Постанова № 30107428, 19.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року справа №812/119/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Карпушової О.В., суддів Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання Варчук О.М., з участю сторін: представника позивача Черевко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Антрациті Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В :

03.01.2013р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Антрациті Луганської області звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Антрацит» (далі ДП «Антрацит»), в якому просив: стягнути з ДП «Антрацит» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті суму пені у розмірі 7709,02 грн., яка нарахована на підставі акту перевірки № 160 від 17.12.2012р. за період з 01.08.2011р. по 12.12.2012р. за виявлені факти порушення сплати відповідачем страхових внесків.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з ДП «Антрацит» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті суму пені у розмірі 7709,02 грн.

Відповідач оскаржив постанову суду, подав на постанову суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач не має повноважень здійснювати нарахування пені.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Антрацит" є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради 30.04.2003 р. та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, знаходиться на обліку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті Луганської області.

Спеціалістом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Антрацит здійснено перевірку ДП «Антрацит» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами якої складений акт № 160 від 17.12.2012 р., яким встановлені факти несплати заборгованості по страховим внескам, яка виникла до 01.01.2011р., внаслідок чого, нарахована сума пені у розмірі 7709,02 грн. за період з 01.08.2011р. по 12.12.2012р. за виявлені факти порушення сплати відповідачем страхових внесків.

Вказані обставини не є спірними.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що абз. 6 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає вчинення органами соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-ХІУ) та підпункту 4.12 пункту 4 "Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" від 20.04.2001 № 12, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -Інструкція), роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно і повно сплачувати в установленому порядку страхові внески в Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Ч. 2 ст. 52 Закону № 1105-ХІУ, в редакції що діяла по 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнято постанову від 30 листопада 2010 року № 31 "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", п. 2 якої установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36.

Згідно матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом в січні 2013 року до відповідача як страхувальника про стягнення пені, нарахованої позивачем у 2012 році за період з 01.08.2011р. по 12.12.2012р.

Згідно з пп. 8.1 п. 8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року № 36, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість (яка була чинною та підлягала застосуванню до 01.01.2011 року), робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Згідно до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість (яка була чинною та підлягала застосуванню до 01.01.2011 року), роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно зі ст. 47 вказаного Закону, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість до 01.01.2011 року, страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Згідно з ч. 3 ст. 49 вказаного Закону, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість до 01.01.2011 року, у разі несвоєчасного зарахування або перерахування на рахунки Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вини установ банків страхових внесків, пені, штрафів та інших фінансових санкцій ними сплачується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування). Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками.

Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків передбачена ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

З дня набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (з 01.01.2011 року), ст. 49 і ч. 2 ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключено. Зазначена вище Інструкція втратила чинність. З цього часу відповідальність страхувальника у виді нарахування та стягнення контролюючим органом пені передбачені не були.

Відповідно до п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-7/99, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним, чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з абз. 4 вказаного рішення Конституційного Суду України відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій у виді нарахування пені, то вона діяла в період до 01.01.2011 року, і саме в цей проміжок часу вона визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

На час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про нарахування пені, що відображено в акті перевірки №160 від 17.12.2012 року та невиконання якого стало підставою для звернення до суду з даним позовом, правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника, не існувало.

Отже, суд першої інстанції через помилкове застосування норм матеріального права невірно вирішив спір, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 19.03.2012р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Антрацит» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 р. у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Антрациті Луганської області до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення пені, скасувати.

Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Антрациті Луганської області у задоволені позовних вимог до Державного підприємства «Антрацит» про стягнення пені, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон