Ухвала суду № 30108086, 14.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р.Справа № 1570/1370/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Лук'янчук О.В.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника приватного підприємства "Агровинтрейд" - Арнаут Марини Олександрівни, представника Державної податкової служби Одеської області Державної податкової служби - Сєчиної Олени Володимирівни, представника Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби - Іванова Едуарда Ігоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Агровинтрейд" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агровинтрейд" до Державної податкової служби Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП "Агровинтрейд" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПС Одеської області ДПС, ДПІ у Болградському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000112301 від 03 лютого 2012 року у розмірі 604 609 грн. за порушення ст. 198 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що податковий кредит сформовано правомірно, оскільки підтверджений належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідачем позов не визнано, вказуючи, що в ході проведених зустрічних перевірок контрагентів позивача не було підтвердження фактів постачання у серпні-вересні 2011 року на його адресу товарів, робіт (послуг) за які ним була зроблена передоплата, що свідчить про те, що позивач не мав права формувати зі сплачених сум постачальника податковий кредит.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмолено повністю.

В апеляційній скарзі ПП "Агровинтрейд" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки податковий кредит з ПДВ за перевіряємий період був сформований правомірно, виходячи з того, що товари і послуги фактично придбавались та ПДВ у складі їх вартості була фактично сплачена постачальнику та отримані відповідні податкові накладні, але судом першої інстанції не було досліджені ці обставини, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань достовірності даних податкової декларації з ПДВ за серпень-вересень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1240/2301/35154135 від 12 грудня 2011 року, яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.4, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п.201.7 ст. 201, п.202.1 ст. 202 ПК України.

ПП "Агровинтрейд" у серпні-вересні 2011 року мав господарські взаємовідносини з постачальником ТОВ "Кара-Марин", ТОВ "Агрофірма Дмитрівна", ТОВ "Бессарабія Плюс", ПП "Білозір'я", ТОВ "Балкан Плюс".

В рамках договорів, які були укладені з вказаними контрагентами позивачем протягом цих податкових періодів була проведена передоплата за сільськогосподарську продукцію, в тому числі ПДВ на загальну суму 604 609 грн.

За фактом проведення оплати постачальники видали позивачу податкові накладні з ПДВ, на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ цих податкових періодів та виставлено до відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України.

На підставі акта перевірки відповідачем 28 листопада 2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000582301 щодо зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за серпень-вересень 2011 року на загальну суму 607 500 грн.

Представник позивача здійснював оскарження цього рішення в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в Одеській області від 03 лютого 2012 року №201/10/10-0207 первинна скарга платника податків від 19 січня 2012 року була задоволена частково та визначено перевищення суми від'ємного значення з ПДВ за серпень-вересень 2011 року на суму 604 609 грн.

На підставі цього рішення відповідачем -ДПІ у Болградському районі Одеської області 03 лютого 2012 року було прийняте нове податкове повідомлення рішення №0000112301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за серпень-вересень 2011 року на суму 604 609 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що представниками позивача не надано доказів того, що оплачені позивачем у серпні-вересні 2011 року суми передоплати були пов'язані з отриманням в подальшому, але в межах цих податкових періодів, сільськогосподарської продукції від постачальників та вказані суми передоплати включали в себе суми ПДВ, розмір якого він включив до складу податкового кредиту цих податкових періодів, адже рахунків на проведення передоплати постачальники із визначенням конкретної суми ПДВ позивачу не виставлялись, у зв'язку з чим позивач не мав право на формування податкового кредиту з ПДВ за серпень-вересень 2011 року.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

У перевіряємому періоді апелянт мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Кара-Марин", ТОВ "Агрофірма Дмитрівка", ТОВ "Бессарабія Плюс", ПП "Білозір'я", ТОВ "Балкан Плюс".

На виконання договорів позивачем були перераховані суми коштів зазначеним контрагентам та без наявності поставки товару отримані податкові накладні на підставі яких нарахована сума податкового кредиту, що підтверджується довідками про результати проведення зустрічних звірок ПП "Агровинтрейд" з його контрагентами, відповідно до яких станом на 01 грудня 2011 року ними відвантаження продукції на адресу позивача не здійснено.

Разом з тим, після виявленого факту безтоварності операцій та винесення податкового повідомлення-рішення, ПП "Агровинтрейд" у податковій декларації за червень 2012 року самостійно здійснив корегування показників податкового кредиту за серпень-вересень 2011 року по взаємовідносинах з контрагентами в бік зменшення, а постачальниками продукції в свою чергу одночасно подані розрахунки зменшення податкового зобов'язання з ПДВ за податковими накладними, виданими на адресу позивача у серпні-вересні 2011 року на всю суму передоплати.

В ході апеляційного розгляду справи, податковою були надані копії розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації за серпень 2012 року, жовтень 2012 року та листопад 2012 року, відповідно до яких апелянтом зменшено показники податкового кредиту з причини повернення попередньої оплати (3 том а.с.77-80).

Отже, ПП "Агровинтрейд" самостійно підтверджує факт не отримання товару та повернення передплат у повному обсязі.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апелянт не мав права на формування податкового кредиту з ПДВ за серпень-вересень 2011 року по операціям з його контрагентами до фактичного отримання товарів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги судова колегія не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПП "Агровинтрейд" залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: