Рішення № 30118408, 19.03.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2013 р. Справа № 903/130/13-г

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 112 968,00 грн. неустойки

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Даниліка Ф.Я., дов. №1-48-1 від 21.01.2013р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулася до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 112 968,00 грн. неустойки за прострочення виконання обов'язку повернення торгової площі за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р. у відповідності до ч.2 ст.785 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на договір оренди торговельного місця НОМЕР_3 від 27.12.2007р., термін дії якого закінчився 31.12.2008р., рішення господарського суду Волинської області від 15.10.2009р. у справі №5/20-78, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 звільнити торгівельне місце НОМЕР_2 площею 27м2 на ринку «Завокзальний» за адресою м.Луцьк, вул.. Карпенка-Карого, 1.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. порушено провадження у справі та призначено розгляд спору на 26.02.2013р. Зобов'язано відповідача надати суду свідоцтво суб'єкта підприємницької діяльності, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив задовольнити останні, при цьому пояснив, що всупереч умов договору НОМЕР_3 від 27.12.2007р., термін дії якого закінчився 31.12.2008р., ФОП ОСОБА_1 торгівельне місце НОМЕР_2 площею 27м2 на ринку «Завокзальний» за адресою м.Луцьк, вул.Карпенка-Карого, 1, не звільнив. Рішенням господарського суду Волинської області від 15.10.2009р. у справі №5/20-78 зобов'язано ФОП ОСОБА_1 звільнити торгівельне місце НОМЕР_2 площею 27м2 на ринку «Завокзальний» за адресою м.Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 1, проте останнє до даного часу не виконано.

Ухвалою суду від 26.02.2013р. розгляд справи відкладався згідно зі ст.77 ГПК України у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування у позивача додаткових доказів по справі, а саме: витягу з ЄДР по відповідачу; доказів невиконання рішення господарського суду Волинської області №5/120-78 від 15.10.2009р.

Представник позивача клопотанням від 19.03.2013р. долучив до матеріалів справи довідку з ЄДРПОУ щодо ФОП ОСОБА_1, постанову Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 14.04.2010р. ВП №16552424 про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області від 10.11.2009р. №5/20-1 у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду №5/120-78 від 15.10.2009р. без особистої участі боржника, акт від 28.02.2013р. про те, що металева конструкція НОМЕР_2, яка належить підприємцю ОСОБА_1, знаходиться на території ринку «Завокзальний».

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, повноважного представника в судове засідання ФОП ОСОБА_1 не направив, позов не оспорив. Ухвали суду від 07.02.2013р. та 26.02.2013р. повернуті органами зв'язку з відміткою „за терміном зберігання".

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Господарський суд, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача та дослідивши долучені до справи докази, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007р. між Волинською облспоживспілкою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди торгівельного місця НОМЕР_3 (а.с. 9).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору орендодавець надав, а підприємець приймав у платне строкове користування торгівельне місце площею 27 м2 для розміщення об'єкту торгівлі (малої архітектурної площі) за НОМЕР_2.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що останній діє з 01.01.2008р. до 31.12.2008р.

Пунктом 7.4 зазначеного договору однією з підстав його припинення визначено закінчення терміну дії.

Термін дії договору закінчився 31.12.2008р., проте орендар об'єкт оренди не звільнив.

Факт передачі в оренду торгівельного місця та обов'язок відповідача повернути орендоване торгівельне місце позивачу встановлений рішенням господарського суду Волинської області від 15.10.2009 р. у справі №5/20-78 та має для суду преюдиційне значення в силу ст.35 ГПК України.

Згідно з постановою Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 14.04.2010р. ВП №16552424 про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Волинської області від 10.11.2009р. №5/20-1, останній повернуто без виконання у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду №5/120-78 від 15.10.2009р. без особистої участі боржника.

Відповідно до комісійного акту від 28.02.2013р. металева конструкція НОМЕР_2, яка належить ФОП ОСОБА_1, на даний час знаходиться на території ринку «Завокзальний».

Позивачем нараховано до стягнення неустойку за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р. в подвійному розмірі плати за користування торговою площею в сумі 112 968,00грн.

Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Статтею 785 ЦК України встановлено обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 цієї статті, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.12.2011р. № 5005/2712/2011, від 20.03.2012р. №40/117.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Зважаючи на викладене, підставні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 103 896,00 грн. за період з 01.10.2009р. по 31.10.2012р., виходячи з орендної плати, встановленої пунктом 3.1 договору з врахуванням додаткової угоди від 09.07.2008р., у розмірі 1404,00 грн. щомісячно.

У стягненні 9072,00 грн. неустойки слід відмовити, оскільки позивачем не вірно проведений розрахунок розміру неустойки відповідно до ч. 2 ст.785 ЦК України.

Оскільки спір до суду в частині задоволених вимог доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 2077,93грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 216, 230, 231, 283, 291 ГК України, ст.ст. 549, 551, 611, 785 ЦК України, ст.ст. 35, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Волинської обласної спілки споживчих товариств, м. Луцьк, вул. Ковельська, 13, код ЄДРПОУ 01743401

103 896,00грн. неустойки, 2077,93 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору. Всього - 105 973,93грн.

3. В стягненні 9072,00 грн. неустойки відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення

складено 22.03.2013р.

Суддя С.Т. Філатова