Постанова № 30113362, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2013 року 17:10 № 826/1267/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПС Україна" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003402250 від 06.09.2012 р., за участі представників сторін:

представник позивача Шаповалова В.С.;

представник відповідача Ріпак О.Д.;

свідок ОСОБА_3,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПС Україна" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003402250 від 06.09.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1267/13-а.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми, сплачені ТОВ "Фірма "Гранд".

Відповідачем позовні вимоги заперечувалися з огляду на те, що в процесі проведеної перевірки було встановлено відсутність обставин фактичного надання послуг позивачу контрагентом ТОВ "Фірма "Гранд".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

На підставі наказів та направлень, виданих ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТПС Україна» (код за ЄДРПОУ - 36337161) з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Фірма «Гранд» (код за ЄДРПОУ - 20037330) за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. в результаті якої складено Акт перевірки від 23.08.2012 р. № 321/22-511/36337161.

ДПІ винесено податкове повідомлення рішення від 06.09.2012 р. №0003402250 яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 94 500,00грн.

Відповідачем встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 20037330) встановлено його завищення на загальну суму 75 600 грн., в т.ч. за за лютий 2012 року на суму 75 600 грн.

ТОВ «ТПС-Україна» (код ЄДРПОУ 36337161) - Продавець, в особі генерального директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВ «Фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 20037330) - Покупець, в особі директора Цяцька Владислава Дмитровича, який діє на підставі Статуту ніби-то уклали угоду про надання послуг від 22.12.2012 року до договору купівлі-продажу від 22.12.2001 року № 01/221211, згідно якої Покупець зобов'язується надати Продавцю послуги пов'язані з обслуговуванням абонентської бази.

ТОВ «Фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 20037330) зареєстроване у Індустріальній МДШ м. Харкова Харківської області ДПС.

Від Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС листом від 18.07.2012 року №2497/7/22-214 отримано акт від 19.06.12 № 379/22-207/20037330 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма «Гранд» (код ЄДРПОУ 20037330) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий 2012 року, яким встановлено наступне:

«Підприємству за юридичною адресою направлено лист від 19.05.2012 №2415/10/15-313 про надання пояснень та документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.02.2012 по 29.02.2012. Відповідь підприємством не надано. В ході збору матеріалу співробітниками СВ ПМ Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківській області Державної податкової служби була встановлена фактична відсутність директора та працівників за юридичною (фактичною) адресою. 08.05.2012р. свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Фірма «Гранд» анульовано у зв'язку із відсутністю за місцезнаходженням платника податків. Директор в поясненні вказує на свою причетність до діяльності підприємства, але не може надати пояснення щодо конкретних обставин здійснення фінансово - господарських операцій, не має відповідної освіти. На підприємстві не встановлена наявність власних або орендованих складських приміщень, не встановлені факти транспортування та зберігання ТМЦ, не надано ліцензії та інші відповідні дозвільні документи для здійснення фінансово-господарської діяльності. Проведено опитування працівників, згідно звіту по 1 ДФ, ТОВ «Фірми «Гранд». Встановлено, що громадянин ОСОБА_6 періодично виконував обов'язки юриста - консультанта, не знає місцезнаходження офісного та складських приміщень. А громадянин ОСОБА_7 взагалі ніколи не працював на ТОВ «Фірмі «Гранд».".

Також додатковим аналізом структури контрагентів, згідно додатку 5, встановлено відсутність підприємств, видом діяльності яких є здійснення перевезень.

На підприємство ТОВ «Фірма «Гранд» направлено податковим органом запит щодо надання документального підтвердження фінансово-господарських операцій, відповідь посадові особи не надали.

В лютому 2012 р. ТОВ «Фірма «Гранд» був сформований податковий кредит з ПДВ у розмірі 2193,2 тис. грн. Остання звітність подана засобами телекомунікаційного зв'язку: податкова декларація з додатку на додану вартість за березень 2012 року від 21.05.2012р. №9028171620.»

Господарські операції між позивачем та контрагентами постачальниками, покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Необхідно відзначити, що договори надання послуг та купівлі продажу між позивачем та ТОВ «Фірма «Гранд», як і докази оплати за даними договорами та інші первинні документи, на вимогу суду позивачем надані не були, хоча витребовувались судом двічі, для чого оголошувалась перерва в судовому засіданні.

Не надано також доказів того, що податкові накладні ТОВ «Фірма «Гранд» підписувались уповноваженою особою та щодо перебування ТОВ «Фірма «Гранд» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Так, вищевказані докази, як і інші, що могли б підтвердити реальність господарських операцій витребовувались ухвалою суду від 04.02.2013 р., проте в судовому засіданні 13.02.2013 р. без поважних причин позивачем надані не були. Тому суд повторно їх витребував у позивача 13.02.2013 р. та оголосив перерву для надання доказів до 26.02.2013 р.

Проте, 26 лютого 2013 р. позивачем дані докази так і не були надані суду.

Згідно ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ч.2 ст. 195 КАС України в подальшому суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції.

Відтак, суд вирішував дану справу на підставі наявних доказів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що видаткові накладні по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Фірма «Гранд» надано на товар (підписані від імені позивача невстановленою особою), акти виконаних робіт за цей ж період між ними надано на наступні послуги: надані послуги з виконання покупцем умов продажу послуг продавця), а в податкових накладних за цей період значиться в графі "Товар/послуга продавця": Винагорода.

Відтак, судом не отримано належних доказів надання позивачеві послуг або товару ТОВ «Фірма «Гранд». Отже, суд доходить висновків про підтвердження висновків акту перевірки про те, що товар/послуги фактично не були надані.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до приписів пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відсутність доказів надання послуг/продажу товару позивачеві, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь яке використання набутого на підставі договору у господарській діяльності.

При цьому, суд вважає неналежним доказом непосвідчену копію судового рішення у справі 2а-12610\12\2070, оскільки вона не набрала законної сили та не стосується сторін в даній справі.

До інших доводів позивача суд ставиться критично, як до таких, що не спростовують зазначене

В процесі розгляду справи судом не встановлено обставини існування доказів, якими підтверджується зв'язок здійснених позивачем витрат, з господарською діяльністю позивача, що є законодавчо встановленою передумовою віднесення сум до податкового кредиту позивача.

Відтак, підстави для задоволення позову у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТПС Україна" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова