Рішення № 30094461, 11.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/461-70/481-2012 11.03.13За позовом: Військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в

особі:

1. Міністерства оборони України

2. Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"

до: Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» -

«Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш»

про: стягнення 414 208,00 доларів США

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

cудді: Бондаренко Г.П.

Ониськів О.М.

Представники :

від позивача 1 не з'явився

від позивача 2 Медвінський Т.А. - пред. за довір.,

від відповідача Данилевич Д.О. -пред. за довір.

прокурор Пантюхов О.В. - посвідчення №011863

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Військовий прокурор Миколаївського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі позивач - 1) та Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (далі позивач-2) про стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "УКРІНМАШ" (далі - відповідач) заборгованості за договором комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. та додатковими угодами до нього у сумі 414208,00 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що позивачем 2 було виконано комплекс робіт на Літаку Іл-76 ТД №103341549 (далі - Літак). Протягом року Літак знаходився на підприємстві по незалежним від позивача 2 причинам, у зв'язку з накладенням арешту на Літак. Після тривалої стоянки Літака та зняття арешту до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. між позивачем 2 та відповідачем були укладені Додаткові угоди №7/1 від 23.03.2009р., №9 від 28.01.2010р. , №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. Роботи за даними Додатковими угодами №7/1 від 23.03.2009р., №9 від 28.01.2010р. , №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. виконані позивачем 2 в повному обсязі та підтверджені Актами виконаних робіт, направленими на адресу відповідача 14.04.2010р. Акт виконаних робіт за Додатковою угодою №7/1 від 23.03.2009р. було підписано відповідачем, акти виконаних робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. підписані відповідачем не були. Станом на 15.02.2011р. вказані Акти виконаних робіт всупереч п.3.1.2. Договору з невідомих причин відповідачем не підписані та не повернуті на адресу позивача 2. Оплата виконаних позивачем 2 робіт за Додатковими угодами №7/1 від 23.03.2009р., №9 від 28.01.2010р. , №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. в розмірі 414208,00 дол. США відповідачем не здійснена.

16.11.2011р. через канцелярію суду від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог №8-2/3242 вих.-11 від 02.11.2011р., в якій зазначено суму заборгованості відповідача перед позивачем-2 у національній валюті України, яка за розрахунками прокуратури та позивачів становить 3 302 356,12 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2011 року у справі № 23/461 позов задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "УКРІНМАШ" на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" 3 302 356,12 грн. -суми основного боргу та стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державної госпрозрахункової зовнішньоторгівельної та інвестиційної фірми "УКРІНМАШ" на користь Державного бюджету України 25 500,00 грн. державного мита за подання позову та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. по справі №23/461 рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2011 року у справі № 23/461 скасовано, провадження у справі припинено та стягнуто з Державного підприємства „Миколаївський авіаремонтний завод „НАРП" на користь Дочірнього підприємства Державної компанії „Укрспецекспорт" - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми „УКРІНМАШ" 16512,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 р. по справі №23/461 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2012р. та рішення Господарського суду м.Києва від 22.11.2011р. у справі №23/461 скасовано, а справу №23/461 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Як вбачається з Постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2012 р. по справі №23/461, підставами скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції було те, що місцевим господарським судом взагалі не досліджувався акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2010 року, а висновки суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 414 208,00 дол.США були помилковими, оскільки, згідно заяви №27/9-9852 від 01.11.11р. про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, відповідач заявляв про припинення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем-2 за договором №4/94-Д від 03.08.2008р. на суму 241965,84 доларів США. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог стосувалось лише частини заборгованості за договором, стягнення за яким є предметом розгляду даної справи.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м.Києва від 31.10.2012р. № 04-1/1055, призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 23/461, за результатом проведення якого справу передано для подальшого розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.12р. суддею Капцовою Т.П. справу №23/461 прийнято до свого провадження, присвоєно справі №23/461-70/481-2012 та призначено розгляд справи на 26.11.12р.

У судове засідання 26.11.12р. з'явилися представники позивача 2 та відповідача.

Через канцелярію суду 26.11.12р. представником позивача 2 подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача 2 у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу підготувати відзив на позовну заяву.

У судове засідання 26.11.12р. прокурор та представник позивача 1 не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.12р. розгляд справи відкладено на 24.12.12р.

У судове засідання 24.12.12р. з'явилися представники позивача 2. Представник позивача 1 та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суд не повідомлено вимоги попередніх ухвал суду не виконано.

Представником позивача у судовому засіданні надано пояснення по справі та заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.12р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 16.01.13р.

10.01.13р. через канцелярію суду представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в яких відповідач стверджував, що позивач 2 виконав роботи за Додатковими угодами до Договору комісії до укладання відповідачем (комісіонером) з інозамовником контракту на виконання додаткових робіт за Додатковими угодами до Договору комісії; позивач 2 почав виконання робіт ще до моменту настання обов'язку їх виконання, настання якого обумовлено в Додаткових угодах до Договору комісії після надходження попередньої оплати. Крім того, відповідач зазначав, що позивачем 2 (комітентом) в суперечить умовам Договору комісії результати робіт було передано безпосередньо інозамовнику, у зв'язку з чим, відповідач стверджує, що він не є учасником правовідносин, що склались між позивачем 2 та інозамовником , а відтак вказує, що підстави для оплати відповідачем виконаних позивачем 2 робіт за Додатковими угодами до Договору комісії відсутні.

У судове засідання 16.01.13р. з'явилися представник позивача 2 та відповідача.

Прокурор та представник позивача 1 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки повноважних представників суд не повідомлено, вимоги попередніх ухвал суду не виконано.

Представник позивача 2 у судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень по справі.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.

Представник позивача 2 та представник відповідача у судовому засіданні надали пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2013р. призначено колегіальний розгляд справи №23/461-70/481-2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року визначено склад суду для розгляду справи №23/461-70/481-2012, суддя Капцова Т.П. (головуюча), судді: Бондаренко Г.П., Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.13р. справу №23/461-70/481-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів Капцова Т.П. - головуючий суддя, судді: Бондаренко Г.П., Ониськів О.М. та призначено розгляд справи на 18.02.13р.

У судове засідання 18.02.13р. з'явилися представник позивача 2 та відповідача.

У судовому засідання представником позивача 2 та представником відповідача надано пояснення по справі.

Представником відповідача у судовому засіданні надано письмові пояснення для долучення до матеріалів справи.

Прокурор та представник позивача 1 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.13р. розгляд справи відкладено на 04.03.13р. та зобов'язано сторони надати письмові пояснення по справі.

Через канцелярію суду 25.02.13р. представником позивача 2 подано письмові пояснення по справі.

У судове засідання 04.03.13р. з'явилися представник позивача 2, відповідача та прокурор.

Вимоги ухвали суду від 18.02.13р. представниками сторін не виконано.

Представником позивача 2 та представником відповідача у судовому засіданні надано пояснення по справі. Прокурором пояснень по суті спору не надано.

Представник позивача 1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013р. відкладено розгляд справи на 11.03.2013р.

У судове засідання 11.03.13р. з'явились прокурор, позивач 2 та відповідач. Представник позивача 1 у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що позивачем 1 отримано ухвали суду від 02.11.12р., від 26.11.12, 24.12.12, від 16.01.13, від 18.02.13, від 04.03.13, у зв'язку з чим, позивач1 був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвали суду надсилалися судом за адресою позивача1, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач1 вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, а тому його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки позивач 1 не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд розглядає справу за відсутності представника позивача 1.

У судовому засіданні 11.03.13р. прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.03.13р. представник позивача 2 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Представником позивача 2 у судовому засіданні подано пояснення по справі від 11.03.13р., в яких представником позивача2 заявлено про відсутність заперечень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог №27/9-9852 від 01.11.11р.

У судовому засіданні 11.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2008р. між позивачем-2 (комітентом) та відповідачем (комісіонер) було укладено Договір комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. (далі - Договір), за умовами якого комітент доручив комісіонеру, а комісіонер взяв на себе зобов'язання за комісійну винагороду укласти та виконати від свого імені, за рахунок комітента контракт з інозамовником на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту літака Іл-76ТД (заводський номер 1033415497) і його складових агрегатів (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. сторони погодили, що вартість послуг, за якою комісіонер укладає зовнішньоекономічний контракт згідно з п.3.1.1 Договору встановлюється комісіонером самостійно і складається з вартості послуг, погоджених комітентом та наведених у Додатках №№2, 12, 13 та 16 до даного договору, комісійної винагороди комісіонера та його витрат згідно з п.3.2.3 Договору. Вартість послуг, погоджених комітентом, на дату укладання даного договору складає 619104,00 доларів США без урахування комісійної винагороди та витрат комісіонера за п.3.2.3. Договору.

Пунктом 7.1 Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. сторони визначили порядок розрахунків та передбачили, що комісіонер забезпечить надходження коштів на рахунок комітента.

Відповідно до п.4.6. Договору, комітент у строк не більше 70 днів з дати отримання літака, двигуна, ДСУ, підйомника, агрегатів, майна та виробів і підписання Акту приймання-передачі літака, двигуна, ДСУ, підйомника, агрегатів, майна та виробів для виконання послуг зобов'язався виконати послуги на літаку, двигуні, ДСУ, підйомнику, агрегатах, майні і виробах та проінформувати комісіонера щодо готовності до передачі його замовнику після виконання послуг. Комісіонер зобов'язався узгодити дату передачі з замовником.

Згідно з п.4.9. Договору, після виконання послуг на підприємстві комітента комітент передає комісіонеру літак, двигун, ДСУ, підйомник, агрегати, вироби та майно.

Приймання-передача літака, двигуна, ДСУ, підйомника, агрегатів, виробів та майна після виконання послуг проводиться представником комісіонера, замовника та комітента з оформленням Акту остаточного приймання літака, двигуна, ДСУ, підйомника, агрегатів, виробів та майна (Додаток №6 до даного Договору), (п.4.10 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. позивач-2 виконав роботи з ремонту та технічного обслуговування літака Іл-76ТД (заводський номер 1033415497) і його складових агрегатів.

11.02.09р. повноважними представниками позивача (комітента), відповідача (комісіонера) та інозамовника було підписано Акт остаточного приймання літака з двигунами і ДСУ, підйомника ПГ-70, агрегатів та майна від 11.02.2009р. (том 1; а.с.41).

Судом встановлено, що в подальшому протягом 2009 - 2010 років між сторонами було підписано низку додаткових угод до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., якими коригувались (збільшувались) обсяги робіт, які зобов'язався виконати позивач-2, а також вартість робіт, які зобов'язався оплатити відповідач.

Зокрема, судом встановлено, що 23.03.2009р. сторонами Договору комісії було укладено Додаткову угоду №7/1 від 23.03.2009р. до Договору, відповідно до п.1 якої позивач 2 (комітент) взяв на себе зобов'язання виконати, а відповідач (комісіонер) передбачити у Контракті з замовником оплату замовником вартості додаткових робіт на літаку Іл-76ТД (заводський номер 1033415497), які не входять в перелік робіт при виконанні технічного обслуговування за формою Ф-6 загальною вартістю 246 438 доларів США, строк виконання робіт - 20 робочих днів з моменту отримання 100 % передплати.

28.01.2010р. сторонами Договору комісії було укладено Додаткову угоду №9 від 28.01.2010р. до Договору комісії, відповідно до п.1 якої, позивач 2 (комітент) взяв на себе зобов'язання виконати, а відповідач (комісіонер) оплатити в повному обсязі комплекс робіт з підготовки літака до льотної експлуатації після його збереження більше 2-х місяців загальною вартістю 77 970 дол. США.

28.01.2010р. сторонами Договору комісії було укладено Додаткову угоду №10 від 28.01.2010р. до Договору комісії, відповідно до умов якої позивач 2 (комітент) взяв на себе зобов'язання виконати, а відповідач (комісіонер) оплатити в повному обсязі роботи зі стендового випробування двох двигунів Д-30КП-2 загальною вартістю 22 868 доларів США.

02.02.2010р. сторонами Договору комісії було укладено Додаткову угоду №11 від 02.02.2010р. до Договору комісії, відповідно до якої, позивач 2 (комітент) взяв на себе зобов'язання виконати, а відповідач (комісіонер) оплатити за рахунок надходження коштів від замовника роботи з продовження календарного терміну служби авіаційного двигуна Д-30КП-2 зав. №03053029102031 в межах міжремонтного ресурсу на 1 рік загальною вартістю 21 480 доларів США.

25.02.2010р. сторонами Договору комісії було укладено Додаткову угоди №12 від 25.02.2010р. до Договору комісії, відповідно до якої, позивач 2 (комітент) доручив комісіонеру укласти Додаткову угоду до Контракту із замовником щодо виконання та оплати комплексу робіт з підготовки літака до перельоту на базу замовника, закупівлі пального у кількості 31 тони та заправки літака Іл-76ТД (заводський номер 1033415497) загальною вартістю 45 452 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що роботи за Додатковими угодами №7/1 від 23.03.2009р., №9 від 28.01.2010р. , №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. були виконані позивачем 2 в повному обсязі. Акти виконаних робіт направлені на адресу відповідача 14.04.2010р. Акт виконаних робіт за Додатковою угодою №7/1 від 23.03.2009р. було підписано відповідачем, акти виконаних робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. підписані відповідачем не були. Оплата виконаних позивачем2 робіт за Додатковими угодами №7/1 від 23.03.2009р., №9 від 28.01.2010р. , №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. в розмірі 414208,00 дол. США відповідачем не проведена.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач-1) та Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (позивач-2), прокурор зазначав те, що, оскільки майно позивача-2, як державного підприємства Міністерства оборони, належить до сфери управління цього міністерства, а підприємство виконує оборонні замовлення відповідно до вимог Закону України „Про оборону України", дії відповідача зачіпають інтереси держави в особі Міністерства оборони та державного підприємства (позивача-2). Заподіяння шкоди окремим військовим структурним підрозділам, підприємствам та установам Збройних Сил України - це безпосередня шкода Міністерству оборони України. Збитки, які завдаються Міністерству оборони України, підприємству, що знаходиться у його підпорядкуванні (позивачу-2) - це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Станом на дату звернення військового прокурора Миколаївського гарнізону до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», останнє перебувало у сфері управління Міністерства оборони України. До сфери управління Державного концерну „Укроборонпром" підприємство було передано лише 29.12.2011р., що підтверджується Актом приймання-передачі (т. 3; с. 18-21).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору у справі №23/461-70/481-2012 є стягнення заборгованості за роботи, виконані позивачем 2 на підставі Додаткових угод №7/1 від 23.03.2009р., №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р.

Як встановлено судом вище, між позивачем 2 та відповідачем було укладено Договір комісії №4/94-Д від 03.06.2008р.

Відповідно до ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона зобов'язується за дорученням другої сторони за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 2 ст. 628 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. до Договору комісії позивач 2 (комітент) взяв на себе зобов'язання виконати роботи, а відповідач (комісіонер) зобов'язався їх оплатити.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, правочин на підставі якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а остання зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу є договором підряду.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що укладений між позивачем 2 та відповідачем Договір комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., зі змінами, внесеними Додатковими угодами до Договору, за своєю правовою природою є змішаним договором який містить елементи договору комісії та договору підряду.

Позивач вказує про те, що ним було виконано роботи за Договором комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. та Додатковими угодами до нього, та листом №1210/119-В від 14.04.2010р. направлено відповідачу акти виконаних робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р.

Судом встановлено, що Акти виконаних робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р., направлені позивачем 2, отримано відповідачем 16.04.10р. (вх.№1174 від 16.04.2010р.), проте останні підписано відповідачем не було. (т.1, а.с. 113)

Як встановлено ч.1. ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Листом №27/4-4806 від 01.06.2010р. відповідач повідомив позивача 2 про те, що за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р., кошти від інозамовника не отримано, однак, на даний час відповідачем ведуться переговори з інозамовником щодо погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 3.1.2., 4.9., 4.10. Договору сторони передбачили порядок приймання-передачі літака, двигуна, ДСУ, підйомника, агрегатів, майна для виконання послуг та прийняття їх після виконання послуг.

Так, відповідно до п.3.1.2. Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., комісіонер зобов'язався передати комітенту літак, двигун, ДСУ, підйомник, агрегати, майно для виконання послуг та прийняття їх у комітента після виконання послуг.

Згідно з п.4.6. Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., комітент зобов'язався у строк не більше 70 днів з дати отримання Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Майна та Виробів для виконання послуг виконати послуги на Літаку, Двигуні, ДСУ, Підйомнику, Агрегатах, Майні і Виробах та проінформувати комісіонера щодо готовності до передачі його замовнику після виконання послуг.

Відповідно до п. 4.9. Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. після виконання послуг на підприємстві комітента, комітент зобов'язався передати комісіонеру літак, двигун, ДСУ, підйомник, агрегати, вироби та майно. Одночасно з цим, комітент зобов'язався надати комісіонеру Сертифікати якості (за формою Додатка №8), паспорти, формуляри та іншу необхідну супровідну документацію.

Також, згідно з п.4.10. Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., сторони погодили, що приймання-передача Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна після виконання послуг проводиться представниками комісіонера, замовника та комітента з оформленням Акту остаточного приймання Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна (Додаток №6 до даного Договору). Датою передачі Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна є дата підписання Акту остаточного приймання.

Отже, в силу положень пп.4.9, 4.10. Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р та Додаткових угод до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р, позивач 2 був зобов'язаний передати результати виконаних ним робіт (послуг) за Додатковими угодами до Договору комісії саме відповідачу (комісіонеру).

Ухвалами суду від 18.02.12 та від 04.03.12 у позивача судом витребовувалися письмові пояснення щодо підстав заявленого позову та докази на підтвердження факту передачі виконаних робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р. відповідачу.

На виконання вимог суду позивач 2 пояснив, що якби роботи за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р. не були б виконі Літак іЛ-76тд, заводський номер 1033415497, не вилетів би 01.03.2010р. в Республіку Ємен. На підтвердження факту виконання робіт за Додатковою угодою №9 від 28.01.2010р. позивач 2 посилається на «Справу робіт, виконаних під час технічного періодичного обслуговування по формі Ф-1 (коеф.1) Літака Іл-76ТД №1033415497 в ЛИС» (т.1, а.с.55); за Додатковою угодою №11 від 02.02.2010р. на «Справу робіт, виконаних при продовженні ресурсів і календарного строку служби (КСС) двигуну Д-30КП-2 №03053029102031» (т.1, а.с.75); за Додатковою угодою №12 від 25.02.2010р. на «Справу обльоту літака після виконання регламентних робіт по ф-1».

Однак, вказані справи являють собою детальний опис технічних характеристик Літака, двигунів, тощо, зафіксованих при здійсненні обслуговування та випробувань Літака та його двигунів, які проводились для забезпечення їх робочого стану та не містять відомостей щодо передачі виконаних позивачем 2 робіт відповідачу.

Посилання представника позивача2 на те, що роботи за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р. були передані представнику інзамовника, що підтверджує їх виконання не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.15.5. Договору комісії, жодна із сторін не має права передавати свої права за Даним Договором третій стороні без письмової згоди другої Сторони.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідач (комісіонер) передав інозамовнику право приймати від позивача 2 (комітента) Літак, Двигун, ДСУ, Підйомник, Агрегатів, Виробів та Майна після виконання комітентом робіт.

Договір комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. та Додаткові угоди до вказаного договору є двосторонніми правочинами.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Отже, укладений між позивачем 2 та відповідачем Договір комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. та Додаткові угоди до нього не породили для інзамовника обов'язку прийняти виконані позивачем 2 роботи та право позивача 2 передати виконані роботи інзамовнику, за таких обставин підписання представником інзамовника «Справи робіт, виконаних під час технічного періодичного обслуговування по формі Ф-1 (коеф.1) Літака Іл-76ТД №1033415497 в ЛИС», «Справи робіт, виконаних при продовженні ресурсів і календарного строку служби (КСС) двигуну Д-30КП-2 №03053029102031» та «Справи обльоту літака після виконання регламентних робіт по ф-1» не може вважатися належним виконанням позивачем2 обов'язків по виконанню робіт за Додатковими угодами та обов'язку по їх передачі відповідачу.

Крім того, згідно з п.4.10. Договору комісії, приймання-передача Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна після виконання послуг проводиться представниками комісіонера, замовника та комітента з оформленням Акту остаточного приймання Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна (Додаток №6 до даного Договору). Датою передачі Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна є дата підписання Акту остаточного приймання.

Доказів того, що Акт остаточного приймання Літака, Двигуна, ДСУ, Підйомника, Агрегатів, Виробів та Майна після виконання позивачем Додаткових угод до Договору комісії, було підписано уповноваженими представниками відповідача (комісіонера), позивача 2(комітента) та інзамовника суду не надано, як не надано суду доказів того, що такий акт було підписано позивачем 2 з інозамовником.

В матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі виконаних робіт по технічному обслуговуванню Літака Іл-76ТД №1033415497 (т.1, а.с.66), підписаний представниками позивача 2 та інзамовника, який не містить жодних посилань ані на Договір комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., ані на Додаткові угоди до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., вказаний акт не містить інформації щодо обсягу робіт, інформації про те, які саме роботи виконувались, що унеможливлює достеменно встановити, що виконувались саме ті роботи, які були обумовлені Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р. до Договору комісії.

За таких підстав позивачем 2 не доведено того, що в порядку передбаченому пп. 4.9., 4.10. Договору комісії, відповідачу (комісіонеру) позивачем 2 було передано Літак, Двигун, ДСУ, Підйомник, Агрегати, Вироби та Майно після виконання робіт (послуг) за вказаними Додатковими угодами.

Суд також звертає увагу, на те, літак відправлено в Республіку Ємен 01.03.10, в той час, як акти виконаних робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №10 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р., №12 від 25.02.2010р. вручено позивачем 2 відповідачу 16.04.2010р., а саме після відправки Літака Іл-76ТД №1033415497 в Республіку Ємен. Позивачем 2 не надано суду доказів того, що ним, на виконання п. 4.6. Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р., було проінформовано відповідача (комісіонера) щодо готовності до передачі інозамовнику виконаних робіт (послуг) за Додатковими угодами до 01.03.10р., як не надано доказів того, що позивач 2 звертався до відповідача з вимогою щодо прийняття останнім виконаних позивачем 2 робіт.

Посилання позивача 2 на митну декларацію №504000014/2010/100045 від 01.03.2011р., як на доказ виконання робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р до Договору комісії не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Отже, декларація митної вартості містить відомості лише щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та не містить інформації щодо вартості робіт (послуг) виконаних на Літаку, а відтак, не підтверджує факт надання послуг та виконання робіт за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р.

Щодо посилання представника позивача 2 про те, що на виконання умов Додаткової угоди №12 від 25.02.2010р. Літак Іл-76ТД №1033415497 було заправлено пальним, на підтвердження чого позивач 2 долучив до матеріалів справи декларацію №504000014/2010/100046 від 01.03.2011р., суд зазначає наступне.

Згідно з п.6.17. Контракту №4/44-К від 26.05.2008р., укладеного між відповідачем (комісіонером) та інозамовником, після завершення технічного обслуговування у відповідності до ст. (2) даного контракту, комісіонер зобов'язався за свій рахунок заправити Літак такою кількістю пального, яке повинно бути достатнім для перельоту з України в Єменську Республіку (не менше 70 тон). Загальна кількість пального не повинна перевищувати 80 тон, включно 10 тон пального, використаного на обліт, а також 20 тон пального, які літак повинен мати після посадки в Миколаєві.

Отже, з умов вказаного Контракту вбачається, що після перельоту з Республіки Ємен в Україну Літак повинен мати залишок пального у кількості 20 тон. Як вбачається з вищевказаної митної декларації при вильоті в Республіку Ємен літак мав 40 тон пального, що з врахуванням умов п.6.17. Контракту №4/44-К від 26.05.2008р., спростовує доводи позивача про те, що ним було здійснено заправку літака 31 тону, згідно умов Додаткової угоди № 12 від.25.02.2010р. Інших належних доказів які підтверджували б факт заправки літака пальним у кількості 31 тон. та факт здійснення обльоту літака, що передбачено Додатковою угодою №12 від 25.02.2010р., позивачем 2 суду не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем 2 не надано суду належних доказів виконання та передачі результатів таких робіт відповідачу (комісіонеру), в порядку, обумовленому Договором комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р., у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за виконані роботи (надані послуги) за Додатковими угодами №9 від 28.01.2010р., №11 від 02.02.2010р. та №12 від 25.02.2010р. задоволенню не підлягають.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані згідно з Додатковими угодами №7/1 від 23.03.2009р. та №10 від 28.01.2010р. роботи підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Акт виконаних робіт від 30.03.2009р. за Додатковою угодою №7/1 від 23.03.2009р. до Договору комісії підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що роботи за Додатковою угодою №7/1 від 23.03.2009р. до Договору комісії були виконані позивачем 2 та прийняті відповідачем.

Як вбачається з п. 2 Додаткової угоди №7/1 від 23.03.2009р. та Акту виконаних робіт від 30.03.2009р. за Додатковою угодою №7/1 від 23.03.2009р. вартість робіт склала 246 438,00 дол.США.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 7/1 від 23.03.2009р. оплата робіт за Додатковою угодою здійснюється у термін не пізніше 5 банківських днів з дня надходження коштів від Замовника на рахунок Комісіонера.

З долученої до матеріалів справи довідки банка «Фінанси та кредит» №22-074000/11006 від 21.11.2011р. вбачається, що на рахунок відповідача надходили кошти в іноземній валюті, віднесені до Договору комісії від 03.06.2008р. №4/94-Д, а саме: 26.09.2008р. надійшли кошти в розмірі 397076,20 дол. США, 20.10.2009р. - в розмірі 420764,80 дол.США, 17.12.2009р. - в розмірі 249966,20 дол.США.

Звітом комісіонера від 31.12.2009р. по Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. підтверджується що кошти в розмірі 249966,20 дол.США, перераховані інозамовником. Також, зі звіту вбачається, що на рахунку комісіонера обліковуються кошти комітента в розмірі 246438 дол. США, отримані від інозамовника, для виконання доручень по Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. Доказів того, що вказані кошти було перераховано позивачу 2 (комітенту) відповідачем суду не надано.

За таких підстав, з огляду на умови п. 2 Додаткової угоди № 7/1 від 23.03.2009р., суд приходить до висновку, що станом на час розгляду справи судом, строк оплати за Актом виконаних робіт від 30.03.2009р. по Додатковій угоді №7/1 від 23.03.2009р. настав, проте, відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних позивачем2 робіт за Додатковою угодою № 7/1 від 23.03.2009р. не виконано.

Також, судом встановлено, що між позивачем 2 та відповідачем було підписано Акт прийому-передачі двигунів Д-30КП-2 після виконання робіт зі стендових випробувань від 24.02.2010р., з якого вбачається, що двигуни Д-30КП-2, зав.№03053049202082 та зав.№5302302071 передані позивачем 2 (комітентом) та прийняті відповідачем (комісіонером) після виконання робіт зі стендових випробувань згідно з Додатковою угодою №10 від 28.01.2010р. по Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р.

Оскільки предметом Додаткової угоди №10 від 28.01.2010р. до Договору комісії було виконання робіт зі стендового випробування двох двигунів Д-30КП-2, а Акт прийому-передачі двигунів Д-30КП-2 після виконання робіт зі стендових випробувань від 24.02.2010р. свідчить про те, що саме такі роботи були прийняті відповідачем, суд приходить до висновку про те, що позивачем 2 роботи за Додатковою угодою №10 від 28.01.2010р. до Договору комісії були виконані.

Пунктом 4 Додаткової угоди № 10 від 28.01.10 передбачено100% передплату робіт зі стендового випробування двох двигунів Д-30КП-2.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З огляду на те, що роботи за Додатковою угодою №10 від 28.01.2010р. були виконані позивачем 2 та прийняті відповідачем, такі роботи, в силу норм ст. 854 ЦК України, підлягають оплаті.

Заперечення представника відповідача про те, що останній є комісіонером і відповідно до умов укладеного Договору комісії № 4/94-Д від 03.06.08 не несе обов'язок по оплаті виконаних позивачем2 робіт, спростовуються умовами Додаткової угоди № 10 від 28.01.10р., оскільки відповідно до умов останньої позивач2 взяв на себе зобов'язання виконати, а відповідач - оплатити в повному обсязі роботи з стендового випробування двох двигунів Д-30КП-2.

Посилання представника відповідача на те, що позивач2 почав виконання робіт за Додатковою угодою № 10 від 28.01.10 ще до моменту настання обов'язку по її виконанню, настання якого обумовлено після надходження попередньої оплати, не приймається судом до уваги, оскільки п. 4.6 Договору комісії встановлено обов'язок комітента у строк не більше 70 днів з дати отримання Літака, Двигуна, тощо, виконати послуги на Літаку, Двигуні і т.і.

Крім того, відповідно до п.3.1.9 Договору комісії, у випадку виникнення непередбачених обставин, що перешкоджають укладенню правочинів на умовах комітента, комісіонер зобов'язаний повідомити про це комітента. Оскільки відповідачем не спростовано той факт, що до виконання позивачем2 робіт за Додатковою угодою № 10 від 28.01.10 відпровідачем, в порядку встановленому п. 3.1.9 Договору комісії, було повідомлено позивача2 про неможливість укладення контракту на виконання відповідних робіт з інзамовником, суд не приймає посилання відповідача на те, що обов'язок по оплаті виконаних позивачем2 робіт у відповідача не настав.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4 Додаткової угоди №10 від 28.01.2010р. передбачена 100 % передплата робіт.

З огляду на те, що роботи за Додатковою угодою №10 від 28.01.2010р. позивачем 2 були виконані, позивач-2 звертався до відповідача з претензією №1350/10 від 28.04.2011р., в якій вимагав від відповідача погасити існуючий борг, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду справи судом, строк оплати за Додатковою угодою 10 від 28.01.2010р. настав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем 2 роботи за Додатковими угодами № 10 від 28.01.2010р. та № 7/1 від 23.03.2009р., вартість яких склала 269306 дол.США, що еквівалентно 2147095,90 грн., є доведеними.

Одночасно з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач 01.11.2011р. направив позивачу-2 заяву №27/9-9852 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України. Згідно з вказаною заявою відповідач повідомив про припинення грошового зобов'язання позивача-2 перед відповідачем за договором №4/95-Д від 03.06.2008р. на суму 241965,84 дол. США та припинення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем-2 за договором №4/94-Д від 03.08.2008р. на суму 241965,84 дол.США.

Судом встановлено, що між позивачем-2 та відповідачем було укладено договір комісії №4/95-Д від 03.06.2008р., предметом якого було надання послуг з технічного обслуговування та ремонту літака Іл-76ТД (заводський номер 1033412402) і його складових агрегатів.

На виконання умов договору №4/95-Д від 03.06.2008р. відповідач перерахував позивачу-2 передплату у сумі 2406177,22 грн., що еквівалентно 416796,50 доларів США, про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні доручення. Факт перерахування коштів відповідачем позивач-2 не заперечував, доказів їх повернення не надав.

Згідно з поясненнями позивача-2 та відповідача роботи за договором №4/95-Д від 03.06.2008р. не виконувалися, оскільки інозамовник (Міністерство оборони Республіки Ємен) анулював контракт на технічне обслуговування літака.

Судом встановлено, що відповідачем (комісіонером) направлялась позивачу 2 (комітенту) Додаткова угода №2 до Договору комісії №4/95-Д від 03.06.2008р., з якої вбачається, що відповідач (комісіонер) відмовився від Договору комісії №4/95-Д від 03.06.2008р. Факт отримання позивачем 2 Додаткової угоди №2 до Договору комісії №4/95-Д від 03.06.2008р., останнім не заперечувався.

Листом №27/1-10056 від 04.11.2011р. відповідач (комісіонер) повторно направляв Додаткову угоду №2 до Договору комісії №4/95-Д від 03.06.2008р. та вимагав від позивача 2 (комітента) повернути перераховані в якості попередньої оплати грошові кошти в розмірі 416796,50 дол.США.

Відповідно до ч.1 ст. 1026 ЦК України, комісіонер має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Комісіонер повинен повідомити комітента про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

Судом встановлено, що Договір комісії №4/95-Д від 03.06.2008р. не містить строку його дії, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що в силу норм ч.1 ст.1026 ЦК України, комісіонер мав право відмовитись від Договору комісії №4/95-Д від 03.06.2008р., а відтак, станом на час розгляду справи зобов'язання сторін за вказаним договором є припиненими.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Грошові кошти в сумі 416 796,50 дол.США отримані позивачем 2 за Договором комісії №4/95-Д від 03.06.2008р. повернуто відповідачу не було, а відтак, враховуючи той факт, що в силу норм ч. 1 ст.1026 ЦК України, договір комісії є припиненим, то відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, грошові кошти в сумі 416 796,50 дол.США є безпідставно отриманими позивачем 2.

Отже, у позивача 2 виник обов'язок повернути відповідачу 416 796,50 дол.США, отриманих в якості передоплати на підставі Договору комісії №4/95-Д від 03.06.2008р.

Як було встановлено судом вище, відповідач звернувся до позивача 2 із заявою №27/9-9852 про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України.

Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог №27/9-9852 від 01.11.2011р. була отримана позивачем 2, що не заперечувалося представником позивача 2 в судових засіданнях. В судовому засіданні представник позивача 2 надав письмові пояснення з приводу того, що позивач 2 не заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 241 965,84 дол. США, що еквівалентно 1929121,10 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, оскільки зобов'язання сторін щодо сплати 241965,84 доларів США є зустрічними, строк виконання таких зобов'язань настав, відповідні вимоги є однорідними та безспірними, суд приходить до висновку, що в силу поданої відповідачем заяви №27/9-9852 від 01.11.2011р. зобов'язання відповідача перед позивачем-2 в частині оплати робіт на суму 241965,84 доларів США, що еквівалентно 1929121,10 грн., по Договору комісії № 4/94 від 03.06.2008р. та зобов'язання позивача2 по поверненню отриманих по Договору комісії від №4/95-Д від 03.06.2008р. грошових коштів на суму 241965,84 доларів США, що еквівалентно 1929121,10 грн., у відповідних частинах припинилися на підставі ст. 601 ЦК України.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем-2 в частині оплати робіт на суму 241965,84 доларів США припинилося після порушення провадження у справі на підставі Заяви відповідача №27/9-9852 від 01.11.2011 р., провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1929121,10 грн., що складає 241965,84 доларів США, підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку із припиненням зобов'язання відповідача з оплати виконаних позивачем-2 робіт на суму 1929121,10 грн., що складає 241965,84 доларів США, стягненню з відповідача на користь позивача2 підлягає заборгованість за роботи, виконані на підставі Додаткових угод № 7/1 від 23.03.2009р. та № 10 від 28.01.2010р. у розмірі 217 974,89 грн., що еквівалентно 27340,16 дол.США.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2010р. за Договором комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. (т.1, а.с.121), підписаний сторонами, з якого вбачається, що за даними позивача-2 борг відповідача становить 414208,00 доларів США, натомість за даними відповідача борг позивача-2 перед ним становить 70797,83 доларів США.

З огляду на розбіжності між викладеними в Акті звірки взаєморозрахунків даними позивача-2 та даними відповідача, суд приходить до висновку, що позивачем-2 та відповідачем не досягнуто згоди щодо стану взаєморозрахунків між сторонами на момент підписання вказаного Акту.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. У статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не

може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у

суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2006 р. у справі № 14/58.

Таким чином, зазначений Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2010р. за Договором комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. не може бути прийнятий як належний доказом існування заборгованості сторін.

За таких обставин, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 суми боргу за Додатковими угодами №№ № 7/1, 10 до Договору комісії №4/94-Д від 03.06.2008р. в розмірі 217 974,89 грн., що еквівалентно 27340,16 дол.США.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Пунктом 5.1 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7, передбачено, що припинення провадження у справі з підстав передбачених ст.80 ГПК України не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Отже, в частині позовних вимог, за якими судом провадження у справі припиняється державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між позивачем2 та відповідачем порівну.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.36, код ЄДРПОУ 14281072) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м.Миколаїв, вул.Знаменська, буд.4, код ЄДРПОУ 09794409) 217 974 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 89 коп. - суми боргу.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.36, код ЄДРПОУ 14281072) в дохід Державного бюджету України суму державного мита у розмірі 9131 (дев'ять тисяч сто тридцять одну) грн. 26 коп. - державного мита та 84 (вісімдесят чотири) грн. 51коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (54037, м.Миколаїв, вул.Знаменська, буд.4, код ЄДРПОУ 09794409) в дохід Державного бюджету України 16368 (шістнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 74 коп. - державного мита та 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 49 коп.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - «Державна госпрозрахункова зовнішньоторгівельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" 1929121 (один мільйон дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч сто двадцять одна) грн. 10 коп. - припинити.

6. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.03.2013 р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Cудді: Бондаренко Г.П.

Ониськів О.М.