Рішення № 30094086, 05.03.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1007/13967/2012

Провадження № 2/361/538/13

05.03.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарях Петренко С.М., Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно

в с т а н о в и в:

ПАТ «Терра Банк» звернулося до суду із даним позовом, в якому з урахуванням заявлених зменшень просить звернути стягнення на предмет застави за договором застави №135-З/07 від 21.11.2007р., зареєстрованим в реєстрі за № 4408, а саме: легковий автомобіль марки «Lincoln MKX» № шасі (кузова) - НОМЕР_4, тип ТЗ - Легковий Універсал, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, для задоволення вимог ПАТ «Терра Банк» за кредитним договором №43-Ф від 21.11.2008р в розмірі 49 112,17 доларів США та 21978,88 грн., з яких строкова заборгованість за кредитом становить 14112 доларів США; прострочена заборгованість за кредитом - 17745,33 дол. США; проценти, нараховані на страхову заборгованість за кредитом 4245,38 доларів США; проценти нараховані на прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 3862,91 доларів США; комісія за обслуговування кредиту в розмірі 21978,84 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 351,94 долари США; 3 % річних у зв»язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі 188,13 доларів США; 3 % річних у зв»язку з несвоєчасною сплатою кредиту - 606,48 долари США; штраф за недотримання умов кредитного договору - 8000 доларів США та стягнути із відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21.11.2007 року між ЗАТ «Інвест-Кредит Банк» та третьою особою ОСОБА_3, укладено кредитний договір № 43-Ф/07/04 із змінами та доповненнями внесеними додатковим правочином № 1 від 21.11.2007 року.

21.11.2007 року між банком та ОСОБА_3 підписано додатковий правочин до кредитного договору, яким встановлено, що у випадку неналежного виконання позичальником умов кредитного договору останній сплачує банку штраф у розмірі 20% від суми кредиту

На виконання пунктів 1.1-1.4, 2.1.2 кредитного договору банк надав позичальнику кредит в сумі 40 000,00 доларів США на поточні потреби строком до 16.11.2012 р. із щомісячною сплатою 12% річних за користування кредитом та комісії в розмірі 0,4 % на залишок заборгованості по кредиту.

Згідно з п.п.1.4, 1.6, 2.2.3 кредитного договору позичальник взяв на себе обов'язок щомісячно не пізніше 15 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту в сумі не менше 667,00 доларів США; сплачувати комісії в розмірі 0,4 % на залишок заборгованості по кредиту; сплачувати відсотки за користування кредитом. При цьому взяті на себе зобов'язання не виконує, порушив порядок сплати процентів, нарахованих за кредитним договором, комісій, а також порядок погашення кредиту, що свідчить про невиконання останнім умов кредитного договору.

01.10.2010р. банк надіслав ОСОБА_3 вимогу про усунення порушень та повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором (лист № 1337 від 01.10.2010 p.). Разом з тим, станом на дату звернення до суду останній вимогу залишив без задоволення заборгованість не погасив.

Враховуючи несвоєчасне повернення кредиту та несплату процентів за користування ним у строки, встановлені договором, повна сума заборгованості позичальника за кредитним договором станом на 01.04.2011 року складала 49594 долари 88 центів США та 21978 грн. 88 коп., що разом за курсом НБУ (7,960 гри за 1 дол.США станом на 01.04.2011р.) складає 416754 грн. 04 коп., в тому числі: 14 112,00 дол. США (112331,52 грн.) - строкова заборгованість за кредитом; 17745,33 дол. США (141252,83 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 4245,38 дол. США (33793,21 грн.) проценти, нараховані на строкову заборгованість за кредитом; 3862,91 дол. США (30 748,77 грн.) - проценти, нараховані на прострочену заборгованість за кредитом; 21978,84,65 грн. - комісія за обслуговування кредитного рахунку; 834,65 дол. США (6643,83 грн.) - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 188,13 дол. США (1497,54 грн.) - 3 % річних в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів; 606,48 дол. США (4827,55 грн.) - 3 % річних в зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 8 000,00 дол. США (63680,00 грн.) - штраф за недотримання умов кредитного договору.

Далі зазначає, що у рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та третьою особою ОСОБА_2 укладено договір застави № 135-3/07 від 21.11.2007 р., за яким остання передала в заставу банку належний їй на праві власності легковий автомобіль LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4, тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, видане УДАІ ГУ МВС України в м.Києві 20.11.2007р.

21.11.2007 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис №6075139 про обтяження предмета застави.

Згідно з пунктом п. 3.1 договору застави заставодержатель має право звертати стягнення на предмет застави на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріусу.

На виконання вимоги діючого законодавства, банк 11.11.2010 р. зареєстрував звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що повідомлено заставодавця листом № 1589 від 11.11.2010р. Враховуючи ту обставину, що заборгованість за кредитним договором ні позичальником, ні заставодавцем не погашена у банку для задоволення своїх грошових вимог виникло право звернення стягнення на предмет застави. При проведенні дій з»ясовано, що заставодавцем протиправно без письмової згоди на це заставодержателя, здійснено правочин щодо відчуження предмету застави на користь ОСОБА_4, зокрема 13.10.2010 року знято з реєстрації в органах ДАІ та в подальшому ОСОБА_4 02.04.2011р. вчинено дії щодо зняття з реєстрації та реалізовано предмет застави на користь ОСОБА_1, який на даний момент є його власником та відповідачем по справі.

Вважає, що сам по собі факт реалізації предмета застави, в тому числі й на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, не припиняє зобов'язання заставодавця перед кредитором, оскільки останнє зберігає силу для нового власника рухомого майна, що є предметом обтяження.

За таких обставин, враховуючи неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, наявність зареєстрованого в Державному реєстрі обтяження предмета застави та факту його продажу, банк має право задовольнити свої грошові вимоги за рахунок предмета застави, навіть якщо останній перебуває у власності відповідача. З підстав звернення стягнення на заставлене майно банк змушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги з урахуванням зменшень підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15.06.2011 року із ОСОБА_3 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 385875,92 грн., витрати по сплаті судового збору та витрати на ІТЗ. У зв»язку з невиконанням вказаного рішення суду боржником ОСОБА_3 банком розпочато процедуру звернення стягнення на заставлений автомобіль.

При посвідченні договору застави 21.11.2007 року приватний нотаріус внесла дані щодо перебування спірного автомобіля в заставі, незважаючи на це останній був двічі знятий з реєстрації та відчужений, спочатку заставодавцем ОСОБА_2 ОСОБА_4, після ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_1 Банк, як фінансова установа не мав обов»язку щодо перевірки заставленого майна, надсилання даних щодо перебування в заставі транспортного засобу до МРЕВ. Доступу до реєстрів обтяжень банк також не має, оскільки не є власником предмету застави. Фактично банк не цікавить яким способом відбулося відчуження заставленого. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав, пояснив, що 21 листопада 2007 року між ЗАТ «Інвест-Кредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 43-Ф/07/04.

21 листопада 2007 р. між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави № 135-3/07, згідно з яким належний на той час ОСОБА_2 вищезазначений автомобіль «Lincoln MKX передала у заставу банку в якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору. 13 жовтня 2010 р. ОСОБА_2 продала предмет застави - автомобіль «Lincoln MKX» громадянину ОСОБА_4

У подальшому 02 квітня 2011 р. ОСОБА_4 продав спірний автомобіль відповідачу ОСОБА_1, який офіційно поставив його на облік у Броварському МРЕВ ДАЇ. При цьому, при проведених перевірках, які здійснювались при укладенні договору купівлі - продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та при взятті даного автомобіля на облік у Броварському МРЕВ ДАЇ, цей автомобіль не значився як такий, що перебуває у заставі та відчуження якого заборонено.

Уточнив, що під час зняття автомобіля з обліку довіреною особою ОСОБА_2 та при постановці автомобіля на облік новим власником ОСОБА_4, здійснювалася передбачена чинним законодавством перевірка наявності заборони на його відчуження. При цьому, ніяких відомостей про те, що даний автомобіль перебував у заставі і на накладена заборона на його відчуження та зняття з обліку у відповідних державних реєстрах не було.

Вважає, що банк не вжив усіх передбачених законом заходів щодо недопущення відчуження заставного майна, тобто саме з вини банка процедура заборони відчуження майна не була виконана у повному обсязі. Просить в позові відмовити.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві в судове засідання повторно не з»явилися, про день і час розгляду даної справи повідомлялися належним чином. Суд розглядає дану справу на підставі наявних в ній даних.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства

Cудом встановлено, що 21.11.2007 року між ЗАТ «Інвест-Кредит Банк» та ОСОБА_3, укладено кредитний договір № 43-Ф/07/04, за яким банк при наявності вільних кредитних коштів надав позичальнику на поточні потреби кредит в сумі 40000 доларів США зі сплатою 12 % річних з остаточною датою повернення кредиту 16.11.2012 року.

За умовами договору ОСОБА_3 зобов'язувався щомісячно до 15 числа проводити погашення кредиту в сумі не меншій 667,00 доларів США. При цьому розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться за період з дати виникнення заборгованості на позичковому рахунку позичальника до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку непогашеної заборгованість за кредитом.

21.11.2007 року між банком та ОСОБА_3 підписано додатковий правочин до кредитного договору від 21.11.2007 року, який встановлено, що у випадку неналежного виконання позичальником умов кредитного договору останній сплачує банку штраф у розмірі 20% від суми кредиту.

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави № 135-3/07 від 21.11.2007 р., за яким остання передала в заставу банку належний їй на праві власності легковий автомобіль LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4, тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, видане УДА І ГУ МВС України в м.Києві 20.11.2007р.

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21.11.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_7 зареєстровано тип обтяження - застава рухомого майна, обтяжувачем майна значиться ЗАТ «Інвест-Кредит Банк».

Згідно із статутом ПАТ «Терра Банк», затвердженим позачерговими загальними зборами акціонерів протокол від 25.03.2011 року ПАТ «Терра Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Терра Банк», яке згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 25.12.2007 року є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Інвест-Кредит Банк».

З матеріалів справи достовірно встановлено, що взяті на себе зобов»язання за кредитним договором від 21.11.2007 року ОСОБА_3 належним чином не виконував у зв»язку з чим в нього утворилася кредитна заборгованість.

Так, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15.06.211 року з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Терра Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 385875,92 грн. та судові витрати.

07.09.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі вищевказаного рішення Дарницького районного суду м. Києва.

Враховуючи ту обставину, що виконання зобов»язання за кредитним договором забезпечено заставою, банк пред»являє вимогу про звернення стягнення на предмет застави.

Вимогами ст. 19 ЗУ «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі якщо в момент настання терміну виконання зобов»язання забезпеченого заставою, воно не буде виконане.

Згідно з ч. з ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон про обтяження), обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження

З матеріалів справи встановлено, що на період укладення договору застави власником транспортного засобу - предмету застави була ОСОБА_2, про що свідчить відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу з 15.10.2010 року власником спірного автомобіля значився ОСОБА_4

Відповідно до даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва 02.04.2011 року змінився власник спірного автомобіля з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 - відповідача в справі.

Згідно з листом ГУ МВС України в м. Києві від 30.11.2011 року автомобіль LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4, тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску власником якого значилася ОСОБА_2 13.10.2010 року знятий з обліку для реалізації; 15.10.2010 року зареєстрований на ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Правилами ч. 4 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2010 року ОСОБА_2 звернулася до ВРЕР-7 із заявою про зняття ТЗ з обліку для реалізації ТЗ автомобіля LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4 тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску. При цьому за результатами звірки по системі «АІС» автомобіль не значиться під арештом.

Одночасно з матеріалів справи також вбачається, що 02.04.2011 року ОСОБА_4 подав заяву про зняття спірного ТЗ з обліку для реалізації. При цьому за результатами звірки (а. с. 111 зворот) станом на 02.04.2011 року автомобіль LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4 не значиться в розшуку та не перебуває під арештом.

Судом також встановлено, що 06.11.2010 року ВД Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

11.01.2011 року злочинні дії невстановленої особи перекваліфікували з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 1 ст. 358 КК України, порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

16.12.2010 року проведено виїмку в МРЕВ- УДАІ м. Києва оригіналів документів, що стосуються взяття та зняття з обліку автомобіля марки LINCOLN МКХ, 2007 року випуску.

З довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві від 13.12.2010 року вбачається, що згідно з базою даних АІС «Арешт» УДАІ м. Києва станом на 13.12.2010 року, транспортний засіб LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_3, який зареєстрований за ОСОБА_4 під арештом не перебуває.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що з часу укладення договору застави спірний транспортний засіб, який належить на праві власності відповідачу по справі, був неодноразово знятий з обліку та двічі відчужений. Так, 13.10.2010 року заставодавець ОСОБА_2 в порушення взятих на себе зобов»язань, що до сплину терміну дії договору застави без письмової згоди заставодержателя зобов"язалася не знімати автомобіль з обліку в органах держтехнагляду та не відчужувати його, здійснила безперешкодне зняття з обліку та відчуження спірного транспортного засобу на користь ОСОБА_4

Як достовірно встановлено з матеріалів справи на час зняття ОСОБА_2 та постановлення ОСОБА_4 спірного транспортного засобу в інформаційно-пошуковій системі УДАІ м. Києва будь-яких заборон або інших обмежень щодо вказаного автомобіля не існувало, останній безперешкодно вибув із володіння заставодержателя та перейшов у власність іншіх осіб.

Згідно із інформацією наданою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві під час проведення реєстраційних операцій у відділі РЕР ДАІ № 7, яке підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві по зняттю з обліку з ОСОБА_2 та подальшої реєстрації за ОСОБА_4 LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4 тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску заборон або будь-яких інших обмежень щодо здійснення даних операцій не було. Вказаний автомобіль в період з 21.11.2007 року і по теперішній час в системі АІС ДАІ м. Києва в розділі «Пошук транспортних засобів в арешті на контролі» не знайдено.

При повторному знятті з обліку та відчуженні ОСОБА_4 транспортного засобу, а також при постановленні його на облік ОСОБА_1 будь-яких даних щодо перебування транспортного засобу в заставі або наявності заборони не встановлено, оскільки останні відсутні.

Правилами ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі ст. 12 названого Закону у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог до ОСОБА_1, оскільки вони є безпідставними. Так, при розгляді даної справи по суті достовірно встановлено, що між позивачем та третьою особою ОСОБА_3 укладено кредитний договір, у рахунок забезпечення виконання зобов»язань за яким, третя особа по даній справі ОСОБА_2 передала у заставу банку належний їй на праві власності автомобіль - LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4 тип ТЗ - легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску. За умовами договору застави ОСОБА_2 брала на себе зобов»язання без згоди банку не знімати із обліку в органах держтехнагляду та не відчужувати його. Незважаючи на взяті на себе зобов»язання та у порушення п. 1.7 договору застави, майновий поручитель добровільно без згоди заставодержателя 13.10.2010 року зняла з обліку вказаний транспортний засіб та відчужила його третій особі ОСОБА_4, який в подальшому безперешкодно зареєстрував вказаний автомобіль на своє ім.»я та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. 02.04.2011 року ОСОБА_4 відчужив спірний автомобіль відповідачу ОСОБА_1

При винесенні даного рішення судом враховується, що при знятті автомобіля з обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також при його постановленні на облік ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідними органами ВРЕР м. Києва та м. Бровари Київської області у передбаченому законом порядку здійснювалася перевірка наявності арештів та заборон, яких не було виявлено, що стало підставою для його безперешкодного неодноразового відчуження, про що свідчать вищевказані документи. У свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів, що видані на ім»я ОСОБА_4 першого набувача транспортного засобу у майнового поручителя та відповідача по справі відсутні у особливих відмітках записи про наявність застави.

З наведених підстав, суд приходить до висновку, що позивачем як заставодержателем не вжито заходів щодо забезпечення самої застави та недопущення її відчуження. Крім того, у порушення вимог Постанови НБУ № 279 від 06.07.2000 року позивач не перевіряв наявність застави та стан предмету застави з періодичністю визначеною внутрішніми положеннями банку для рухомого майна, але не менше одного разу в півроку, так як будь-яких доказів, які б свідчили про ці обставини представником позивача на вимогу суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, при цьому він не знав, що особа, у якої придбав річ не мала права її набувати та в подальшому відчужувати. Крім того, про незаконність свого володіння відповідач не знав та не міг знати, набув транспортний засіб у ОСОБА_4 за гроші та здійснив його відповідну реєстрацію.

При розгляді даної справи по суті стороною позивача не надано протилежних доказів. Змістовного пояснення щодо неодноразового відчуження предмету застави, при наявності у Державному реєстрі відомостей про обмеження рухомого майна представником позивача не наведено.

На думку суду, виконання зобов»язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 21.11.2007 року не має бути здійснене шляхом звернення стягнення на майно, що набуте відповідачем на законній підставі та зареєстровано за ним у передбаченому законом порядку. Порушення умов договору застави сталося з вини майнового поручителя ОСОБА_2 у володінні якої знаходився предмет застави та яка будучи боржником у розумінні ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» мала виконати на користь обтяжувала зобов»язання за договором.

При розгляді даної справи по суті не встановлено причин відсутності у інформаційно-пошукових системах АІС ДАІ заборони щодо спірного транспортного засобу. На думку суду, дані питання мають бути вирішені в рамках вже порушеного кримінального провадження з притягнення до відповідальності винних осіб.

Крім того, автомобіль LINCOLN МКХ, № шасі (кузова) - НОМЕР_4 тип ТЗ - легковий універсал станом і по теперішній час не значиться в системі пошуку транспортних засобів в арешті або на контролі, про що свідчить лист УДАІ ГУ МВС м. Києва.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 536, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 12 "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 19, 20 ЗУ "Про заставу", ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_4 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н. П. Маценко