Рішення № 30117624, 19.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2013 р. справа № 910/1311/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 17 153,20 гривень

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Боклан А.А. (довіреність №249-11/2 від 11.10.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.01.2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі-ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач) про стягнення 17 153,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до наявних в матеріалах справи пояснень відповідача, останній позов визнав частково у сумі 14 810,53 грн. з підстав, викладених у зазначених поясненнях.

Ухвалою господарського міста Києва від 25.01.2013р. порушено провадження у справі №910/1311/13 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2013р. матеріали даної справи передані за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2013р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А. та призначено її до розгляду на 19.03.2013р.

15.03.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання задоволено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.02.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі-страховик) та Стрельченко Є.О. (далі-страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0520-12-00051 (далі-Договір), об'єктом страхування якого є автомобіль «Renault Clio», державний реєстраційний номер АН8298ВТ.

07.05.2012р. у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Clio», державний реєстраційний номер АН8298ВТ, під керуванням Стрельченка Є.О. та автомобіля «Honda Accord», державний реєстраційний номер АН8659CР, під керуванням Стоянова С.М.

У відповідності до постанови Пролетарського районного суду м. Донецька від 01.06.2012р. у справі №3/0542/725/2012, винним у зазначеному ДТП визнано Стоянова С.М.

На виконання умов Договору, на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 07.05.2012р., а також звіту про оцінку транспортного засобу №612 від 29.05.2012р., складеного ТОВ «Експерт», позивачем, як страховиком, було виплачено 17 153,20 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №6134 від 01.06.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність Стоянова С.М. щодо автомобіля «Honda Accord», державний реєстраційний номер АН8659CР застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7110368, 03.07.2012р. позивачем направлено відповідачу заяву №11/2614 про виплату 17 153,20 грн. страхового відшкодування, сплаченого першим на виконання умов Договору, в порядку регресу.

Посилаючись на те, що на зазначену вимогу відповідач не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 17 153,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України.

Відповідач, заперечуючи проти позову посилався на неправильність здійсненого позивачем розрахунку розміру страхового відшкодування, що підлягав сплаті за Договором і, як наслідок, помилковість розміру страхового відшкодування заявленого до стягнення в порядку регресу.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до приписів статей 27 Закону України «Про страхування» та 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.03.2012р. у справі №3-12гс12.

З огляду наведеного, а також враховуючи здійснення позивачем виплати страхового відшкодування за Договором, до останнього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу).

Приписами статті 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Так, цивільно-правова відповідальність Стоянова С.М. щодо автомобіля «Honda Accord», державний реєстраційний номер АН8659CР застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7110368, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизою у розмірі 1 000,00 грн.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування» та ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, як страховик за полісом АА/7110368, несе відповідальність за завдані Стояновим С.М., як страхувальником, збитки в межах ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну за вирахуванням передбаченої полісом франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2012р. у справі №21/092-12.

Крім того, ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, у відповідності до звіту про оцінку транспортного засобу №612 від 29.05.2012р., складеного ТОВ «Експерт», коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу «Renault Clio», державний реєстраційний номер АН8298ВТ не був застосований/розрахований, що не відповідає вказаним вимогам Закону.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку про підставність посилань відповідача на необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Renault Clio» при визначенні розміру страхового відшкодування, який мав бути виплачений позивачем за Договором та обґрунтованість здійсненого відповідачем розрахунку вказаного коефіцієнту, що становить 0,3814.

У відповідності до наданих суду пояснень, розрахунок коефіцієнту зносу відповідачем було здійснено за формулою:

Ез=1-(С/Цн), де:

- Ез - коефіцієнт фізичного зносу ТЗ;

- С-ринкова ціна ТЗ (54 141,74 грн.) визначена у відповідності до даних, вказаних у довіднику «Справочник автотовароведа» випуск №64, який використовувався експортом ТОВ «Експерт» при складанні звіту про оцінку транспортного засобу №612 від 29.05.2012р.;

- Цн-ціна нового ТЗ (87 520,00 грн.) визначена у відповідності до даних, вказаних у довіднику «Справочник автотовароведа» випуск №64.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, положення Договору та полісу №АА/7110368, а також надані суду вихідні дані, на підставі яких позивачем було визначено розмір виплаченого страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування, який підлягає сплаті відповідачем позивачу в порядку регресу становить 14 810,53 грн.

Розрахунок вказаної суми, з яким також погодився відповідач, здійснювався судом за формулою: 4 957,40 грн. (вартість запчастин) * 0,3814 (коефіцієнт зносу) + 5 988,18 грн. (вартість фарбування) + 170,00 (вартість додаткових витрат) + 7 761,60 грн. (вартість виконаних робіт) - 1 000,00 грн. (розмір франшизи за Полісом) = 14 810,53 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу і характеру правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 17 153,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає частковому задоволенню у розмірі 14 810,53 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 979, 993 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського суду України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32, ідентифікаційний код 30859524) 14 810 (чотирнадцять тисяч вісімсот десять) грн. 53 коп. страхового відшкодування та 1 485 (одну тисячу чотириста вісімдесят п'ять) грн. 53 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 21.03.2013р.

Суддя В.А. Ярема