Постанова № 30114517, 11.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. № 809/258/13-а

15 год. 00 хв. м.Івано-Франківськ

Колегія суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі: головуючого Гундяка В.Д.,

суддів: Тимощука О.Л., Скільського І.І.,

при секретарі Боднар В.Я.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Урядка Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості в сумі 286 870,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

22.01.2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по квітень 2008 року та за листопад 2008 року у загальному розмірі 286 870 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства України вищевказане бюджетне відшкодування протиправно не виплачено у порядку, встановленому чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що згідно поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість (далі-ПДВ) за період з лютого по березень 2008 року та за листопад 2008 року суми, які підлягали до відшкодування з Державного бюджету України, відповідно становили 49 291 грн., 90 679 грн., 154 062 грн. та 21 263 грн. Зазначив, що за результатами перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, зафіксованими в акті від 30.11.2010 року, Долинською ОДПІ винесені повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, згідно яких позивачу на 40 968 грн., 83 306 грн., 142 333 грн., та на 21 263 грн. зменшено суми ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню, відповідно за період з лютого по квітень 2008 року та за листопад 2008 року. Вказав, що з даними рішеннями контролюючого органу ОСОБА_4 не погодився та оскаржив їх в судовому порядку. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за № 2а-15/11/0970 від 25.01.2011 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року, вищевказані рішення Долинської ОДПІ скасовані та відповідно підтверджено правомірність заявлення до відшкодування позивачем сум ПДВ за період з лютого по квітень 2008 року та за листопад 2008 року в загальному розмірі 286 870 грн. Однак в порушення вимог чинного законодавства бюджетне відшкодування не проведено. За таких обставин вказана сума коштів на думку представника позивача підлягає до стягнення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок позивача за №26006192798900 в ПАТ «УкрСиббанк». Позов просив задовольнити.

Представник відповідача Долинської ОДПІ проти задоволення позовних вимог заперечив. Суду пояснив, що за результатами перевірки суб'єкта підприємницької діяльності (далі-СПД) ОСОБА_4, викладеними в акті від 30.11.2010 року, Долинською ОДПІ прийняті повідомлення- рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, якими позивачу зменшено заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за період з лютого по квітень 2008 року та листопад 2008 року відповідно на 40 968 грн., 83 306 грн., 142 333грн., та на 21 263 грн. Зазначив, що підставою для зменшення сум ПДВ, які підлягали до відшкодування з Державного бюджету України, стали висновки контролюючого органу про те, що податковий кредит за лютий- квітень 2008 року та листопад 2008 року СПД ОСОБА_4 було протиправно сформовано на підставі взаєморозрахунків за транспортні засоби та запчастини, використання яких в господарській діяльності платником не доведено. Крім того представник відповідача вказав, що на думку податкового органу відшкодування ПДВ в даний час неможливе, так як рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року, якими вищевказані повідомлення-рішення скасовані, оскаржені Долинською ОДПІ в касаційному порядку. В задоволенні позову просив відмовити.

Представники відповідачів Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явилися втретє, хоча в усіх випадках були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подали, причини неявки суду не повідомили. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористалися.

За таких обставин у відповідності до приписів ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України колегія суддів визнає можливим здійснити розгляд даної адміністративної справи без участі представників відповідачів - Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області та Державної казначейської служби України.

Вислухавши представника позивача, представника Долинської оДПІ, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку. Таким чином у спірних правовідносинах Долинська оДПІ є суб'єктом владних повноважень в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому спори щодо допущеної бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду.

Виходячи з вищевказаного вимоги про зобов'язання проведення бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким таке відшкодування у безспірному порядку не забезпечено, у зв'язку з чим виник спір у публічно-правовій сфері, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є фізичною особою -підприємцем, зареєстрованим Долинською районною державною адміністрацією 04.04.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_2, взятий на податковий облік у Долинській оДПІ, та є платником податку на додану вартість з 12.04.2005 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №65931458).

Судом встановлено, що 19.03.2008, 17.04.2008, 19.05.2008 та 18.12.2008 позивачем подано до Долинської ОДПІ податкові декларації з ПДВ відповідно за лютий- квітень 2008 року та за листопад 2008 року.

Згідно значень, вказаних у рядку 25 вищезазначених декларацій, досліджених судом в якості письмових доказів по справі, суми ПДВ, які підлягають до бюджетного відшкодування, становлять за лютий 2008 року - 49 291 грн., березень 2008 року - 90 679 грн., квітень 2008 року- 154 062 грн. та за листопад 2008 року- 21 263 грн. з вказаним напрямком відшкодування згідно рядка 25.1 - на рахунок платника у банку.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі п.п.7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, Долинською ОДПІ було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку СПД ОСОБА_4 з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника по деклараціях за лютий- квітень 2008 року та за листопад 2008 року.

За результатами перевірки складено акт за № 3656/171/НОМЕР_1 від 30.11.2010 року, в якому посадовими особами ОДПІ зафіксовано факт порушення позивачем вимог п.п 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, чим на думку податкового органу завищено заявлені до відшкодування суми ПДВ за лютий 2008 року - на 40 968 грн., за березень 2008 року- на 82 306 грн., за квітень 2008 року- на 142 333 грн. та за листопад 2008 року - на 21 263 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010, згідно з якими позивачу зменшено заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ за лютий 2008 року - на 40 968 грн, березень 2008 року -на 83 306 грн., квітень 2008 року -на 142 333грн. та за листопад 2008 року - на 21 263 грн.

Однак не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у судовому порядку, тобто в змісті положень ст. 56 Податкового кодексу (далі-ПК) України за № 2755-VI від 02.12.2010 року розпочав процедуру судового оскарження результатів перевірки сум податку, заявлених до відшкодування.

Так судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року по справі №2а-15/11/0970 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції податкові повідомлення-рішення за №№ 0001331720/0, 0001341720/0, 0001351720/0 та 0001361720/0 від 06.12.2010 скасовані та відповідно підтверджено правомірність заявлених до відшкодування позивачем сум ПДВ за період з лютого по квітень 2008 року та за листопад 2008 року в загальному розмірі 286 870 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року залишено без змін. Таким чином процедуру судового оскарження вищезгаданих повідомлень-рішень від 06.12.2010 року завершено 23.08.2012 року, як днем прийняття рішення судом апеляційної інстанції та відповідно набрання законної сили постановою суду першої інстанції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України ( бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлено ст.200 Розділу V ПК України.

Так п.200.15 вищевказаної норми ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Таким чином, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 5 днів за днем отримання відповідачем рішення суду, прийнятого за наслідками оскарження рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Отже у п'ятиденний термін після отримання відповідного рішення суду Долинська ОДПІ була зобов'язана надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок СПД ОСОБА_4

Факт отримання податковим органом ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року представником податкового органу в судовому засіданні не заперечувався. Крім цього представник відповідача визнав, що жодних заходів по проведенню бюджетного відшкодування сум ПДВ, заявлених позивачем у податкових деклараціях за лютий-квітень 2008 року та за листопад 2008 року, відповідачем не вжито.

За таких обставин заявлені позивачем до відшкодування з Державного бюджету України суми ПДВ згідно поданих декларацій за лютий- квітень 2008 року та за листопад 2008 року в загальному розмірі 286 870 грн. ( 49 291 грн.- за лютий 2008 року + 90 679 грн.- березень 2008 року + 154 062 грн. - квітень 2008 року + 21 263 грн.- листопад 2008 року = 286 870 грн.) підлягають до відшкодування в порядку встановленому п.200.15 ст.200 ПК України.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що Долинською ОДПІ постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року, оскаржені в касаційному порядку, так як на даний час жодних рішень за результатами розгляду касаційної скарги Вищим адміністративним судом не прийнято. Дана обставина відповідно до приписів ч.3 ст.72 КАС України є такою, що не потребує доказування, оскільки визнана в судовому засіданні сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

При цьому колегія суддів приймає до уваги, що жодних інших правових підстав щодо невиконання контролюючим органом обов'язку, встановленого приписами п.200.15 ст.200 ПК України, відповідачами суду не наведено.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак всупереч вищезгаданим приписам ст.71 КАС України відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, на яких покладено обов'язок щодо доказування правомірності своєї бездіяльності, належними та допустимими доказами не довели суду наявності правових підстав щодо невиконання обов'язку, встановленого приписами чинного законодавста.

За таких обставин на переконання колегії суддів протиправно не відшкодовані суми ПДВ згідно поданих декларацій за лютий- квітень 2008 року та за листопад 2008 року є бюджетною заборгованістю з ПДВ.

Оскільки у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податків порушується неодержанням коштів з бюджету суд погоджується з правомірністю вимоги про стягнення вищезгаданих коштів, як обраним позивачем способом захисту порушеного права.

Отже, на підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 286 870 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по квітень 2008 року та за листопад 2008 року на розрахунковий рахунок №26006192798900 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЗКПО 09807750.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, колегія суддів присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь СПД ОСОБА_4 2 294 грн. судового збору, сплаченого згідно наявних в матеріалах справи платіжного доручення за № 91 від 21.11.2012 року та квитанції за № k19/L/16 від 21.01.2013 року(2 146 грн.+148 грн.=2 294 грн.).

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, п.200.15 ст.200 Податкового Кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, ст. 86, ч.1 94, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України в користь фізичної особи-підприємця (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) ОСОБА_4 286 870 грн. ( двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят ) грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по квітень 2008 року та за листопад 2008 року на розрахунковий рахунок №26006192798900 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЗКПО 09807750.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 2 294 ( дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судових витрат.

Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 18.03.2013 року.

Головуючий суддя: /підпис/ Гундяк В.Д.

Судді: /підпис/ Тимощук О.Л.

/підпис/ Скільський І.І.