ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2013 р.Справа № 2а-4716/12/1470
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області про визнання дій неправомірними та постанови нечинною,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Миколаївської області і з урахуванням уточнень позовних вимог просила визнати дії відповідача неправомірними, постанову ВП № 31435569 від 23 липня 2012 року про прийняття до виконання виконавчого провадження нечинною; зобов'язання закінчити виконавче провадження на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса № 3632 від 18 вересня 2008 року за заявою ПАТ "Кредитпромбанк" від 17 лютого 2012 року про звернення стягнення на квартиру.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29 жовтня 2008 року державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову № 9708893 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3632 виданого 18 вересня 2008 року приватним нотаріусом про стягнення з позивача 156539,91 грн. на користь ВАТ "Кредитпромбанк".
За заявою стягувача від 06 червня 2011 року № 12/654 про неможливість залишення арештованого майна (квартири) за собою 28 вересня 2011 року державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, на підставі пункту 3 частини 1 статті 47, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову № 18837371 про повернення ПАТ "Кредитпромбанк" виконавчого документа (виконавчий напис нотаріуса).
В подальшому, 22 лютого 2012 року за заявою ПАТ "Кредитпромбанк" державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виніс постанову № 31435569 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису № 3632, виданого 18 вересня 2008 року приватним нотаріусом про звернення стягнення на квартиру позивача та належить на праві приватної власності позивачу. Копію постанови позивач отримала 29 березня 2012 року.
Постановою №11-59/5/417 від 10 липня 2012 року виконуючий обов'язки начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області передав матеріали вищезазначеного виконавчого провадження з Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області.
Предметом даного спору є постанова від 23 липня 2012 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Кравчука А.О. про прийняття до виконання виконавчого провадження № 31545569.
Позивач вважає, що постанова від 22 лютого 2012 року № 31435569 про відкриття виконавчого провадження була винесена державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції незаконно, а тому відповідач порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження" , оскільки прийняттям до виконання виконавчого провадження підтвердив законність відкриття виконавчого провадження.
Вирішуючи справу, та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанова від 22 лютого 2012 року № 31435569 про відкриття виконавчого провадження не скасована, то держаним виконавцем правомірно винесено постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та вважає його правильним з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі Закон № 606-ХІV) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно частини 7 статті 20 Закону № 606-ХІV виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Відповідно до Закону № 606-ХІV та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), яка 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 зареєстрована в Міністерстві юстиції України.
Згідно пункту 1.1 Інструкції, ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1.5 Інструкції встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Також, відповідно до пункту 6.6 Інструкції при передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець в день одержання матеріалів виконавчого провадження виносить постанову про прийняття виконавчого провадження до виконання, яку надсилає сторонам виконавчого провадження із супровідним листом, у якому зазначає свій робочий телефон, дні прийому та місцезнаходження органу державної виконавчої служби, до якого передано виконавче провадження.
Саме таку постанову ВП № 31435569 (про прийняття виконавчого провадження до виконання) виніс 23 липня 2012 року державний виконавець і яку оскаржує позивач.
Враховуючи все наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова ВП № 31435569 від 23 липня 2012 року прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також відповідає іншим критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України. А тому підстав для її скасування не вбачається.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 30107986, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4716/12/1470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: