Постанова № 30108048, 06.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р.

Справа № 2-а-1891/11/1470

Категорія: 8.2.3

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

06 березня 2013 року м. Одеса

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (раніше – ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) та ТОВ "Артіль ЛТД" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "Артіль ЛТД" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївської області про визнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 411 821,00 грн. стягнення пені в сумі 2 308,45 грн.,

В С Т А Н О В И В :

14 березня 2011 року ТОВ "Артіль ЛТД" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дії (бездіяльності), стягнення (відшкодування) бюджетної заборгованості в сумі 411821 грн., стягнення пені в сумі 2308,45 грн. (а.с. 3-6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що він подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 р., в якій визначив суму бюджетного відшкодування в сумі 411821 грн., але ДПІ не вчинило ніяких дій, передбачених Податковим кодексом України. Не відшкодовані платнику податків протягом строку, встановленого п.200.23 ст.200 ПК України суми податку вважаються заборгованістю бюджету та на таку суму нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки НБУ. На підставі цього позивач просив стягнути бюджетну заборгованість та пеню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по невідшкодуванню з бюджету податку на додану вартість за грудень 2010 р. в сумі 411821 грн. (чотириста одинадцять тисяч вісімсот двадцять одна грн.) Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль» бюджетну заборгованість в сумі 411821 грн. В задоволенні решті позову було відмовлено (а.с. 77-80).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити ТОВ "Артіль ЛТД" у задоволенні позову.

Також не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ТОВ "Артіль ЛТД" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить змінити постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року та задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

19.01.2011 р. позивач надав ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р., додатки 1-3 до декларації та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 411821 грн.

Відповідно до п.п. 200.7, 200.8, 200.10 ст. 200 Податкового Кодексу України платник податків, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За результатами перевірки була складена довідка про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 18.02.2011 р. за № 209/07-000/13857386, в якій зазначено, що арифметична та логічна перевірки показників, зазначених у рядках податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р., та відсутність документів свідчить про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 р. у сумі 411821 грн. Перевіркою встановлено:

- Середня заробітна плата працівників не перевищує 2,5 рази мінімального встановленого законодавствам рівня по кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів.

- На виконання Наказу ДПА 18.04.2008 р. № 266 системою автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України виявлені розбіжності, а саме:

- за листопад 2010 р. завищення податкового кредиту на суму 699,55 грн.

- за грудень 2010 р. завищення податкового кредиту на суму 448,84 грн.

Відповідно до п.п. 200.19.5,п.200.19 ст.200 ПК України та п.п.3,5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1238 є достатні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль ЛТД» для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ.

Начальник ДПІ прийняв наказ № 372 від 09.03.2011 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Артіль ЛТД» та направлення на перевірку.

Також відповідач надав суду акт відмови від допуску до перевірки та акт про неможливість розпочати перевірку від 10.03.2011 р.

Згідно з п. 200.11 ст. 200 Податкового Кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушення норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 3, 5 Постанови Кабінету Міністрів від 27.12.2010 р. за № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку»:

- існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов’язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

- Невідповідність платника жодному з критеріїв: середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 рази перевищує мінімальний установлений законодавствам рівень по кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів.

Згідно із п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень – довідка. Акт – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

За результатами перевірки позивача була складена довідка, яка відповідно до Порядку № 984 від 22.12.2010 р., свідчить про відсутність порушень платником податків-позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що виявлені розбіжності в ході камеральної перевірки щодо завищення податкового кредиту за листопад 2010 р. на суму 699,55 грн. та за грудень 2010 р. на суму 448,84 грн. вплинули на бюджетне відшкодування в сумі 411821 грн. та взагалі на існування пункту 5 Постанови КМУ № від 27.12.2010 р. за № 1238 , як підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Відповідно до п.п.200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України якщо за результатами камеральної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган приймає податкове повідомлення, яке надсилає платнику податків.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не приймалось будь-якого рішення. Таким чином відповідачем допущена бездіяльність, яка виразилася у тому, що не зважаючи на те, що він був зобов’язаний відповідно до п.п. 200.12 Податкового Кодексу України у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету він цього не зробив. Згідно з п.200.17 Податкового Кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Проте колегія суддів не може погодитися з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції при винесені постанови не взято до уваги ті обставини, що відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вище наведене, ДПІ по результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Артіль» ЛТД за грудень 2010 р. були виявлені підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1238 Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, а саме:

- середня заробітна плата працівників не перевищує у 2,5 рази мінімального встановленого законодавством рівня по кожному з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів (п. 5 Постанови №1238);

- виявлено розбіжності за листопад 2010 р. завищення податкового кредиту на 699,55 грн., за грудень 2010 р. завищення податкового кредиту на 448,84 грн. (п. 3 Постанови №1238).

Крім того, судом першої інстанції не враховано те, що ДПІ не з власної провини не мало змоги провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Артіль» ЛТД, а у зв'язку із відмовою посадових осіб позивача від допуску до зазначеної перевірки (копії направлення на проведення перевірки, наказу, акту відмови від допуску та акту про неможливість розпочати перевірку наявні у матеріалах справи). Такі дій позивача порушують ст. 81 ПК України, тобто відмова платника податків від допуску до перевірки не дозволяється. Проте, суд першої інстанції дану норму закону не прийняв до уваги.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодування з бюджету.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що ДПІ не мала можливості виконати вимоги п. 200.12 ст. 200 ПК України, оскільки ДПІ не визначено достовірність нарахування бюджетного відшкодування ТОВ «Артіль» ЛТД за грудень 2010 р. (яку, згідно з нормами чинного законодавства, можна визначити лише шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість).

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, який зазначає, що визначити достовірність нарахування бюджетного відшкодування платником податків шляхом проведений ДПІ такої перевірки неможливо, оскільки підчас її проведення не досліджуються первинні документи, на підставі яких підприємство формує податковий кредит і, як наслідок, заявляє бюджетне відшкодування з ПДВ.

Однак, Миколаївський окружний адміністративний суд помилково зазначив, що ДПІ мала відшкодувати ТОВ «Артіль» ЛТД суму податку на додану вартість за грудень 2010 року без проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника щодо визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду. Отже апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова – скасуванню, з винесенням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Водночас Апеляційна скарга ТОВ "Артіль ЛТД" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Артіль ЛТД" – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби – задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року – скасувати та прийняти нову постанову суду.

В задоволенні позову ТОВ "Артіль ЛТД" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївської області про визнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 411 821,00 грн. стягнення пені в сумі 2 308,45 грн. – відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов