Рішення № 30117627, 12.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.Справа № 922/447/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка", м.Дніпропетровськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод", с.Новопокровка Чугуївського району Харківської області, про стягнення 60000,00 грн. за участю представників:

позивача -

20.02.2013р. - Новакова А.І. (довіреність № 1 від 11.01.2013р.);

12.03.2013р. - Новакова А.І. (довіреність № 1 від 11.01.2013р.);

Кривенка О.О.(довіреність № 2 від 11.01.2013р.);

відповідача -

20.02.2013р. та 12.03.2013р. - Батриної О.Ф. (довіреність б/н від 08.01.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка", м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод", с.Новопокровка Чугуївського району Харківської області, грошової суми в розмірі 60000,00 грн., яка була безпідставно набута відповідачем з метою проведення шефмонтажу та підписання Акту введення в експлуатацію станка на території позивача, чого не було здійснено. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/447/13-г та розгляд справи призначено на 20.02.2013р. о 12:00 год.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2013р., представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку зі вступом у справу нового представника та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував.

Клопотання представника відповідача було задоволено судом та у судовому засіданні оголошена перерва до 12.03.2013р. до 11:40 год.

Після перерви представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що порушення умов, строків або порядку оплати не можна порівнювати з відсутністю підстав для оплати коштів за договором, оскільки спірний Договір був погоджений сторонами.

На вимогу суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 11.12.2012р.; копію довідки з ЄДРПОУ щодо відповідача; копію наказу № 24 від 26.06.2012р. про початок виконання Севастьяновим А.О. обов'язків директора ТОВ "Станкоремонтний завод"; довідку про поточні та розподільчі рахунки відповідача; копію Статуту ТОВ "Станкоремонтний завод"; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 11.03.2013р.

Надані представником відповідача документи були долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станкоремонтний завод" (відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" (позивачем) було укладено Договір № 13/10-12-10, згідно умов якого відповідач (продавець) зобов'язався передати позивачу (покупцю) обладнання, що було в користуванні, а саме: фрезерний обробний центр МАНО MC 600, 1985 року випуску з системою ЧПУ Westblas, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2. Договору, ціна обладнання складає 250000,00 грн.

Перший платіж, згідно п. 2 Договору, в сумі 130000,00 грн. позивач зобов'язався здійснити шляхом попередньої оплати протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку відповідачем, другий платіж в сумі 60000,00 грн. - протягом п'яти банківських днів з моменту здачі обладнання на території відповідача і виставлення рахунку відповідачем, третій платіж в сумі 60000,00 грн. - протягом п'яти банківських днів з дня проведення шефмонтажу та підписання акту введення обладнання в експлуатацію на території позивача.

Позивач вказує, що рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2012р. по справі № 5023/4652/12 за позовом ТОВ "Укрспецналадка" до ТОВ "Станкоремонтний завод" про стягнення 250000,00 грн. сплаченої вартості товару - фрезерного центру МАНО МС 600 та 54651,77 грн. витрат на оренду приміщення, було встановлено, що перший платіж в сумі 130000,00 грн. було перераховано на рахунок відповідача 13.12.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 1698 від 13.12.2010р.; другий платіж - в сумі 120000,00 грн. - платіжним дорученням № 80 від 29.03.2011р. Всього позивачем сплачено 250000,00 грн. Тобто, позивач відійшов від умов договору щодо оплати обладнання і здійснив повну оплату обладнання попередньо, до проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач безпідставно набув від позивача майно, а саме грошові кошти у розмірі 60000,00 грн., оскільки підставою отримання зазначеної грошової суми є проведення шефмонтажу та підписання акту введення в експлуатацію станка на території позивача, чого не було зроблено відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є виключно безпідставність набуття.

Тобто особа, яка збагатилася за рахунок іншої особи, не мала для цього ніяких правових підстав, тобто вони не були передбачені в договорі та не випливали із закону.

При цьому, безпідставність має місце:

а) коли підстави для збагачення взагалі були відсутні (наприклад, договірних відносин не існувало);

б) підстава для збагачення спочатку існувала, але потім відпала (наприклад, договір був визнаний судом недійсним).

Також безпідставність може існувати, коли при наявності договору одна із сторін помилково перерахувала більше коштів, ніж це передбачено договором.

Однак, у даному випадку існує договір, погоджений сторонами.

Так, відповідно до п. 1.1. Договору № 13/10-12-10 від 10.12.2010р., укладеного між позивачем та відповідачем, предметом цього договору є фрезерний обробний центр МАНО МС 600, 1985р.

Відповідно до п. 1.2. даного Договору, вартість обладнання у розмірі 250000,00 грн. включала виключно вартість фрезерного обробного центру МАНО МС 600,1985р.

Пунктом 1.4. Договору додатково було обумовлено, що у вартість обладнання не входять ані оснащення, ані будь-який інструмент та витратні матеріали.

Жодним пунктом договору не передбачено, що допоміжні (додаткові) дії, такі як проведення шефмонтажу, введення в експлуатацію та проведення навчання персоналу включаються у вартість обладнання. Внаслідок чого, можна зробити висновок, що проведення шефмонтажу було обов'язком відповідача, але не було його предметом, не включалося у його вартість. Підставою для сплати по договору виступав фрезерний обробний центр МАНО МС 600, 1985р. А проведення дій з шефмонтажу носило виключно допоміжний характер.

Ця позиція підтверджується також і платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, де в графі "призначення платежу" (підстава платежу) стоїть запис: "доплата за станок по дог. №13/10-12-10 від. 10.12.10р.".

Оплата за станок від покупця надійшла у повному обсязі. Відбулася поставка цього товару, комплектного та придатного для роботи. Сторонами були підписані відповідні документи.

Тобто, були в наявності всі підстави для сплати позивачем грошових коштів, що і було здійснено позивачем.

При здійсненні оплати за обладнання, позивач з власної ініціативи відійшов від передбачених договором умов оплати товару (п. 2 Договору). А саме, здійснив оплату станка двома платіжними дорученнями, замість передбачених договором трьох платежів.

Останній платіж у сумі 60000,00 грн., відповідно до умов договору мав бути здійснений позивачем після проведення шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію, однак ця сума з власної ініціативи позивача була здійснена несвоєчасно та була включена у попередній платіж.

Після здійснення оплати позивач прийняв обладнання та повний комплект документів до нього, що підтверджується складеним сторонами Актом приймання-передачі обладнання № 28/10 від 29.03.2011р. та вивіз обладнання на свою територію у Дніпропетровську область.

Відповідно до п. 3.3. Договору укладання Акту приймання-передачі сторонами підтвердило комплектність та працездатність обладнання та відсутність будь-яких претензій по обладнанню у сторін.

Відсутність належним чином проведеного шефмонтажу може бути лише підставою для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді стягнення неустойки за несвоєчасність її проведення.

Вищезазначене було встановлено рішеннями судів у справах № 5023/8377/11 та 5023/4652/12, де позивачу було надано право на отримання штрафних санкцій за несвоєчасно проведений шефмонтаж та було відмовлено у вимогах щодо повернення майна, стягнення з відповідача вартості станка, втраченої вигоди, витрат на оренду приміщення та моральної шкоди.

Судами апеляційної та касаційної інстанції у постановах від 11.04.2012р. та 26.07.2012р. було встановлено, що 22.09.2011р. відповідач приступив до шефмонтажу та введення обладнання в експлуатацію, яке не було доведено до кінця у зв'язку із ненаданням запчастин стороною позивача.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що грошові кошти, отримані відповідачем, відповідно до умов спірного Договору, у якості оплати за передане позивачу майно, що є предметом даного Договору, не можна вважати безпідставно набутими.

Тому посилання позивача на приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, як на підставу даного позову, є недоречним.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецналадка" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя Кухар Н.М.