Ухвала суду № 30107442, 20.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року м. Київ К-50378/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Костенка М. І. Степашка О.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2007 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009 р.

у справі № 6/321

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Павлиський елеватор»

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області в особі Онуфріївського відділення

про визнання недійсним рішення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2007 р. відкрите акціонерне товариство «Павлиський елеватор»(далі -позивач, ВАТ «Павлиський елеватор») звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області в особі Онуфріївського відділення (далі -відповідач, Світловодська ОДПІ) про визнання недійсним рішення № 0000312300/0 від 20.08.2007 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 73 300,00 грн.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2007 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009 р., позов задоволено повністю: визнано недійсним рішення Світловодської ОДПІ від 20.08.2007 р. № 0000312300/0 про застосування до ВАТ «Павлиський елеватор»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73 300 грн., вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позивних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 17.04.2007 р. по 14.05.2007 р. працівниками Онуфріївського відділення Світловодської ОДПІ було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Павлиський елеватор»за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої складено акт № 8/2310-00954705 від 21.05.2007 р. та встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме не проведені через реєстратор розрахункових операцій готівкові кошти від реалізації продукції не власного виробництва в сумі -14 660,00 грн.

Внесення грошових коштів покупцями підтверджується: прибутковим касовим ордером № 675 від 24.05.2005 р. ПП «Трансагросервіс»за зерно кукурудзи на суму 1 117,56 грн.; прибутковим касовим ордером № 671 від 24.05.2005 р. ПП «Трансагросервіс»за зерно кукурудзи на суму 10 942,44 грн.; прибутковим касовим ордером № 647 від 05.04.2005 р. фізичною особою ОСОБА_4 за зерно проса на суму 290 грн.; прибутковим касовим ордером № 667 від 13.05.2005 р. фізичною особою ОСОБА_4 за зерно проса на суму 290 грн.; прибутковим касовим ордером № 676 від 26.05.2005 р. фізичною особою ОСОБА_4 за зерно проса на суму 290 грн.; прибутковим касовим ордером № 707 від 22.06.2005 р. фізичною особою ОСОБА_4 за зерно проса на суму 290 грн.; прибутковим касовим ордером № 865 від 14.10.2005 р. приватні особи за зерно, відходи кукурудзи на суму 1 440 грн.

Продукція була відвантажена покупцям згідно видаткових накладних: ПАВ-000032 від 24.05.2005 р., № ПАВ-000031 від 24.05.2005 р., ПАВ-000023 від 05.04.2005 р., № ПАВ -000030 від 13.05.2005 р., ПАВ-000033 від 26.05.2005 р., № ПАВ -000034 від 22.06.2005 р., ПАВ-000973 від 14.10.2005 р..

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000312300/0 від 20.08.2007 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 73 300 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Частиною 1 статті 1 цього Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі - продажу іноземної валюти.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»виділяє дві обставини при одночасній наявності яких застосовується даний Закон. Перша обставина - продаж товарів (надання послуг). Дана обставина повністю відповідає визначенню терміну «торгівля», наданому в Законі України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Друга обставина - здійснення продажу товарів (надання послуг) саме у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Матеріалами справи підтверджено, що діяльність позивача характеризується кодом 01.41.0 (КВЕД) «Надання послуг у рослинництві».

Накладні № 83, № 84 від 24.05.2005 р. підтверджують, що позивач первісно придбавав у власність зерносуміш кукурудзи. Зерносуміш була піддана переробці на підставі розпорядження на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав № 347 від 22.05.2005 р., розпорядження на очистку, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав №346 від 22.05.2005 р., про що складено акти на очистку. Переробка здійснювалась шляхом пропуску через зерноочисну машину БЦС-50.

В результаті переробки у виробничому процесі позивача утворився якісно новий продукт - зерно кукурудзи, яке у Державному класифікатору продукції має зовсім іншу товарну позицію за кодом 01.11.13.

Таким чином, без реєстратора розрахункових операцій було продано перероблене зерно кукурудзи. Вказана продукція була достатньо перероблена і класифікується в новій тарифній позиції та є продукцією власного виробництва позивача.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій визнаючи недійсним рішення Світловодської ОДПІ від 20.08.2007 р. № 0000312300/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Застосовані до ВАТ «Павлиський елеватор»штрафні (фінансові) санкції в сумі 73 300 грн. не є податковим зобов'язанням, а є адміністративно-господарською санкцією за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, в зв'язку з чим на вказані правовідносини поширюється дія Господарського кодексу України.

Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Факти порушень були допущені позивачем в період з 05.04.2005 р. по 14.10.2005 р. (період оформлення касових ордерів), а штрафні (фінансові) санкції застосовані 20.08.2007 р. згідно до рішення № 0000312300/0.

З огляду на вище зазначені правові норми та фактичні обставини справи, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій 20.08.2007 р. за порушення правил ведення господарської діяльності, допущені у 2005 р., здійснено з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, а відтак судами попередніх інстанцій обґрунтовано скасовано спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з порушенням відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 19.12.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2009 р. у справі № 6/321 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І. В. Приходько Судді: (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді (підпис) О.І.Степашко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська