Ухвала суду № 30116069, 11.03.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

46001, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 20

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 819/542/13-a

"11" березня 2013 р. м. Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., перевіривши матеріали позовної заяви Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Зборівської центральної районної комунальної лікарні про відшкодування заподіяної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд: стягнути зі Зборівської центральної районної комунальної лікарні на свою користь заподіяну шкоду в сумі 7335,25 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та долучені до неї документи, суддя приходить до висновку про необхідність винесення ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за вищенаведеною позовною заявою Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, з огляду на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Так, статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При цьому пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах; а пунктом 8 частини 1 цієї ж статті визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яке в свою чергу здійснює діяльність від імені Фонду, - є суб'єктом владних повноважень,який, в свою чергу, у відповідності до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» - має право на судовий захист своїх прав у спорах, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Згідно з положеннями частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України - суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Крім того, і статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, - що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

При цьому, частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, із системного аналізу викладених норм слідує, що відділення Фонду, будучи суб'єктом владних повноважень, вправі звертатися до адміністративного суду та бути позивачем в адміністративній справі виключно у випадках, встановлених Конституцією та законами України, при цьому, відповідачем у такому випадку – можуть бути лише юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, та лише за адміністративними позовами, які перелік яких визначено частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як видно зі змісту позовної заяви, Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в обґрунтування вимог про відшкодування шкоди, посилається на те, що така шкода йому була заподіяна необґрунтованою видачею та продовженням листків непрацездатності застрахованим особам у Зборівській центральній районній комунальній лікарні. При цьому позивач скористався правом виставлення відповідачеві відповідної претензії.

Разом з тим, суд зазначає що у даних правовідносинах відповідач не виконує відносно відповідача ніяких владних управлінських функцій і не наділений можливістю владно керувати поведінкою особи, з якою перебуває у спірних правовідносинах.

Тобто, незважаючи на те, що позивач є державним органом, місцевим підрозділом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в даному випадку - він виступає як суб'єкт цивільних правовідносин, якому заподіяно шкоду, а порушене позивачем питання про відшкодування завданої шкоди, - має основною метою вирішення спору приватноправового характеру.

При цьому, заявлені у позові вимоги про відшкодування шкоди - не пов'язані із будь-якими вимогами вирішити публічно-правовий спір.

Згідно з частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України - вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушення прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За правилами статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При цьому, статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду - у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 03.02.2011 р. N 2980-VI, від 18.09.2012 р. N 5288-VI) - господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, з огляду на те, що спір, який існує між Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Зборівською центральною районною комунальною лікарнею стосується лише питання відшкодування шкоди, та не містить жодних ознак публічно-правового спору, - суддя приходить до висновку, що даний спір - не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи) у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, - оскільки носить приватноправовий характер, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, згідно з якими лише господарський суд може у відповідності до приписів чинного законодавства розглянути в установленому порядку питання, які стосуються предмета спору.

З огляду на те, що вищезазначеними нормами чинного законодавства встановлено коло осіб, які як учасники цивільно-правових відносин мають право на звернення до суду в порядку господарського судочинства та встановлено порядок такого звернення, а також з урахуванням характеру спору і суб'єктного складу сторін у справі, який відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, - суддя приходить до висновку, що даний спір відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України - суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в даній адміністративній справі в порядку адміністративного судочинства - слід відмовити.

Одночасно на виконання частини 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтею 21, пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі №819/542/13-а за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Зборівської центральної районної комунальної лікарні про відшкодування заподіяної шкоди.

2. Копію ухвали надіслати Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.