Рішення № 30093163, 10.01.2013, Ладижинський міський суд Вінницької області

Ладижинський міський суд Вінницької області

2/135/6/13 Справа № 211/1653/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2013 Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді -Патраманського І.О.,при секретарі - Паладій В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТ»про визнання недійсною угоди та застосування наслідків недійсності правочину, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з цим позовом і просила визнати недійсною угоду №344316, укладену між ОСОБА_4 і ТОВ «АВТО ПРОСТ»23 грудня 2012 року та застосувати до вказаної угоди наслідки недійсності правочинів у вигляді двостороннього повернення всього отриманого на виконання угоди сторонами, стягнувши з ТОВ «АВТО ПРОСТ»кошти, в сумі 46018 грн. 09 коп..

На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка повідомила, що 23 грудня 2010 року між її чоловіком та ТОВ «АВТО ПРОСТ»було укладено угоду №344316 предметом якої є надання учаснику послуг системи Автотак, спрямованих на придбання автомобіля. Про укладення даної угоди вона дізналася уже після її укладення, коли отримала від ТОВ «АВТО ПРОСТ»лист від 04.10.2012 року в якому повідомлялося, що угода № 344316 розірвана згідно ст. 4 Угоди та ст.13 п.13.1 додатка №2 Угоди. Також зазначила, що чоловік не ставив її до відома про існування даної угоди, не погоджував з нею ці питання, а тому згоди на укладення угоди вона не давала, що є підставою для визнання угоди недійсною. Загальна сума сплачених коштів за вказаною угодою, складає 46018 грн. 09 коп., які є спільним майном подружжя.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги визнав. В заяві зазначив, що він дійсно 23.12.2010 року уклав з ТОВ «АВТО ПРОСТ»угоду №344316, укладення вказаної угоди не погоджував зі своєю дружиною ОСОБА_3, та згоди на укладення угоди вона не давала.

Представник ТОВ «АВТО ПРОСТ»подав до суду заперечення, в якому просив відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог та справу розглядати без його участі. У запереченні зазначив, що в Україні на час укладання угоди було відсутнє спеціальне законодавство, щодо регулювання відносин по угодам, предметом яких є надання послуг за системою АвтоТак. Відповідно до ст.1 угоди №344316 предметом угоди є виключно надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля, а відповідно до ст.2 угоди ТОВ «АВТО ПРОСТ»є товариством що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах АвтоТак.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до приписів статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою; при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Стаття 203 ЦК України має вичерпний перелік вимог на підставі яких, може бути визнано недійсність правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових

наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може

суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи

непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою, ст. 203 цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що з 14 січня 1989 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

23 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ТОВ «АВТО ПРОСТ»була укладена угода № 344316, предметом якої є надання учаснику -ОСОБА_4 послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля «ЗАЗ Ланос», вартістю 71680 грн..

Позивачем виконувалися умови вказаної угоди у повному обсязі, ним було сплачено 2580,48 грн. вступного внеску при укладенні угоди, а потім сплачувались щомісячні повні внески на виконання статті 5 угоди, загальна сума яких складає 46018.09 грн., разом з вступним внеском.

На даний час угода №344316 укладена між ОСОБА_4 та ТОВ «АВТО ПРОСТ»розірвана за заявою ОСОБА_4. ТОВ «АВТО ПРОСТ»після розірвання вищевказаної угоди, добровільно погодилося сплатити ОСОБА_4 кошти, в сумі 29685, 94 грн..

Дані факти підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

З свідоцтва про шлюб виданого, 14.01.1989 року Білоусівською сільською радою народних депутатів Тульчинського району Вінницької області, видно, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є чоловіком та дружиною.

З копії угоди № 344316 від 23 грудня 2010 року видно, що вона укладена між ОСОБА_4 і ТОВ «АВТО ПРОСТ»та підписана сторонами.

З копії чеків видно, що ОСОБА_4 за угодою № 344316 сплатив на рахунок ТОВ «АВТО ПРОСТ»46018.09 грн. повних щомісячних внесків разом з вступним внеском, на виконання статті 5 угоди.

З листа ТОВ «АВТО ПРОСТ», адресованого ОСОБА_4 видно, що угода №344316 укладена між ОСОБА_4 та ТОВ «АВТО ПРОСТ»розірвана за заявою ОСОБА_4. ТОВ «АВТО ПРОСТ»після розірвання вищевказаної угоди, добровільно погодилося сплатити ОСОБА_4 кошти, в сумі 29685, 94 грн..

Оскільки ТОВ «АВТО ПРОСТ»розірвав угоду №344316 від 23 грудня 2010 року та добровільно погодилося виплатити ОСОБА_4, згідно умов договору, 29685,94 грн., то суд вважає, що спору з цього поводу немає.

Так предметом оспорюваної угоди є надання системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля. В даному випадку відповідач не виступає продавцем автомобілів, а лише надає послуги з їх придбання, тобто виступає в якості посередника між продавцем автомобілів та кінцевим споживачем.

Як вбачається з угоди, то вона вчинена з додержанням всіх вимог, її зміст не суперечить чинному законодавству, на момент її укладення чоловік позивачки мав повний обсяг дієздатності, волевиявлення його було вільним, правочин був спрямований на настання певних наслідків та не суперечить правам та інтересам малолітніх та неповнолітніх чи непрацездатних осіб.

Оспорювана ОСОБА_3 угода укладена в рамках створеної відповідачем системи продажу автомобілів АвтоТак, яка полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, зокрема автомобіль, та які стають учасниками системи. Системою встановлені відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом декількох років.

Підстав вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі немає, тому визначені статтею 19 Закону України «Про захист прав споживачів»умови для визнання угоди недійсною відсутні.

Таким чином, угода про надання послуг, не є угодою стосовно цінного майна в розумінні ст.65 СК України, у зв'язку з чим не потребує згоди подружжя, а тому вимоги позивачки є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Позивачка в позовній заяві ставить вимоги стягнути кошти з відповідача TOB «АВТО ПРОСТ», разом з тим, позивачка не є стороною угоди №344316 і не може заявляти вимоги стосовно стягнення з відповідача TOB «АВТО ПРОСТ»коштів, сплачених за угодою, оскільки ОСОБА_4 не заявляв таких вимог до TOB «АВТО ПРОСТ».

В судовому засіданні позивачкою не було доведено заявлені позовні вимоги про визнання недійсної угоди, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог про визнання Угоди недійсною і зобов'язання відповідача повернути внесені грошові кошти.

Керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст.65 СК України, 18, 19 ЗУ «Про захист прав спожівачів», ст.ст. 10, 11, 60, 158, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТ»про визнання недійсною угоди №344316, укладеної між ОСОБА_4 і ТОВ «АВТО ПРОСТ»23 грудня 2012 року, та застосування до вказаної угоди наслідків недійсності правочинів у вигляді двостороннього повернення всього отриманого на виконання угоди сторонами, стягнення з ТОВ «АВТО ПРОСТ»коштів, в сумі 46018 грн. 09 коп. -відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів після його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Суддя