Ухвала суду № 30106167, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2а-11283/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Жигилія С.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-11283/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Укр-ленд"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 р. адміністративний позов ТОВ "НВП «Укр-ленд» задоволено. Скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 24.09.2012 р. № 0008312305 та № 0008322305.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі Відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції п.п.14.1.27, 14.1.36, п.п.14.1.179, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.138.1.1 п.138.1 ст.138 , п.185.1 ст.185, п.п.187.1 си.187, п.198.6, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, не врахування доводів податкового органу про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ « Укр- Контракт», ТОВ « Промтехноопт».

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "НВП "УКР-ЛЕНД" щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках, по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт, та ТОВ "УКР - КОНТРАКТ" у періоді з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт № 3499/2201/14331730 від 03.09.2012 р.

За висновками акту перевірки зазначено про порушення позивачем :

-пп. 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст. 14, пп..138.1.1 п.138.1. п.138.1 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2011 року в сумі 462 075 грн.;

-пп.14.1.179, 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.6, 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за грудень 2011 року 401 804 грн.(т.1, а.с. 7-32).

24.09.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

-№ 0008312305, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств сумою 462 075 грн.( за основним платежем)

-№ 0008322305, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання ПДВ на загальну суму 602 705 грн. (основний платіж - 401 804 грн. та штрафні санкції - 200 902 грн.) (т.1, а.с. 33-34).

Підставою для прийняття податкових повідомлень рішень слугували висновки податкового органу про не підтвердження позивачем під час перевірки факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ « Укр-Контракт» та ТОВ « Промтехноопт», та як наслідок неправомірне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем вимог податкового закону та безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентом не підтвердженні належними доказами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 31.12.2011 р. між позивачем (покупцем) та ТОВ "Промтехноопт" (продавцем) укладено договори № Т 21/11, Т 22/11, Т 23/11 (т.1, а.с. 138, 143, 148), за умовами яких позивач придбав товар виробничого призначення в кількості, вартості та за номенклатурою відповідно до специфікацій, погоджених сторонами. Поставки ТМЦ здійснюються на умовах самовивозу (п.3.1).

На виконання умов договору позивачем надано як до перевірки, так і до суду копії договорів, специфікації ТМЦ, податкові накладні, накладні на відвантаження товару, платіжні доручення . (т.1, а.с. 139-142, 144-154). Фактичне переміщення товару підтверджено товарно-транспортною накладною (т.1, а.с. 247).

Також між позивачем (замовником) та ТОВ "УКР-КОНТРАКТ" (виконавцем) укладено договори: від 01.11.2011р. № Т 16-1/11, № Т 16-2/11, № Т 16-3/11, за умовами яких ТОВ «Укр-Контарк» зобов'язалося виконати роботи по азотуванню циліндрів скважиних штангових насосів (гідравлічного випробування СШН) згідно технічного завдання (т. 1, а.с. 155, 163, 170).

На виконання вимог договорів позивачем як до перевірки, так і до суду надано технічні завдання (т.1, а.с. 156, 164, 172).

Вартість робіт за угодою погоджено сторонами у протоколах погодження ціни (т.1, а.с. 157, 165, 173). Фактичне виконання робіт підтверджується актами приймання-здачі (т.1, а.с. 158, 166, 174), корисний господарський результат та його використання в підприємницькій діяльності позивача підтверджується актами приймання-здачі циліндрів скаважених штангових насосів (т.1, а.с. 159, 167, 175).

Оплату позивачем здійснено у безготівковий спосіб шляхом виписки платіжних доручень на користь контрагента, взаємозаліком заборгованості між контрагентами, сплатою коштів боргу позивача ТОВ «Діантік Груп» внаслідок відступлення контрагентом позивача права кредиторської вимоги згідно договору № 02/04 від 02.04.2012 р. (т. 1, а.с. 160-161, 168, 176, 178-183).

На суми вартості проведених робіт разом з ПДВ контрагентом позивача виписано податкові накладні (т.1, а.с. 162, 169, 177), включені позивачем до звітності відповідного періоду.

Крім того, 01.12.2011р. позивач (покупець) та ТОВ "УКР-КОНТРАКТ" (постачальник) уклали договір № Т 20/11 (т.1, а.с. 184), предметом якого є поставка ТМЦ господарського призначення у номенклатурі та кількості відповідно до погоджених сторонами специфікацій Поставку здійснено шляхом самовивозу (п.3.1).

На виконання умов договору сторонами узгоджено специфікації (т.1, а.с. 185-188), відповідно до яких контрагентом позивача ТМЦ відвантажено позивачу на підставі накладних (т.1, а.с. 189-192).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними (т.1, а.с. 248-249).

Відповідно до проведених операцій за угодою, контрагентом позивача виписано податкові накладні, до яких включено вартість поставок разом з ПДВ (т.1, а.с. 193-197).

Транспортування ТМЦ за вище вказаними угодами здійснено ПП Афельчонок на підставі договорів про надання послуг перевезення (т.1, а.с. 41-43), відповідного перевізника відображено також у ТТН.

Товарні цінності, отримані позивачем від контрагентів у перевіряємий відповідачем період, оприбутковано підприємством по бухгалтерському обліку, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 01.12.2011 р. - 03.09.2012 р. (т.2, а.с. 5-81).

В подальшому придбаний товар та послуги було використано позивачем при організації власної господарської діяльності, та реалізовано підприємствам України, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

На момент укладення та виконання угод у користуванні позивача перебувало нежитлове приміщення за адресою м. Харків, вул. Спартака, 17 відповідно до угоди № 2 від 01.08.2010 р. (т.2, а.с. 1-4).

Склад витрат та порядок їх визнання встановлений ст. 138 ПК України, зокрема, у п.п. 138.1.1 п.138.1 вказаної норми передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п. 138.8 ст. 138 ПК України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, відповідно до п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, зокрема податкові накладні, не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду та суми витрат, понесених ним у зв'язку із оплатою робіт за угодами з ТОВ "Промтехноопт та ТОВ "УКР - КОНТРАКТ" до сукупної величини валових витрат підприємства, є вірним.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції даних системи автоматизованого співставлення зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зокрема тих, що містяться в:

- акті ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова Харківської області ДПС № 94/23-02-05/37092055 від 20.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, реальності та повноти відображення показників податкової звітності з ПДВ за грудень 2011 р.;

- акті ДПІ у Печерському районі м. Києва, Київської області ДПС№ 999/22-2/32211347 від 25.04.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УКР-КОНТРАКТ» з ТОВ «АРИСТОКРАТ ТІ» за період 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо надання оцінки зазначеним доказам, а доводи апелянта необґрунтованими, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту (наступного корегування податкової звітності з ПДВ, валових витрат) є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання угод, оскільки висновки податкового органу про порушення (дотримання) платником вимог законодавства має ґрунтуватися на безпосередньому дослідженні первинних бухгалтерських та податкових документів такого платника за відповідний період.

За умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки лише зафіксовано факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, реальність господарських операції такого платника предметом перевірки не була, первинні документи податковим органом не перевірялися.

Доводи апеляційної скарги щодо не звітування контрагентами позивача по податках з посиланням на дані автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань на рівні ДПА, інших інформаційних систем, як про підставу висновку щодо не підтвердження податкового кредиту (валових витрат) позивача, не спростовують висновків суду щодо здійснення господарських операцій.

Крім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер. Обмеження права позивача (як сумлінного платника податку) на формування податкового кредиту (валових витрат) у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечить принципу справедливості та практиці Європейського суду з прав людини.

На жодну зі сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки дотримання контрагентами вимог податкового та іншого законодавства, у тому числі щодо звітування господарюючими суб'єктами по податкам, зборам.

Документи первинної бухгалтерської звітності по господарським угодам позивача з ТОВ "Промтехноопт та ТОВ «УКР - КОНТРАКТ» надано до суду, а також до податкової перевірки відповідача, який не зазначив жодних заперечень з приводу правильності їх форми або змісту в акті за наслідками її проведення.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом доводів відповідача про не підтвердження позивачем фактичного переміщення ТМЦ від контрагентів, колегія суддів вважає такими, що спростовується матеріалами справи, а саме ТТН, які дослідженні судом. Недоліки форми чи змісту вказані документи не містять.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних доказів в спростування висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-11283/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Курило Л.В.