Постанова № 30117954, 18.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа№ 5011-59/15841-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Федоренко А.М. - представник, дов. б/н від 12.07.2012;

Харченко М.М. - представник, дов. б/н від 12.07.2012;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2013

у справі № 5011-59/15841-2012 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожник"

до Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2"

про стягнення 31 898,35 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-59/15841-2012 відкладено на 18.03.2013.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 у справі № 5011-59/15841-2012 позов задоволено частково; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 27 134,40 грн. основного боргу, 1 722,19 грн. 3% річних, 2 442,10 грн. збитків від інфляції, 1 579,24 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи належним чином, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2) № 1 за серпень 2010 року від 19.08.2010 року на суму 27 134,40 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року від 19.08.2010 року на суму 27 134,40 грн.; згідно до п. 2.4.2 договору, граничний термін оплати виконаних робіт настав 03.09.2010; 07.09.2012 позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 180, з вимогою сплати суми заборгованості за договором підряду б/н від 15.07.2010 в розмірі 27134,40 грн.; відповіді на претензію відповідач не надав, суму заборгованості не сплатив; факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено; відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав; перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства; щодо розрахунку збитків від інфляції, то дослідивши, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2011 p., серпні 2011 p., травні 2012 p., червні 2012 p., липні 2012 p. та серпні 2012 р. на рівні 98,7 %, 99,6 %, 99,7 %, 99,7 %, 99,8 %, 99,7 %, відповідно, тому матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 у справі № 5011-59/15841-2012 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено, що сума основного боргу, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, не підтверджується ні наданими до позовної заяви розрахунками, ні змістом позовної заяви, тобто відсутній обґрунтований розрахунок суми, що стягується, а також не зазначено належних і допустимих доказів, які б підтверджували позов; доданий до позовної заяви акт звірки взаємозаліків за період 31.03.2010 - 17.01.2011 не може слугувати підтвердженням суми заборгованості відповідача згідно із договором підряду від 15.07.2010.

Як зазначає скаржник, згідно з умовами п. 2.4.5 договору оплата виконаних робіт здійснюється тільки при наявності відповідної виконавчої та технічної документації на виконані роботи, проте доказів зазначеного позивачем суду не надано.

На думку скаржника, судом першої інстанції не надано належної оцінки, тому, що у зв'язку із тим, що сторонами не було узгоджено у письмовій формі строк виконання відповідачем зобов'язання з остаточного розрахунку за виконані роботи, умови оплати виконаних робіт повинні визначатись вимогами чинного законодавства, а саме: частиною другою статті 530 ЦК України; враховуючи викладене, підстави для стягнення з відповідача заборгованості відсутні, оскільки розрахунок суми заборгованості потребував додаткового уточнення та узгодження, у зв'язку із недоведенням у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України настання строку оплати, враховуючи положення договору (п. 2.4.5); оскільки прострочення відповідача перед позивачем з оплати заборгованості відсутнє, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача сум інфляційних збитків та 3% річних.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, посилаючись, зокрема, на умови п. 2.4.2 договору підряду від 15.07.2010 і просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 27 134,40 грн. основного боргу, 3 041,76 грн. інфляційних, 1 722,19 грн. 3% річних; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.07.2010 між позивачем та Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2" укладено договір підряду, відповідно до п. 1.1 якого, позивач, за договором підрядник, зобов'язався виконати власними та залученими силами і засобами відповідно до умов цього договору, ремонт дорожного покриття благоустрою 2-х 9-ти поверхових житлових будинків по вулиці Комсомольській в місті Богуслав, відповідно до погодженої у встановленому порядку, а товариство, за договором замовник, зобов'язалось оплатити роботи відповідно до умов цього договору.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 499205 станом на 30.11.2012 Акціонерним товариством "Київська пересувна механізована колона-2" ідентифікаційний код 00858473 змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Київська пересувна механізована колона-2" ідентифікаційний код 00858473.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із п. 2.1 договору від 15.07.2010, ціна договору становить 27 134,40 грн., в тому числі ПДВ 20% 4 522,40 грн.

Факт виконання позивачем умов договору від 15.07.2010 та прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт, без зауважень, підтверджується складеними та підписаними 19.08.2010 позивачем та відповідачем актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за серпень 2010р. на суму 27 134,40 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за серпень 2010р.

Відповідно до п. 2.4.2 договору від 15.07.2010 оплата вартості фактично виконаних робіт, з урахуванням наданого авансу, здійснюється протягом 10-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт (Ф-КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (Ф-КБ-3), шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

У претензії № 180 від 07.09.2012, адресованій відповідачу, позивач вказав, що відповідно до умов договору підряду від 15.07.2010 позивачем виконано роботи з ремонту дорожного покриття, благоустрою двох дев'ятиповерхових житлових будинків по вул. Комсомольській в м. Богуславі Київської області, що підтверджується актом № 1 від 19.08.2010 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010р. та довідкою від 19.08.2010 про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010р. на суму 27 134,40 грн.; станом на 17.01.2011 згідно із актом звірки взаємозаліків заборгованість відповідача перед позивачем згідно із договором підряду від 15.07.2010 становить 27 134,40 грн. та вимагав негайно погасити існуючий борг.

Відповіді на зазначену претензію та доказів відсутності заборгованості перед позивачем, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України). Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 27 134,40 грн. є такими, що відповідають нормам законодавства, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, погоджується із висновками суду першої інстанції про зменшення розміру інфляційних втрат у зв'язку із помилковим неврахуванням позивачем у розрахунку індексів інфляції менше 100%, та задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 442,10 грн., 3 % річних в розмірі 1 722,19 грн.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що акти звірки взаємозаліків не мають юридичної сили доказів наявності або відсутності заборгованості сторін.

Позивачем, наданими до матеріалів справи, окрім акту звірки взаємозаліків, документами, доведено, а відповідачем не спростовано наявність у останнього заборгованості перед позивачем на загальну суму у розмірі 27 134,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи умови п. 2.4.2 договору від 15.07.2010, твердження скаржника про те, що сторонами не було узгоджено у письмовій формі строк виконання відповідачем зобов'язання з остаточного розрахунку за виконані роботи, є безпідставним.

Умовами п. 9.3 договору від 15.07.2010 передбачено, що здавання-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт типової форми № КБ-2в та довідкою № КБ-3, підписаними обома сторонами, які подаються позивачем відповідачу, одночасно з перевіркою якості робіт, матеріалів, конструкцій, попереднім прийманням прихованих робіт; згідно із п. 8.1.9 договору від 15.07.2010 позивач зобов'язаний до передачі результатів робіт відповідачу, передати йому всю виконавчу документацію, необхідну технічну документацію, паспорти та сертифікати на використовувані матеріали й обладнання; відповідно до п. 2.5 договору від 15.07.2010 у випадку виявлення відхилень в роботах від технічних параметрів, зазначених в переданих позивачем відповідачу документах, відповідач має право зменшити суму остаточного розрахунку на суму вартості робіт, обладнання та витратних матеріалів, які стали необхідні для усунення зазначених вище відхилень; якщо суми, призначеної для остаточного розрахунку за п. 2.4.3 недостатньо для компенсації витрат відповідача на усунення недоліків, то позивач зобов'язаних компенсувати відповідачу такі додаткові витрати протягом 5-ти банківських днів від дати висунення відповідачем такої вимоги.

Отже, аналіз змісту умов укладеного сторонами договору від 15.07.2010 свідчить, що на момент підписання акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010р. відповідна виконавча та технічна документація на виконані роботи була наявною, про що також свідчить підпис сторонами зазначеного акту № 1 без зауважень та претензій, у тому числі стосовно відхилень у роботах від технічних параметрів, зазначених в переданих позивачем відповідачу документах.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 у справі № 5011-59/15841-2012 залишити без змін, а скаргу Публічного акціонерного товариства "Київська пересувна механізована колона - 2" без задоволення.

2. Справу № 5011-59/15841-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Рябуха В.І.