Постанова № 30095167, 04.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 березня 2013 року 12:01 № 826/393/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі Паньків В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Енергіястрой»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипроскасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012 №0002452220 та №0002462220за участю представників сторін:

від позивача: Чернишова А.М.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного підприємства «Енергіястрой», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 04.12.2012 р. № 0002452220 з податку на прибуток на загальну суму 1 113 466,00 грн. та від 04.12.2012 р. № 0002462220 з податку на додану вартість - на загальну суму 866459,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що висновки викладені в акті перевірки зроблені із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового, господарського, цивільного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник Відповідача заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що на підставі направлень від 05.11.2012 р. №2126, виданого Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, а також інших законів України та відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 18.04.12 №330 проведена позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Енергіястрой» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «ВС КОНАРІТ» та ТОВ «СП ЕТО» за період з 01.07.10 р. по 31.12.10 р.

За результатом перевірки було складено Акт від 16.11.2012 р. № 5271/22-222-32684082 (надалі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 890 772,00 грн.; пп. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4., п.п7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в сумі 693167,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивачем було подано заперечення.

На підставі висновків Акту перевірки Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002452220 від 04.12.2012 р., яким Позивачу донараховано податок на прибуток в сумі 1 113 466,00 грн. з них за основним платежем 890 773,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 222 693,00 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002462220 від 04.12.2012 р., яким Позивачу збільшена сума з податку на прибуток в сумі 866 459 грн. з них за основним платежем 693 167 грн. та штрафні (фінансові) санкції 173 292 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що перевірка проводилася на підставі Постанови про призначення зустрічної звірки від 01.08.2012 р. винесена старшим слідчим з СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, капітаном податкової міліції Височин В.В., по кримінальній справі №13-9747.

Відповідно до підпункту 78.1.11, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Водночас, з огляду на те, що ані норма пункту 86.9 статті 86, ані норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Податкові повідомлення - рішення від 04.12.2012р. №0002452220 та №0002462220 було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки від 16.11.2012 р. № 5271/22-222-32684082.

Крім того, суд звертає увагу, що особливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначені статтею 78 Кодексу, які містить вичерпний перелік підстав для її проведення.

У відповідності до ст. 77 Кодексу, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу. Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд приходить до висновку, що Податковий орган має право здійснити перевірку виключно на підставі Наказу.

Крім того, Суд приходить до висновку, що зазначений акт перевірки було складено за результатами, саме позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з підприємствами зазначеними в постанові старшого слідчого з СВ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, капітаном податкової міліції Височин В.В., по кримінальній справі №13-9747.

Відповідач будь-яких відомостей щодо стану кримінальної справи та доказів на підтвердження факту винесення вироку чи постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами по вказаній кримінальній справі суду не надав.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 04.12.2012р. №0002452220 та №0002462220 було прийнято на підставі акту перевірки, яка була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, та у суду відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки перевірка позивача за результатами якої було прийнято податкові повідомлення - рішення від 04.12.2012р. №0002452220 та №0002462220 була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, та у суду відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку, то у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень від 04.12.2012р. №0002452220 та №0002462220.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВАСУ від 19 грудня 2012 р. К/9991/64526/12; Постанові ВАСУ від 05 вересня 2012 року К/9991/42479/12; Ухвалах ВАСУ від 07 листопада 2012 К/9991/48571/12; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12.

Водночас, оскільки відповідно до положень пункту 86.9 стаття 86 Податкового кодексу України статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, то вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Таким чином, оскільки у суду відсутні докази набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства за результатами розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку позивача, то у суду відсутні правові підстави для перевірки правомірності висновків зазначеної перевірки, які стали підставою для винесення податкового повідомлення - рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 04.12.2012 р. № 0002452220 з податку на прибуток на загальну суму 1 113 466,00 грн. та від 04.12.2012 р. № 0002462220 з податку на додану вартість - на загальну суму 866459,00 грн.

3. Покласти на відповідний підрозділ Держаної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат в сумі 2294,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук