Ухвала суду № 30106520, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2а-11423/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Жигилія С.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013р. по справі № 2а-11423/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асторія"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. позов ТОВ "Асторія" (далі-позивач) задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.09.2012 р. № 0007972305 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Асторія" з податку на прибуток на суму 114 895, 00 грн.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі Відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Асторія" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(код ЄДРПОУ 36987611) їх реальності та повноти відображення в обліку за листопад 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки № 3493/2201/31519251 від 03.09.2012 року

За висновками акту перевірки позивачем порушено п. 44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України у зв'язку із завищенням суми витрат декларації з податку на прибуток в сумі 49 9545 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 114 895, 00 грн.

13.09.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007972305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 114 895, 00 грн. (т.1, а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не підтвердженні належними доказами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова суду переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 09.02.2012 р. позивачем до податкового органу відповідача подано декларацію з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 р.

До складу валових витрат по декларації позивачем включено суми витрат по господарським операціям з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", зокрема, за правочинами:

-№ СП-21/10/11 від 21.10.2011 р. - позивач (замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (підрядник) в межах договору підряду (т.1, а.с. 185-186) з додатковими угодами від 24.10.2011 р. № 1, №2, №3, № 4 (т.1, а.с. 210, 223, 237, 249), предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту рулонної покрівлі житлових будинків за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Садова, буд.10 - Г, вул. Садова, буд.10 -В, вул. Садова, буд.10 -Е та вул. Садова, буд.10 - А в порядку та на умовах, погоджених сторонами.

-№СП-06/06/11 від 06.06.2011 р. - позивач (замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (підрядник) договір підряду щодо виконання робіт з улаштуванням покриття покрівлі з профнастилу на об'єкті за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 1, ЗЕМВ-1 (т.2, а.с. 55-56).

На підтвердження факту здійснення господарських операцій за вказаними угодами до податкової перевірки та суду позивачем надано: податкові накладні (т.1,а.с. 89-91; т.2, а.с. 90) довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ форми № КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року форми № КБ -2в, підсумкові відомості ресурсів, договірної ціни, локальні кошториси форми №4 (т.1, а.с. 203-209, 211-222, 224-236, 238-248, 250; т.2, а.с. 1-5; т.1, 132-143, 146-151, 154-164, 167-177, 180- 184, 118-123, 126-131; т.2,а.с. 57-70) платіжні доручення (т.1, а.с. 92-93), виписки по рахунку (т.1, а.с. 101-103), докази подальшого використання у підприємницькій діяльності результатів проведених контрагентом робіт (послуг) (т.1, а.с. 144-145, 152-153, 165-166, т.2, а.с. 72-73, 80-86).

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством

Згідно п.198.6. ст.198. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів /послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) пункт 201.7. статті 201 Податкового кодексу України)

Згідно п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З акту перевірки відповідача вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок завищення суми витрат декларації з податку на прибуток в сумі 49 9545 грн., і заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 114 895, 00 грн. є твердження контролюючого органу про:

- нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" з посиланням на акти про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагенту позивача, в яких викладено судження перевіряючих про відсутність матеріально-виробничих, адміністративно-господарських, та трудових ресурсів, а також зафіксовано відсутність підприємства за юридичною адресою.

- та відсутність у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" на момент виписки податкових накладних на адресу позивача свідоцтва платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції перевірена реальність виконання угод, встановлено, що документи первинної бухгалтерської звітності, надані позивачем до перевірки відповідача, а також до суду не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

В межах податкової перевірки відповідачем жодних заперечень (крім податкових накладних) з приводу їх правильності не зазначено.

Судом встановлено , що ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" на момент виникнення спірних правовідносин був юридичною особою, включений до ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, має ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури серії АВ № 514908 терміном дії з 22.03.2010 р. по 22.03.2013 р ., що підтверджується копією довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців (т.2, а.с. 91-103).

Позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД як: 45.21.1 будівництво будівель; 45.21.6 будівництво інших споруд; 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.90.0 інші види оптової торгівлі та 74.87.0. надання інших комерційних послуг, що підтверджується довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України , є юридичною особою та платником податку на додану вартість.(т.1, а.с. 28-29).

Крім того, позивач має ліцензію серії АВ № 590707 зі строком дії з 21.09.2011 р. по 21.09.2016 р. на господарську діяльність, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, яка видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т.2, а.с. 113).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження належними доказами реальності вчиненої господарської операції з ТОВ " Промбуд-Монтажінвест".

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції Західної МДПІ від 26.01.2012р. « Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ « Промбуд-Монтажінвест», та акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 22.02.2012р. колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені акти про неможливість про ведення зустрічних звірок по контрагенту позивача не є належними/достатніми доказами в підтвердження доводів податкового органу про нереальність господарських операцій.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод, укладених між цим контрагентом та позивачем, оскільки висновки податкового органу про порушення (дотримання) платником вимог законодавства має ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні первинних бухгалтерських та податкових документів такого платника за відповідний період.

За умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, однак реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не була, первинні документи податковим органом під час проведення звірки, не перевірялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, і доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків.

Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить принципу справедливості та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента за угодами та дотримання ними вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою станом на момент звірки по не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання.

Доводи податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, основних засобів для здійснення угод, колегія суддів вважає необґрунтованими. Господарська діяльності контрагента позивача, не вимагає від нього безумовної наявності виробничих активів, матеріалів, обладнання, транспорту. Трудові та виробничі ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових та господарських угод. Тим більше, судовим розглядом встановлено та підтверджено наявність у позивача матеріальної бази, щодо якої здійснювалися роботи за договорами, і доказів протилежного відповідачем не надано.

Пояснення осіб, опитаних податківцями на предмет підтвердження або спростування обставин господарської діяльності постачальників контрагента позивача, судовою колегією не беруться до уваги, оскільки будь-які свідчення набувають доказового характеру, якщо їх відібрано у належний процесуальний спосіб. Зазначені особи не були опитані судом безпосередньо.

Доводи відповідача про не звітування (неналежне звітування) контрагентом позивача по податках з посиланням на дані автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань на рівні ДПА України, інших інформаційних систем ДПС, як про підставу висновку щодо не підтвердження валових витрат позивача, колегія суддів вважає необґрунтованим, тому як не виконання іншим платником податку своїх обов'язків щодо декларування податків має негативні наслідки саме для такого платника, оскільки згідно Конституції України відповідальність має індивідуальний характер.

Доводи податкового органу щодо відсутності у ТОВ « Промбуд-Монтажінвест» статусу платника податку на додану вартість на момент видачі податкових накладних є помилковими.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест". Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-14158/11/2070 від 24.11.2011р. скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" як платника податку на додану вартість. Вказана постанова набрала законної сили (т. 2, а.с. 104-112).

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п.5.6.1 Наказу Міністерства Фінансів України №1394 від 17.11.2011 року підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Колегія суддів зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене свідчить про те, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі, в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року по справі № 2-а-14158/11/2070 за наслідками апеляційного та касаційного оскарження залишена без змін, а рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" скасоване та поновлено порушене право ТОВ "Промбуд-Монтажінвест, вказане підприємство є платником ПДВ та вправі видавати податкові накладні контрагентам на загальних підставах з моменту винесення скасованого у судовому порядку рішення про анулювання відповідного свідоцтва.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності висновків податкового органу про завищення позивачем суми витрат декларації з податку на прибуток в сумі 499545,00 грн. та заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011р. у сумі 114 895,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2013р. по справі № 2а-11423/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.