Постанова № 30117317, 22.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1435/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року м. Одеса

о 11год.10хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС не з'явився. Надіслав до суду клопотання (вхід.№ФП/422/13 від 18.03.2013р.) про розгляд справи без участі представника Інспекції.

Відповідач: ФОП ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю у загальному розмірі 2936,63грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, в якому позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за землю у загальному розмірі 2936,63грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за землю у загальному розмірі 2936,63грн., яка утворилась внаслідок несплати ФОП узгодженої суми податкової заборгованості по означеному податку.

Відповідач у судове засідання 18.03.2013р. не з'явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на зазначену в реєстраційних документах адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв'язку - «за зазначеною адресою не знаходиться», з якої вбачається, що адресат - ФОП ОСОБА_1 за вказаною у реєстраційних документах адресою, зокрема, 68600, АДРЕСА_1, не знаходиться.

При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копій Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.12.2012р., місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є, зокрема, 68600, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, з огляду на відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача на адміністративний позов, справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно до приписів ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 21.12.1994р., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис №25350010001001780, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2. ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Ізмаїльській ОДПІ Одеської області з 07.05.1993р. за реєстраційним №4, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною Довідкою Ізмаїльської ОДПІ Одеської області №1967 від 11.07.2008р.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податком та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), наданої ФОП ОСОБА_1 до Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС, зокрема, від 17.01.2012р. №70, за 2012р. сума орендної плати за землю, що підлягає сплаті, відповідачем самостійно визначено у загальному розмірі 3709,80грн. (309,15грн. помісячно у період з січня 2012р. по грудень 2012р.).

Проте, означені суми орендної плати за землю у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно ФОП ОСОБА_1, сплачені не були, у зв'язку з чим, та з урахуванням наявної переплати, виникла податкова заборгованість у загальному розмірі 2936,63грн., що підтверджується, у тому числі, наявною у справі відповідною обліковою карткою платника.

Відповідно до п.286.2. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із ст.285 286 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.287.3 ст.287 286 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 означеного Кодексу платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно платити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 54.5 статті 54 вказаного Кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, судом встановлено, що Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС на адресу ФОП ОСОБА_1, своєчасно була надіслана податкова вимога №12/1906/Ф124 від 02.02.2012р. на суму 1082,03грн.

Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної означеною податковою вимогою суми податкового боргу суду не надано.

Відтак, з урахуванням наведеного та як вбачається з наявної у матеріалах справи облікової картки платника податків, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), за ФОП ОСОБА_1, рахується борг по сплаті узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю у загальному розмірі 2936,63грн.

Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно зі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають приписам чинного податкового законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 2936,63грн.

Керуючись ч.4 ст.122, ч.4 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Ізмаїльської Об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю у загальному розмірі 2936,63грн., задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до бюджету (р/р 33212815700014, код платежу 13050500, одержувач - 37977316 УДКСУ в Ізмаїльському районі Одеської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Одеській області м.Одеси, МФО 828011, код за ЄДРПОУ 23214695, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011) заборгованість по орендній платі за землю у загальному розмірі 2936(дві тисячі дев'ятсот тридцять шістдесят)грн. 63коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому положеннями ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 22 березня 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.