Постанова № 30117274, 19.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа № 805/2663/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області державної податкової служби до Державного підприємства «Підприємство Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87» про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 221969,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Горлівська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Підприємство Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87» про стягнення податкового боргу у розмірі 221969,56 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед Бюджетом по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 221969,56 грн. За результатами фактичної перевірки відповідача встановлена заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 221969,56 грн.

За період з січня 2010 року по вересня 2012 року при нарахуванні (утриманні) податку з доходів фізичних осіб підприємством не своєчасно та не в повному обсязі сплачувався нарахований податок до бюджету у період з січня 2010 року по вересня 2012 року, чим порушено вимоги ПК України.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без їх участі і заяву про визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Підприємство Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87» є юридичною особою, зареєстроване, ідентифікаційний код юридичної особи 08679907, перебуває на податковому обліку у позивача, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що згідно акту від 16.10.2012 Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області державної податкової служби про результати фактичної перевірки Державного підприємства «Підприємство Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87» з січня 2010 року по вересня 2012 року при нарахуванні (утриманні) податку з доходів фізичних осіб підприємством не своєчасно та не в повному обсязі сплачувався нарахований податок до бюджету у період з січня 2010 року по вересня 2012 року у зв’язку з чим утворилась заборгованість перед Бюджетом по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 221969,56 грн.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідачем узгоджена сума податкового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб не сплачена, у зв’язку з чим виник податковий борг у розмірі 221969,56 грн.

В порушення п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.п.168.4.6 п.168.1 ст.168 зазначеного кодексу, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Також п.п.168.4.7 ст.168 кодексу визначається, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, що підтверджено матеріалами справи.

Також, в матеріалах справи є акт звірки від 18.12.2012 року, який підписаний без заперечень і скріплений відбитками гербових печаток сторін по справі.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області державної податкової служби до Державного підприємства «Підприємство Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87» про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 221969,56 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Микитинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області № 87» суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 221969,56 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платників податків.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.