Ухвала суду № 30107342, 14.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року справа №2а/0570/16948/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Білоцерковець Д.О., за участю представників позивача Мієнко Р.В., Москоленко А.В., представника відповідача Колеснікової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі № 2а/0570/16948/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012 року №0000932241-5109, яким ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 920,00 грн. та № 0000942241-5111, яким ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28650,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що висновок суду першої інстанції, який погодився з доводами відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Донстройтранс», не ґрунтується на нормах діючого законодавства та наявних у справі доказах. Реальність здійснення господарських операцій за договором від 01.10.2009 року, укладеним між позивачем та ТОВ «Донстройтранс», підтверджується довідками про вартість робіт та актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, виданими контрагентом-постачальником та платіжними дорученнями про перерахування коштів щодо виконання ТОВ «Донстройтранс» підрядних робіт за Договором від 01.10.2009 року. Отримані від ТОВ «Донстройтранс» послуги по виконанню підрядних робіт позивач використав у подальшій своїй виробничій діяльності.

Представники позивача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" з питань правомірності та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Донстройтранс" за листопад 2009р., за результатами якої було складено акт перевірки від 25.10.2012р. №919/221-35879063 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем ч.1,3,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів з контрагентом-постачальником, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" при отриманні послуг; п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 22920 грн. з причин завищення валових витрат з вартості послуг, отриманих від контрагента-постачальника за нікчемними правочинами на суму 91680 грн. за 2009 рік; а також пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження суми ПДВ у розмірі 18336 грн. з причини включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що угода, укладена позивачем з ТОВ "Донстройтранс" , є безтоварною та нікчемною.

15.11.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000932241-5109, яким ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22920,00 грн., у тому числі за основним платежем 18336,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 4584,00 грн., і №0000942241-5111, яким ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28650,00 грн., у тому числі за основним платежем 22920,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) в сумі 5730, 00 грн.

Також встановлено, що ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" (Замовник) було укладено договір з ТОВ "Донстройтранс" (Підрядник) від 01.10.2009р. б/н про виконання робіт з підготовчих та земельних робіт по улаштуванню а/б покриття ДЛР та ЦНС №10 ПУМА "Укртрансаміак".

На підставі вказаного договору ТОВ "Донстройтранс" виписані податкові накладні від 18.11.2009р. №181132, №181104, №181103 на загальну суму 110016,00 грн., в т.ч. ПДВ 18336,00 грн. Крім того, була складена довідки про вартість виконаних підрядних робіт на вказану суму та акти прийняття виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року (а.с. 57-59, 67-78).

Оплата за отримані послуги здійснена у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платіжними дорученнями (а.с. 60-62).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Під час апеляційного розгляду справи представник позивача надав суду первинні документи на підтвердження використання отриманих від ТОВ "Донстройтранс" послуг в своїй господарській діяльності, а саме що отримані роботи були складовою частиною зального обсягу робіт, які виконувались позивачем на замовлення ПУМА УДП «Укрхімтрансаміак» за договором підряду № 24/09 від 02.11.2009 р.

На підтвердження виконання позивачем умов цього договору суду надано рахунок-фактура на суму 220720 грн., довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2009 р., акт виконаних підрядних робіт і податкові накладні № 18 від 04.11.2009 р. і № 21 від 25.11.2009 р.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не було встановлено, що господарські операції між ТОВ "МОСБУДІНВЕСТ" та ТОВ "Донстройтранс" мають реальний характер і відбулися у відповідності до змісту складених первинних бухгалтерських документів, тому у позивача були відсутні підстави відносити витрати, за вказаними операціями, до складу валових витрат та формувати податковий кредит на підставі отриманих від ТОВ "Донстройтранс" податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на досліджених по справі доказах, яким дана належна правова оцінка.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно п.п. 7.5.1 ст. 7 вказаного Закону, датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведених правових норм вбачається, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції та придбання ним товарів, робіт або послуг з метою їх використання у своїй господарській діяльності.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (дійсного на момент здійснення договірних зобов'язань), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. цієї статті, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.1. не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності,

Згідно абз.3 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такими чином, валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З метою перевірки обставин укладання та виконання спірної угоди, представнику позивача - керівнику підприємства - в судовому засіданні задавались запитання, але надати пояснення з цього приводу він не зміг, пославшись на те, що не пам'ятає їх.

З акту перевірки позивача вбачається, що при її проведенні був використаний акт про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Донстройтранс» від 27.08.2012р. №1808/15-4/36306165, складений ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС, яким було встановлено відсутність у підприємства основних фондів, виробничих чи складських приміщень, трудових ресурсів тощо, а також зроблено висновок про відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків, господарські операції ТОВ "Донстройтранс" за період з 01.01.2009р. по 31.07.2012 р. Зазначено, що придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу товарів (робіт,послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.

В судовому засіданні було встановлено, що у відповідності до первинних документів ТОВ "Донстройтранс" виконав такі роботи, як (мовою оригіналу): "разработка грунта с погрузкой на автомобили-самосвалы эскаваторами, планирование механизированным способом, разработка основания щебеночного, перевозка шлака, подготовительные и земельные работы по устройству а/б покрытия ДЛР, планирование площадей ручним способом, разработка грунта вручную в траншеях" тощо, які відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 15.10.2003р. №1631 є небезпечними роботами та для виконання яких відповідно до необхідно отримання відповідного дозволу Держнаглядохоронпраці або його територіального органу.

Позивач ані в суді першої, ані в апеляційної інстанції не надав дозвіл, якій би свідчив, що ТОВ "Донстройтранс" має право здійснювати вказані небезпечні роботи, не надав необхідний дозвіл Державного комітету з нагляду за охороною праці та його територіальними органами.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за умовами договору позивача з ТОВ "Донстройтранс" б/н від 01.10.2009 р. останній брав на себе обов'язок своїми силами і засобами виконати роботи з підготовчих та земельних робіт (п.1.1), натомість виконання цих робіт неможливо через відсутність у ТОВ "Донстройтранс" будь-якої матеріально-технічної бази та трудових ресурсів.

Також суд зазначає, що позивач не надав суду підтвердження складення проектно-кошторисної, дозвільної та іншої необхідної документації, складання якої відповідно до п.3.1 цього договору є умовою початку виконання робіт.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що ліценція на виконання ТОВ "Донстройтранс" будівельних робіт була видана лише з 06.11.2009 року, тобто була відсутня на день укладання позивачем договору від 01.10.2009 року.

Більш того, колегія суддів зазначає, що позивач уклав договір субпідряду з ТОВ "Донстройтранс" на виконання робіт, які були складовою обсягу робіт на замовлення ПУМА УДП «Укрхімтрансаміак», ще 01.10.2009 року, в той час як за наданим позивачем договором підряду з ПУМА УДП «Укрхімтрансаміак» № 24/09 він був укладений лише 02.11.2009 року, тобто на місяць пізніше, ніж договір субпідряду з ТОВ "Донстройтранс".

Відсутність реального виконання господарських операції на підставі договору позивача з ТОВ "Донстройтранс" підтверджується також і копією протоколу допиту в якості свідка керівника цього підприємства ОСОБА_6, від імені якого складені всі надані позивачем первинні документи, який пояснив, що фактично не здійснював господарську діяльність на ТОВ "Донстройтранс" і не підписував бухгалтерські документи.

Вказані обставини позивачем не спростовані.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій виходячи з відсутності у ТОВ «Донстройтранс» трудових ресурсів та технічних засобів для виконання робіт, визначених укладеним між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» договором від 01.10.2009 року, а також через встановлення фактів підписання наданих первинних документів від імені ТОВ "Донстройтранс" не керівником, а іншою невстановленою особою, що робить ці документи неспроможними.

Посилання апелянта на те, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» підтверджується довідками про вартість робіт та актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, виданими контрагентом-постачальником та платіжними дорученнями про перерахування коштів щодо виконання ТОВ «Донстройтранс» підрядних робіт, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки наявність цих первинних документів за встановлених по справі обставин не свідчить про реальне здійснення господарської операції і настання відповідних наслідків.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року у справі № 2а/0570/16948/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСБУДІНВЕСТ» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 19 березня 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова