Ухвала суду № 30108056, 26.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-4085/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Лук'янчук О.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції херсонської області ДПС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012р. по справі за позовом ТОВ «Тягінське хлібоприймальне підприємство» до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції херсонської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012р. ТОВ «Тягінське хлібоприймальне підприємство» (надалі Товариство) звернулося в суд із позовом до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції херсонської області ДПС (надалі ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у період з 13 по 15 червня 2012р. ДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за квітень 2012р., про що складено акт від 22.06.2012р. №187/15/30039765. Висновками перевірки встановлені порушення Товариством вимог чинного податкового законодавства України. На підставі вказаних висновків прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0000771600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за квітень 2012р. у розмірі 6050грн. із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1512грн.

Позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є наслідком неправильної оцінки ДПІ господарських відносин позивача з ТОВ "Херсон ПАК" у березні 2012р., висновки відповідача про нікчемність угоди з цим контрагентом зроблені з перевищенням повноважень та неповним дослідження господарських операцій. Товариство придбало у ТОВ "Херсон ПАК" послуги з оформлення карантинного сертифікату сої, на підтвердження чого ним надано до перевірки документи на підтвердження придбання зазначених послуг: договір, додаток до договору, податкову накладну, акт виконаних послуг, рахунок на оплату, платіжне доручення. Оскільки Товариством виконані всі вимоги Податкового кодексу України щодо відображення податку на додану вартість за вказаною операцією у складі податкового кредиту з ПДВ, у відповідача не було підстав для виключення цієї операції з податкового кредиту та складання спірного податкового повідомлення-рішення. Посилаючись на зазначені обставини Товариство просить позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 06.07.2012р. №0000771600.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" судовий збір у сумі 107,30грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі позапланової невиїзної перевірки Товариства та складеного акту, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0000771600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за квітень 2012р. у розмірі 6050грн. із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1512грн.

Враховуючи, що позивачем надані усі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин з контрагентом та спростовують висновки ДПІ щодо безтоварності операцій та нікчемності правочинів, а також з урахуванням того, що визнання правочинів недійсними є виключно прерогативою суду, суд вважав, що підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення у податкових органів не було.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що у період з 13 по 15 червня 2012р. ДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за квітень 2012р., про що складено акт від 22.06.2012р. №187/15/30039765. У висновках акту вказані порушення п.201.11 ст.201 розділу V ПК України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту, сформованого внаслідок придбання послуг від ТОВ «Херсон ПАК» та відповідно заниження нарахованої суми ПДВ до сплати на суму 6050грн. в березні 2012р.

Висновками перевірки встановлено недійсність правочинів позивача з вищезгаданим контрагентом, оскільки вони вчинених без мети реального їх настання, які виразилися в тому, що у відношенні ТОВ «Херсон ПАК" проведено перевірку, якою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій таким платником податків, оскільки у даного товариства відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, автотранспортні засоби, не підтверджено реальність проведення фінансово-господарської діяльності на підставі чого податківці прийшли до висновку про формування «незаконного» податкового кредиту іншим суб'єктам господарювання за березень 2012р. (а.с.11). На підставі виявлених порушень ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012р. №0000771600, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за квітень 2012р. в розмірі 6050грн. із нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1512грн.

Не погоджуючись із вказаним повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте, за результатами розгляду скарги, рішенням ДПІ у Херсонській області від 28.08.2012р. та рішенням ДПА України від 25.09.2012р. скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99р. "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення господарських відносин між контрагентами підтверджується договір з сертифікації вантажу № 01/09-15/179 від 12.03.2012р. укладено між ТОВ «Херсон ПАК" та позивачем щодо забезпечення проведення карантинного огляду та ветеринарного дослідження вантажу, видача карантинних сертифікатів та ветеринарних свідоцтв (ф-2), реєстрація їх у службі ПГВСКН. Додатком 1 від 12.03.2012 р. до договору визначено вартість послуг.

На виконання вказаного договору ТОВ "Херсон ПАК" надало позивачу послуги з оформлення карантинного сертифікату. Факт отримання послуг підтверджується рахунком на оплату №57 від 12.03.2012р., податковою накладною №99 від 13.03.2012р., актом наданих послуг №101 від 13.03.2012р., копією сертифіката. Позивач повністю розрахувався з ТОВ "Херсон ПАК" за надані послуги, що підтверджується копією платіжного доручення від 12.03.2012р. №104.

Вирішуючи правомірність висновків ДПІ та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 138ПК України визначені витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Статтею 201ПК України визначений порядок видачі та оформлення податкової накладної.

Аналізуючи наведені норми законодавства України, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем суми податку на додану вартість правомірно внесені до реєстру отриманих податкових накладних від ТОВ "Херсон ПАК", включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. Тобто, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними, що й вимагає податкове законодавство України.

Частиною 1 ст.71КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ «Херсон ПАК» було фіктивним підприємством, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між контрагентами реально вчинялися господарські відносини щодо надання послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що підтверджується належним чином оформленими бухгалтерськими та податковими документами та рухом коштів на поточному рахунку платника податків.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що позивач правомірно формував податковий кредит та валові витрати, а відтак він має право на включення до податкового кредиту сплачені суми ПДВ, а відтак підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції херсонської області ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012р.- залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: О.В. Лук'янчук

К.В. Кравченко