Ухвала суду № 30110369, 20.03.2013, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.03.13 Справа № 908/983/13

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Комунального унітарного підприємства "Наш дім" ДМР (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11, ідентифікаційний код 33000065)

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)

про спонукання на внесення змін до договору оренди майна

ВСТАНОВИВ:

КУП "Наш дім" ДМР звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ПП ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача підписати додаткову угоду від 28.02.2013р. про внесення змін до договору оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 44 від 01.06.2008р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 19.03.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

У відповідності до ч. 1 ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До позовної заяви на підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками додано опис вкладення до цінного листа, зі змісту якого вбачається, що вказані документи направлені відповідачу на адресу: 71630, АДРЕСА_1.

В той же час, позивачем у позовній заяві зазначена інша адреса відповідача, а саме: АДРЕСА_2.

В абзаці 2 пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, N 10 від 17.10.2012р., N 2, 3 від 16.01.2013р. та N 7 від 21.02.2013р.) роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Як зазначено у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, місцем проживання ПП ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2.

Таким чином, позивачем не надано доказів надсилання на адресу Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) копії позовної заяви і доданих до неї документів, що є безумовним порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

Крім того у позовній заяві вказана неповна назва позивача.

Так, позивачем зазначено Комунальне унітарне підприємство "Наш дім" ДМР, проте, відповідно до відомостей служби діловодства господарського суду Запорізької області та Витягу з Єдиного державного реєстру ДП Інформаційно - ресурсний центр від 20.03.2013р., повною назвою позивача є: Комунальне унітарне підприємства "Наш дім" Дніпрорудненської міської ради.

Отже, позовна заява містить неповну назву позивача, що розцінюється судом як зазначення позивачем неповного найменування сторін.

Також суд звертає увагу позивача на те, що у фіскальному чеку від 19.03.2013р № 6681, який додано до позовної заяви, зазначено, що копія позовної заяви з додатками направлена на ім'я Перфилова. В той же час, відповідачем по справі є ПП ОСОБА_2

Як зазначено в абзацах 1, 9 пункту 3.5 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява Комунального унітарного підприємства "Наш дім" ДМР підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 2, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального унітарного підприємства "Наш дім" ДМР до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 44 від 01.06.2008р., та додані до неї матеріали на 18 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 131 від 14.03.2013р. на суму 1 147, 00 грн.) повернути без розгляду.

Суддя В.М. Соловйов