РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/10226/2012
06.03.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Деменка С.В.,
при секретарі - Мороченець Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розділ майна.
Свої доводи позивачка мотивувала тим, що в період з 22.02.2003р. по 19.01.2010р. вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Після його розірвання, між колишнім подружжям не досягнуто домовленості щодо розділу спільно нажитого майна: газової поверхні, вартістю 800 грн., пилососу, вартістю 800 грн., пральної машини, вартістю 2.000 грн., посудомийної машини, вартістю 1.500 грн., мікрохвильової печі, вартістю 400 грн., газового котла, вартістю 4.000 грн., холодильнику, вартістю 3.000 грн., велосипеда, вартістю 2.500 грн., ресивера з колонками, вартістю 1.000 грн., дитячої колиски, вартістю 2.000 грн., автомобіля Міцубісі - Лансер, 1990 року випуску, вартість якого позивачка оцінює в 36.000 грн.
Все майно фактично знаходиться за місцем проживання відповідача, який не визнає права колишньої дружини на зазначене майно.
На підставі наведеного, позивачка просить виділити відповідачеві газову поверхню, вартістю 800 грн., пилосос, вартістю 800 грн., пральну машину, вартістю 2.000 грн., посудомийну машину, вартістю 1.500 грн., мікрохвильову піч, вартістю 400 грн., газовий котел, вартістю 4.000 грн., холодильник, вартістю 3.000 грн., велосипед, вартістю 2.500 грн., ресивер з колонками, вартістю 1.000 грн., автомобіль Міцубісі - Лансер, 1990 року випуску.
Виділити позивачці дитячу колиску, вартістю 2.000 грн., а також грошову компенсацію в розмірі ? частки вартості автомобіля Міцубісі - Лансер, 1990 року випуску - 18.000 грн.
В запереченні представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 просила залишити позовні вимоги без задоволення.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позов у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 заперечувала проти позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони в період з 22.02.2003р. по 19.01.2010р. перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копіями свідоцтв про укладення та розірвання шлюбу (а.с.5,41).
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
Відповідно до положень Сімейного кодексу України (ст.70 СК України) у випадку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна жінки та чоловіка вважаються рівними, якщо інше не зазначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Тому, майно, що було придбано за час шлюбу має бути поділено між сторонами у рівних частках.
Що стосується майна - газової поверхні, пилососу, пральної машини, посудомийної машини, мікрохвильової печі, газового котла, холодильнику, ресивера з колонками, велосипеда - з урахуванням не визнання відповідачем наявності збережених в натурі на теперішній час пилососу, посудомийної машин, колиски, заперечень відповідача стосовно придбання іншого майна під час шлюбу, ненадання ОСОБА_1 будь-яких документів на придбання зазначеної в позові побутової техніки, суд вважає, що позивачкою не доведено, що все зазначене нею майно є спільною сумісною власністю подружжя з точки зору ст.60 СК України та знаходиться фактично у користуванні відповідача на даний час.
В матеріалах справи міститься товарний чек на придбання дитячої колиски (а.с.38). Однак, з урахуванням вимог позивачки про передання колиски їй в натурі, пояснень відповідача щодо її продажу, відсутності у ОСОБА_1 будь-яких доказів збереження даного майна, доводи позивачки про виділення їй в натурі дитячої колиски, є недоведеними.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником спірного автомобіля Міцубісі - Лансер є ОСОБА_2 (а.с.7), який не заперечує придбання автомобіля під час зареєстрованого шлюбу.
Власна оцінка позивачкою автомобіля Міцубісі - Лансер в розмірі 36.000 грн., за наявності заперечень відповідача проти цього та наполяганні на меншій вартості автомобіля, 1990 року випуску, на думку суду, не є належним доказом дійсної ринкової вартості транспортного засобу на момент розгляду справи в суді. В судовому засіданні позивачка, незважаючи на відповідне посилання в позові, відмовилися від призначення по справі авто товарознавчої експертизи.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації за майно можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Однак, зазначена вимога закону, з урахуванням позиції відповідача в даній частині, виконана не була, що також є перешкодою для присудження позивачці грошової компенсації за частку майна.
За таких обставин, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.60,70,71 Сімейного Кодексу України, ст.ст.7,10,11,60,74,79,88,208-209,212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачкою.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: С. В. Деменок
Судове рішення № 30093090, Центральний районний суд м. Сімферополя було прийнято 06.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 122/10226/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: