Рішення № 30117608, 14.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2418/13 14.03.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/2418/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальнісю «Поліал»;

до публічного акціонерного товариства «Лакма»;

про стягнення 20941,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: Романенко О.А., довіреність № 01/02-13 від 01.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальнісю «Поліал» (надалі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства «Лакма» (надалі - відповідач) про стягнення 20941,40 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 5.29 від 06.06.2012р. у визначений строк не розрахувався за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19687,22 грн., за час прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 1045,07 грн. та 3% річних у сумі 209,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2418/13 та призначено її розгляд на 14.03.2013р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надано витребувані судом докази.

Представник відповідача у судове засідання 14.03.2013р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив; відповідач письмовий відзив на позов не подав, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 08.02.2013р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 08.02.2013р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала про порушення провадження у справі від 08.02.2013р. була вручена відповідачу - 19.02.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2012р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено Договір № 5.29, у відповідності з п.п. 1.1., 2.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботу у відповідності з умовами даного договору та Додатком № 1 (Перелік конкретних видів робіт, їх вартість (з розрахунку на місяць) та графік виконання, який складає невід'ємну частину даного договор, а замовник в свою чергу бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі роботи. Роботою вважається виконання комплексу робіт по прибиранню офісних приміщень та прилеглої території заводу Лакма, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12.

Згідно п. 5.1. договору, виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт, визначених у п. 2.1. договору, з 12 червня 2012р.

У розділі 7 договору сторони визначили, що загална сума договору складає 76530,40 грн. Оплата робіт здійснюється на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт по цінам, обумовленим в Додатку № 1 до даного договору. Додаткові роботи, не передбачені в договорі, виконуються виконавцем на підставі додаткових угод та оплачуються замовником окремо згідно доп.рахунку. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником на протязі 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт.

Згідно з умовами договору, сторони підписали Додаток № 1 «Перелік конкретних видів робіт та їх графік виконання» та Додаток № 2 «Кількість працівників та графік виконання робіт» до Договору № 5.29 від 06.06.2012р.

У відповідності з Додатком № 1 до Договору № 5.29 від 06.06.2012р., вартість послуг за місяць складає 15306,08 грн.

Крім того, 19.07.2012р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору № 5.29 від 06.06.2012р., у зв'язку з потребою у виконанні додаткових робіт, вартість яких наведена у Додатку № 1 - Договірна ціна до даної додаткової угоди.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги по прибиранню офісних приміщень та прилеглої території заводу Лакма, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Коноплянська, 12, за період червень-вересень 2012 року на загальну суму 58149,38 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПО-0000118 від 27.06.2012р. на суму 9381,14 грн., № ПО-0000144 від 26.07.2012р. на суму 2850,00 грн., № ПО-0000145 від 31.07.2012р. на суму 15306,08 грн., № ПО-0000183 від 31.08.2012р. на суму 15306,08 грн., № ПО-0000221 від 28.09.2012р. на суму 15306,08 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

Позивач виставив відповідачу для оплати наступні рахунки № 655 від 31.03.2011р. на суму 900,00 грн., № 907 від 30.04.2011 р. на суму 2250,00 грн., № 1384 від 30.06.2011р. на суму 1350,00 грн.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, сплативши 38462,16 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 19687,22 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не надано доказів оплати цих послуг у повному обсязі, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 19687,22 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1045,07 грн., яка нарахована на суму заборгованості 4381,14 грн., що існує за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПО-0000183 від 31.08.2012р., за період з 08.09.2012р. по 05.02.2013р., та на суму заборгованості 15306,08 грн., що виникла за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПО-0000221 від 28.09.2012р., за період з 06.10.2012р. по 05.02.2013р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 9.1. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати робіт згідно акту, замовник зобов'язується виплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми підлягаючої до перерахування за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 1045,07 грн., згідно з розрахунком позивача, доданими до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Крім того, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані 3% річних у сумі 209,11 грн. за на суму заборгованості 4381,14 грн., що існує за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПО-0000183 від 31.08.2012р., за період з 08.09.2012р. по 05.02.2013р., та на суму заборгованості 15306,08 грн., що виникла за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ПО-0000221 від 28.09.2012р., за період з 06.10.2012р. по 05.02.2013р.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, підлягають задоволенню в сумі 209,11 грн., згідно розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лакма» (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 12; код ЄДРПОУ 00204625) на користь товариства з обмеженою відповідальнісю «Поліал» (02160, м. Київ, Каунаська, 13, код ЄДРПОУ 36601991) 19687 грн. 22 коп. - боргу, 1045 грн. 07 коп. - пені, 209 грн. 11 коп. - 3 % річних, 1702 грн. 19 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.03.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов