Рішення № 30101516, 13.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2450/13 13.03.13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ, ЄДРПОУ 00131305

до відповідача: Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ, ЄДРПОУ 02140024

про стягнення 1579370,66 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Іващенко О.В. - юрисконс.

від відповідача: Мусійчук Н.М. - юрисконс.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 1579370,66 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію - 1490160,51 грн., трьох процентів річних - 19339,47 грн., пені - 69870,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2690058 від 15.10.2001р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого у Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» утворилась заборгованість в сумі 1490160,51 грн., що стало підставою для нарахування 3% річних та пені.

Відповідач у відзиві №74 від 01.03.2013р. та у судовому засіданні 13.03.2013р. проти наявності заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» у розмірі 1490160,51 грн., яка виникла у період з 01.02.2012р. по 01.01.2013р., не заперечив та просив надати термін шість місяців для погашення вказаної позивачем суми.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.151 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. (приймаючи до уваги, що правовідносини стосовно поставки теплової енергії виникли під час дії цього Кодексу) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, 15.10.2001р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (енергопостачальна організація) та Дочірнім підприємством «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» (абонент) було підписано договір №2690058 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно із п.п.1.1, 2.2.1, 2.3.2 вказаної угоди предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених даним договором. Енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах, згідно з додатком №1 до цього договору. Абонент, в свою чергу, зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Виходячи зі змісту звернення-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, підписаного позивачем та відповідачем відповідно до договору №2690058 від 15.10.2001р., сторони погодили постачання теплової енергії до об'єкту Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за адресою: м.Київ, вул.Попудренка, 34.

Відповідно до п.8.1 договору №2690058 від 15.10.2001р. договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001р. При цьому, п.8.3 угоди передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи пояснення сторін, які були надані у судовому засіданні 13.03.2013р., суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувалися кожен наступний рік та є чинними на теперішній час.

За умовами договору №2690058 від 15.10.2001р. позивачем за період з 01.02.2012р. по 01.01.2013р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1559538,95 грн. Факт постачання позивачем теплової енергії підтверджується обліковими картками (табуляграмами) споживання теплової енергії, копії яких надані до матеріалів справи.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленої теплової енергії та її вартості відповідачем не наведено, внаслідок чого суд приймає зазначений вище розрахунок позивача як достовірний.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті поставленої теплової енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством «Київенерго» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення заборгованості в сумі 1490160,51 грн.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із п.2.3.2 договору №2690058 від 15.10.2001р. абонент зобов'язався, зокрема, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору.

Одночасно, за змістом додатку №4 до вказаної угоди абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії. В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Крім того, відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати в районному відділі теплозбуту №2 за адресою: вул.Червоногвардійська, буд.38, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №2690058 від 15.10.2001р. зобов'язання у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію на загальну суму 1490160,51 грн.

Належних та допустимих доказів погашення боргу у вказаному розмірі відповідачем до матеріалів справи не надано.

Ухвалою від 11.02.2013р. господарського суду м.Києва сторін було зобов'язано провести розширену звірку розрахунків (з ініціативи позивача) за предметом позову з визначенням періодів нарахування заборгованості та первісних документів, на підставі яких проведена відповідна операція; акт звірки надати до суду.

За змістом акту, наданого відповідачем до матеріалів справи, сторонами узгоджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1490160,51 грн.

Одночасно, суд приймає до уваги пояснення відповідача, надані у відзиві №74 від 01.03.2013р. та у судовому засіданні 13.03.2013р., відповідно до яких Дочірнім підприємством «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» підтверджено наявність заборгованості в сумі 1490160,51 грн. перед позивачем за договором №2690058 від 15.10.2001р. за період з 01.02.2012р. по 01.01.2013р.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за вказаною угодою виконав належним чином, зауважень щодо кількості спожитої теплової енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором зобов'язання в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на користь позивача основного боргу у сумі 1490160,51 грн., підлягають задоволенню.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 вказаного Кодексу передбачено, що сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із п.7 додатку №4 до договору №2690058 від 15.10.2001р. «Порядок розрахунків за теплову енергію» абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Наразі, приймаючи до уваги приписи Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» при здійсненні розрахунку пені позивачем правомірно застосовано подвійну облікову ставку НБУ, внаслідок чого заявлено про стягнення пені в сумі 69870,68 грн. за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень, які містяться у листі №01-06/1624/2011 від 21.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, сторонами в договорі №2690058 від 15.10.2001р (п.7 додатку №4 до договору) передбачено нарахування пені в розмірі 0,5% за кожний день до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

За таких обставин, виходячи з того, що сторонами у договорі на постачання теплової енергії у гарячій воді в порядку норм ч.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачена можливість нарахування пені до моменту повного погашення боргу, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 69870,68 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи вказаної статті, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних на суму поставленої, але не оплаченої теплової енергії у гарячій воді у розмірі 19339,47 грн. за період з 01.02.2012р. по 31.12.2012р.

При перевірці проведеного позивачем розрахунку трьох процентів річних, судом встановлено його правомірність.

За таких обставин, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних на суму 19339,47 грн.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення пені та трьох процентів річних також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заява відповідача стосовно надання Дочірньому підприємству «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» терміну шість місяців для погашення заборгованості перед позивачем, викладена у відзиві №74 від 01.03.2013р., судом залишається без задоволення у зв'язку із ненаданням відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33, 121 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Одночасно, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права та можливості звернутися до господарського суду з окремою заявою стосовно надання розстрочки або відстрочки виконання рішення в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України після прийняття судом відповідного судового акту по справі.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 31587,41 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення №1908 від 28.01.2013р., підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ до Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Київ про стягнення заборгованості в сумі 1579370,66 грн., у тому числі, основного боргу за спожиту теплову енергію - 1490160,51 грн., трьох процентів річних - 19339,47 грн., пені - 69870,68 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (02094, м.Київ, вул.Попудренка, 34, ЄДРПОУ 02140024) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, Печерський район, пл.Івана Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р №26000306201 у ГУ по м.Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач - ПАТ «Київенерго») основний борг в сумі 1490160,51 грн., три проценти річних в розмірі 19339,47 грн., пеню в сумі 69870,68 грн., а також судовий збір - 31587,41 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.03.2013р.

Суддя М.О. Любченко