Постанова № 30112520, 18.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2013 року 09:13 № 826/1999/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.10.2012р. №0014931510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні 04.03.2013р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Торговий дім «Інтеркорн» за результатами якої 28.09.2012р. складено акт №3959-15/33781896 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: п. 150.1 статті 150 ПК України: позивачем неправомірно враховано у додатку ЦП за 1 півріччя 2012 року (р.1.3), від’ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 2 498 000грн., тоді як згідно надісланої звітності з податку на прибуток засобами телекомунікаційного зв’язку 09.02.2012р. додаток ЦП відсутній. Станом на дату подання звітної декларації уточнююча звітність за попередні періоди не подавалась. Таким чином, дане порушення за 1 півріччя 2012 року призвело до заниження прибутку (доходу) від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами на суму 2 498 000грн.

На підставі встановленого відповідачем 15.10.2012р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0014931510, яким за порушення п. 150.1 статті 150 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 655 725грн., в тому числі основний платіж – 524 580грн. та штрафні санкції – 131 145грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення – рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 році таким чином:

якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від’ємне значення (з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від’ємного значення об’єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов’язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від’ємного значення об’єкта оподаткування, що склався станом на 01 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від’ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від’ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від’ємного значення.

Судом встановлено, що пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України викладений у редакції відповідно до Закону України від 24 травня 2012 року №4834-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм”.

Наведені правові норми вказують, що у 2012 році діють обмеження для платників податку з числа резидентів з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше, які мають станом на 01 січня 2012 року від’ємне значення об’єкта оподаткування, а саме: сума згаданого значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі лише 25 відсотків суми такого від’ємного значення.

За даними додатку ЦП до рядка 03.20 та 03.21 додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року “Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами” у рядку 1.3 позивач визначив від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами у розмірі 2 498 000грн. У свою чергу вказана сума приймала участь в розрахунку прибутку від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, яка відображається в рядку 03.20 ЦП додатка ІД до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року “Інші доходи” (Прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами).

На думку суду, від’ємне значення фінансового результату операцій з цінними паперами, що відображається у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, не є тотожним поняттю від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, зазначенні показники є різними за економічним змістом і значенням.

Так, особливості оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено у пункті 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього підпункту під терміном “доходи” слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв’язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном “витрати” слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв’язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від’ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від’ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду

Зміст вказаної правової норми вказує, що від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, у разі його наявності, як такий не включається до складу витрат, що беруть участь у формуванні об’єкта оподаткування податком на прибуток, не може впливати на його розмір, а буде лише зменшувати фінансовий результат операцій з цінними паперами у наступних податкових періодах і погашатись за рахунок доходів від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів.

Аналогічна позиція була висловлена Державною податковою адміністрацією України у листі від 10 листопада 2010 року №24268/7/15-0317, в якому серед іншого зазначено, що від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами не є від’ємним значенням об’єкта оподаткування.

Наведене підтверджується також формою податкової декларації з податку на прибуток підприємства та змістом її додатків ІД та ЦП.

Так, згідно з додатком ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства “Таблиця 1. Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами” від’ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 1.3) має вплив на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а останній включається до рядка 0.3 податкової декларації з податку на прибуток підприємства “Інші доходи).

Посилання ж у пункті 153.8 статті 153 Податкового кодексу України на статтю 150 цього Кодексу законодавець навів в контексті визначення порядку врахування від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, а саме, що розрахунок фінансового результату операцій з цінним паперами здійснюється з урахуванням від’ємного фінансового результату наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного фінансового результату.

У свою чергу пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, викладений у редакції відповідно до Закону України від 24 травня 2012 року №4834-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм”, встановлює обмеження виключно щодо розміру від’ємного значення об’єкта оподаткування, та не містить згадки про від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами.

Таким чином, враховуючи принципову відмінність понять “від’ємне значення об’єкта оподаткування” та “від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами”, з огляду на відсутність прямого посилання у пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України на від’ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що обмеження встановлені у пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо можливості включення від’ємного значення об’єкта оподаткування до витрат звітних (податкових) періодів у розмірі 25 відсотків суми такого від’ємного значення при визначенні фінансового результату операцій з цінними паперами, зокрема в частині обмеження розміру від’ємного фінансового результату, не застосовуються.

За таких підстав вбачається, що включення до складу від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами 100 відсотків такого результату відповідає приписам пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не встановлено порушень при визначенні позивачем від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року, а правомірність визначення позивачем суми від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року відповідачем не ставиться під сумнів.

Разом з тим, з метою повного встановлення обставин справи позивач надав до матеріалів справи копії первинних документів (цінні папери, господарські договори, виписки про операції з цінними паперами на рахунку тощо) на підтвердження правомірності визначення суми від’ємного фінансового результату операцій з цінними паперами за І півріччя 2012 року.

При вирішенні даного спору суд виходить з принципу презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, що закріплений в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Також відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що визначення ТОВ «Торговий дім «Інтеркорн» суми податкового зобов’язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправним, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 15.10.2012р. №0014931510 підлягає скасуванню.

Щодо неподання завчасно позивачем до податкового орану додатку ЦП до декларації за 2011 рік, суд зазначає, що у відповідності до п. 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркорн» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 15.10.2012р. №0014931510.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2013р.

Суддя В.В. Амельохін