повторну вимогу про погашення простроченої заборгованості №0502 від 05.02.13 р.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 130944,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. Але оплата за весь отриманий товар відповідачем здійснено не було.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу у сумі 130944,00 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 12000,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5909,29 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2977,07 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 38; код ЄДРПОУ 31557119) на користь Приватної науково-виробничої фірми "Анкор-Теплоенерго" (61034, м. Харків, Ленінський р-н., вул. Кашуби, буд. 10; код ЄДРПОУ 32762338) суму основного боргу у розмірі 12000,00 грн., 3% в розмірі 5909,29 грн. та судовий збір в розмірі 2977,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 130944,00 грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.