Ухвала суду № 30106100, 13.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 р.Справа № 2а-14412/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Озацької О.В.

представника відповідача Лукашина І.А.

представника відповідача Сімаковича П.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Деражавної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. по справі № 2а-14412/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Деражавної податкової служби

до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж" , Товариства з обмеженою відповідальністю " Промбуд-монтажінвест"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Спецбудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест"про стягнення коштів відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 1 Закону України " Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. ст. 228, 215, 216 Цивільного кодексу України, положення ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, норми ст. ст. 7, 9, 11, 17, 86 та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між АТЗТ "Спецбудмонтаж" (далі - відповідачем 1) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(далі - відповідачем 2) укладені договори субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт, про стягнення за якими позивач просив суд першої інстанції в дохід держави грошові коштів у сумі 3 458 740,25 грн., як вартість того, що одержано за даними договорами субпідряду.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог та того, що позивачем не надано жодного доказу, який міг би свідчити про укладання договорів, які не спрямовані на настання правових наслідків між відповідачами по справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності (нікчемності) правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 зазначеного Кодексу.

Також, згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1ст.228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною 3 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з аналізу наведених норм, судова колегія дійшла висновку, що правочин є нікчемним, якщо сторонами в момент його вчинення не додержані встановлені законом вимоги, які прямо свідчать про недійсність такого правочину або якщо такий правочин визнаний судом недійсним, або якщо недійсність укладеного правочину прямо встановлена у законі.

Більш того, колегія суддів зазначає, що застосування наслідків до нікчемного договору, що вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, які регламентовані частиною 3 статтею 228 Цивільного кодексу України, можливо у разі визнання судом недійсним правочином.

Як встановлено судом першої інстанції позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 1 в дохід держави грошових коштів в сумі 3 458 740,25 грн., як вартість того, що одержано за договорами субпідряду №ДС 132-10 від 01.12.2010року, № ДС 133-10 від 02.12.2010року, ДС №134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 рок на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між ПрАТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" посилається на акт перевірки від 19.07.2011 року №1820/23-1/30289207, в якому перевіряючими Позивача зроблено висновки , що укладені між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 угоди не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується Позивачем, що висновок щодо нікчемності укладених угод між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, що викладено Позивачем у акті перевірки від 19.07.2011 року №1820/23-1/30289207 відносно Відповідача 1, базується виключно на актах перевірок від 19.04.2011 року №708/23-03-05/36987611, від 28.03.2011 року №464/23-03-05/36987611, від 05.05.2011 року №896/23-03-05/36987611, від 30.04.2011 року від 30.06.2011 року №1475/23-03- 05/36987611 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, згідно якого встановлено ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України, а саме неможливість реального здійснення господарських операцій з покупцями у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства.

Як встановлено судовим розглядом, Харківським окружним адміністративним судом розглянуто справу №2-а-10585/11/2070 за позовом АТЗТ "Спецбудмонтаж" (правонаступником - ПрАТ "Спецбудмонтаж") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, предметом розгляду якої є оскарження податкових повідомлень - рішень, винесених СДПІ ВПП у м. Харкові на підставі акту перевірки від 19.07.2011 року №1820/23-1/30289207.

В основу встановлених порушень у акті перевірки від 19.07.2011 року №1820/23-1/30289207 є викладені висновки щодо нікчемності укладених договорів АТЗТ "Спецбудмонтаж" з його контрагентами, зокрема, договори субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між АТЗТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що обставини, на які посилається Позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення грошових коштів як вартість того, що одержано за укладеними договорами АТЗТ "Спецбудмонтаж" з його контрагентами, зокрема, договори субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між АТЗТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" по даній справі є тіж самі, які розглядались судом у справі №2-а-10585/11/2070 за позовом АТЗТ "Спецбудмонтаж" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, предметом розгляду якої є оскарження податкових повідомлень - рішень, винесених СДПІ ВПП у м. Харкові.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2-а-10585/11/2070 за позовом АТЗТ "Спецбудмонтаж" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2012 рок, позовні вимоги АТЗТ "Спецбудмонтаж" задоволені у повному обсязі.

Так, колегія суддів дійшла висновку, що укладені договори між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, зокрема, договори субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт, відповідають вимогам ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України. Судовим розглядом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст укладених договорів не відповідають вимогам діючого законодавства, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія прийшла до висновку, оскільки в судовому порядку факти недійсності (нікчемності) укладених між відповідачем 1 та Відповідачем 2 договорів субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 року на виконання будівельно-монтажних робіт встановлено не було, то посилання Позивача в обґрунтування позовних вимог на нікчемність укладених вищевказаних договорів є необгрутованим та не відповідає нормам діючого законодавства України.

До того ж, доказами укладання нікчемного договору або факту відображення в обліку показників господарських операцій., які в дійсності не відбулись, є обвинувальний вирок суду або визнання у судовому порядку правочину недійсними, або якщо нікчемність правочину прямо встановлено законом.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення в дохід держави грошових коштів у сумі 3 458 740,25 грн., як вартість того, що одержано за договорами субпідряду №ДС132-10 від 01.12.2010року, №ДС133-10 від 02.12.2010року, №ДС134-10 від 02.12.2010року, №ДС136-10 від 15.12.2010року, №ДС140-10 від 15.12.2010року, №ДС141 -10 від 15.12.2010року, №ДС6-11 від 04.01.2011 року, №ДС7 -11 від 04.01.2011 року, №ДС12-11 від 10.02.2011 року, №ДС13 -11 від 10.02.2011 року, №ДС17-11 від 10.02.2011 року, №ДС18-11 від 10.02.2011 рок на виконання будівельно-монтажних робіт, укладених між ПрАТ "Спецбудмонтаж" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог ст. 1 Закону України " Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. ст. 228, 215, 216 Цивільного кодексу України, положення ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, норми ст. ст. 7, 9, 11, 17, 86 та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Деражавної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. по справі № 2а-14412/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Любчич Л.В. Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2013 р.