Ухвала суду № 30107328, 20.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року справа №2а/1270/9772/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Романенко Т.О.

за участю представника відповідача: Юркова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/1270/9772/2012 за позовом ОСОБА_4 до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Державної виконавчої служби України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2012 № 25280644, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 звернулась з позовом до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2012 року №25280644, зобов'язати вжити всі заходи, передбачені чинним законодавством України щодо виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року у адмінсправі №2а-4295/10/1270.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/1270/9772/2012 позов задоволений частково (а.с.83, 84-87).

Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2012 року № 25280644. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати (а.с.92-97). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на правомірність прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» №606, з огляду на те, що сторона боржника у виконавчому проваджені - Луганський апеляційний господарський суд, як юридична особа припинила свою діяльність та виключена з реєстру ЄДРПО без правонаступництва, судових рішень щодо заміни сторони боржника відсутні. У відповідача відсутній обов'язок щодо відшукування таких правонаступників, як і звернення до суду з вимогами про таку заміну.

Позивач в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року (а. с. 4-8), яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 (а. с. 9-13), задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_4 щодо проведення перерахунку заробітної плати та надбавки за вислугу років. Рішенням суду визнано незаконною бездіяльність Луганського апеляційного господарського суду щодо не проведення перерахунку заробітної плати та грошового забезпечення ОСОБА_4 з 19.08.2009 з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 в редакції станом на 31.12.2005, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення ОСОБА_4 із зазначенням розміру заробітної плати та грошового утримання виходячи із 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат заробітної плати, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнано неправомірною бездіяльність ДСА України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_4 з 19.08.2009 з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнано неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання ОСОБА_4 з 19.08.2009 з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; зобов'язано Луганський апеляційний господарський суд провести ОСОБА_4 перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат заробітної плати, а з 22.05.2008 надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до ДСА України змін до посадового окладу; зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати; зобов'язано ДСА України виділити Луганському апеляційному господарському суду з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820472, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22.05.2008 надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009 заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання постанови у адміністративній справі №2а-4295/10/1270 видані виконавчі листи у відношенні до кожного з відповідачів.

05.10.2010 року виданий виконавчий лист № 2а-4295/10/1270 про зобов'язання Луганського апеляційного господарського суду провести перерахунок ОСОБА_4 з 22.05.2008 надбавки за вислугу років у розмірі 40% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а 19.08.2009 перерахунок заробітної плати, визначивши розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,8 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення оплат. Після перерахунку здійснити виплати недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до ДСА України змін до посадового окладу (а. с. 79).

21.03.2011 року за зазначеним виконавчим листом державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження №25280644 (а. с. 69).

Указом Президента України від 12 серпня 2010 року №811/2010 «Питання мережі господарських судів України» та згідно наказу Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2010 року №122 «Про проведення ліквідації окремих апеляційних судів» Луганський апеляційний господарський суд ліквідовано.

Державна реєстрація Луганського апеляційного господарського суду припинена, про що наявний запис в Єдиному Державному реєстрі від 10 березня 2011 року за №1382111000/6000064.

27.11.2012 державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із ліквідацією боржника Луганського апеляційного господарського суду та відсутністю правонаступників (а. с. 18).

Спірна постанова прийнята відповідачем з підстав пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із ліквідацією боржника - Господарського апеляційного суду Луганської області та невизначеністю правонаступника ліквідованої юридичної особи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

Із змісту п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Виходячи з наведених положень закону, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що правонаступництво в рамках виконавчого провадження слід визначати з точки зору можливості виконання обов'язків ліквідованого боржника іншою особою.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року N2453-VI, суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 21 червня 2011 року N 7-рп/2011, процес ліквідації судів є невід'ємною частиною процесу їх утворення.

Повноваження ліквідовувати суди органічно пов'язане зі створенням юридичної особи. У Рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року N7-рп/2010 (справа про фінансове забезпечення діяльності судів) визначено, що суди всіх юрисдикцій та рівнів є юридичними особами публічного права.

Указом Президента України «Питання мережі господарських судів України» від 12 серпня 2010 року №811/2010 Луганський апеляційний господарський суд ліквідовано, згідно додатку до зазначеного Указу, за територіальною юрисдикцією Луганську область віднесено до Донецького апеляційного господарського суду.

Засади фінансування судів визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року N2453-VI.

Відповідно до ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:

- Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих органів;

- Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації.

Відповідно до ст. 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Державна судова адміністрація України здійснює організаційне забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 146 Закону).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами виконавчого провадження №1683/16, жодних дій, спрямованих на встановлення правонаступництва у зв'язку із ліквідацією боржника Луганського апеляційного господарського суду як юридичної особи, державним виконавцем не вживалося.

В даному випадку державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження виключно на підставі відомостей про ліквідацію боржника як юридичної особи, без з'ясування питання про правонаступництво його прав та обов'язків при виконанні судового рішення.

Доказів того, що виконання обов'язків ліквідованої юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем при прийнятті спірної постанови не з'ясовано питання правонаступництва ліквідованої юридичної особи - Луганського апеляційного господарського суду та не вжито відповідних дій, спрямованих на встановлення правонаступника, отже постанова Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про закінчення виконавчого провадження №25280644 від 27.11.2012 прийнята передчасно, без додержання вимог ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки обов'язковою умовою закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону є встановлення факту недопущення правонаступництва у виконавчому провадженні.

Ліквідація юридичної особи - боржника у виконавчому провадженні при виконанні вищезазначеного рішення суду стосовно здійснення перерахунку позивачу надбавки за вислугу років та заробітної плати не можна розглядати виключно з формальної точки зору як підставу для прийняття спірної постанови. На думку суду, таке питання слід розглядати з точки зору передачі обов'язків по здійсненню таких виплат від ліквідованого до іншого державного органа.

Пунктом 2.13, 2.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за №489/20802, визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Колегія суддів зазначає, що встановлена ст.8 Законом №606, можливість скористатися своїм правом на звернення до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником, нерозривно пов'язана з належним виконанням своїх обов'язків встановлених Законом №606 органом ДВС (відповідача) при здійсненні виконавчого провадження. Тобто, наявність з одного боку права, нерозривно взаємопов'язано з належним виконанням своїх функціональних обов'язків, і цей принцип має безпосереднє значення для суб'єкта владних повноважень, який наділений відповідними лише йому властивими функціями направленими на виконання судових рішень. В даному випадку положенням ст.8 Закону №606, ст.263, 264 КАС України (в залежності від спірного питання) встановлена альтернативна визначеність між суб'єктами, які мають правову можливість звернутися до суду з тих чи інших питань. Така альтернатива не звільняє від можливості такого звернення, при здійснені виконавчого провадження, відповідача.

На підставі викладеного, розглядаючи справу, в межах доводів апеляційної скарги з урахуванням ст..195 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/1270/9772/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 20 березня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена 21 березня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар