Рішення № 30114199, 12.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.Справа № 5023/5463/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Доленчук Д. О.

судді: Денисюк Т.С. , Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" , м. Рубіжне; 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, м. Луганськ до ТОВ "Вторма 1", м. Харків про стягнення 3192172,92 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

відповідача - Швець С.В. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторма 1" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутого за договором № 129 від 01.02.2011 р. майна - грошових коштів у сумі 3192172,92 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що на виконання умов договору № 129 від 01.02.2011 р. позивачем у період з 07.02.2011 р. по 24.02.2011 р. було сплачено 3192172,92 грн., що підтверджується довідкою про рух грошових коштів, виданою та завіреною АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ, МФО 304007. Однак, відповідач не виконав свої обов'язки по поставці товару, набув майно (грошові кошти в сумі 3192172,92 грн.) та зберігав його у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави, що підтверджується висновками акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 27/08-1/01882551 від 17.02.2012 р., який був складений за результатами позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еколайф плюс" та ТОВ "Вторма-1" за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 17.12.2012 р. за вх. № 22945, надав відзив на позовну заяву з додатком, який судом долучений до матеріалів справи.

Згідно відзиву відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у зв'язку з тим, що посилання позивача на той факт, що відповідачем набуто майно без достатньої правової підстави є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. При цьому відповідач вказував, що вищезазначені обставини не відповідають дійсності, оскільки товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, копії яких додані до відзиву на позов, підтверджується виконання ТОВ «Вторма 1» умов договору № 129 від 01.02.2011 р., який був укладений між сторонами.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 11.02.2013 р. для розгляду справи № 5023/5463/12 була призначена колегія суддів у складі трьох суддів та згідно розпорядження Заступника голови господарського суду Харківської області Хотенця П.В. від 11.02.2013 р. № 156 для розгляду справи № 5023/5463/12 була призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Доленчук Д.О., судді Денисюк Т.С., Аріт К.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 18.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на "12" березня 2013 р. о 10:00.

Представник відповідача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 12.03.2013 р. за вх. № Д221/13, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання їх представники не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступне.

Позивачем, Публічним АТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (правонаступник ВАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат) до суду був наданий договір купівлі - продажу № 129 від 01.02.2011 р., укладений між сторонами, відповідно до умов якого відповідач, ТОВ «Вторма 1» (продавець) зобов'язувався поставити, а позивач (покупець) прийняти та оплатити макулатуру (товар) у відповідності з умовами даного договору.

Згідно позову позивач вказує, що на виконання умов договору № 129 від 01.02.2011 р. позивачем у період з 07.02.2011 р. по 24.02.2011 р. було сплачено відповідачу 3192172,92 грн., що підтверджується довідкою про рух грошових коштів, виданою та завіреною АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ, МФО 304007.

Однак, відповідач не виконав свої обов'язки по поставці товару, набув майно (грошові кошти сумі 3192172,92 грн.) та зберігав його у себе за рахунок позивача без достатньої правової підстави, що підтверджується висновками акту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 27/08-1/01882551 від 17.02.2012 р., який був складений за результатами позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еколайф плюс" та ТОВ "Вторма-1" за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р.

Дослідивши акт Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську № 27/08-1/01882551 від 17.02.2012 р., який був складений за результатами позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еколайф плюс" та ТОВ "Вторма-1" за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р., господарським судом було встановлено, що висновком перевірки було встановлено, що взаємовідносини між Публічим АТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", ТОВ «Еколайф Плюс» та ТОВ «Вторма-1», які виникли, зокрема й з договору купівлі - продажу № 129 від 01.02.2011 р., суперечать інтересам держави та суспільства, а отже відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

Проте, дослідивши надані відповідачем до суду товарно-транспортні накладні за лютий, березень та квітень 2011 р., та видаткові накладні за лютий, березень та квітень 2011 р. на загальну суму 18942635,88 грн. (тома 2-9 справи), які були складені між сторонами, судом було встановлено, що в наданих видаткових накладних підстава поставки товару не була вказана. Приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що товар за видатковими накладними за лютий, березень та квітень 2011 р. на загальну суму 18942635,88 грн. (тома 2-9 справи) був поставлений відповідачем позивачу саме за договором купівлі - продажу № 129 від 01.02.2011 р., господарський суд приходить до висновку, що ці поставки товару позивачу здійснювалися відповідачем не на підставі договору купівлі - продажу № 129 від 01.02.2011 р., а на умовах бездоговірних поставок.

При цьому суд зазначає, що доказів оплати позивачем відповідачу вартості поставленого товару за видатковими накладними за лютий, березень та квітень 2011 р. на загальну суму 18942635,88 грн. (тома 2-9 справи) в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, суд зазначає, що Вищим господарським судом України у п.1 інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. вказувалося про те, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. № 9/252-10).

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, те що взаємовідносини між Публічим АТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат та ТОВ «Вторма-1», які виникли, зокрема й з договору купівлі - продажу № 129 від 01.02.2011 р є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, та те, що відповідачем був поставлений позивачу товар на умов бездоговірних поставок на загальну суму 18942635,88 грн., а в матеріалах справи докази оплати позивачем даного товару відповідачу у повному обсязі відсутні, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 3192172,92 грн., як безпідставно набутого майна, є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 216, 509, 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Доленчук Д. О. Денисюк Т.С. Аріт К.В.