Ухвала суду № 30089297, 14.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5614/12

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Бернацькій І.А.

за участю представників сторін:

представника позивача: Давискиби Віталія Васильовича,

представника відповідача: Лучинського Павла Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2012 року дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000522330 від 06 вересня 2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 15 січня 2013 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що відповідно до наказу Вінницької ОДПІ Вінницької області Державної податкової служби №1914/22 від 15.08.2012 р., в період з 15.08.2012 року по 20.08.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_4 за серпень 2011 року, за наслідком якої складено акт № 1733/2201/32386477 від 12.11.2012 р.

За результатами проведеної перевірки та складеного акта перевірки № 1867/22/32054743 від 20.08.2012р. (том 1, а. с. 22-26), податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000522330 від 06.09.2012 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 128963,00 грн. з них: основного платежу в сумі 103170 грн., штрафних (фінансові) санкцій - 25793 (том 1, а. с.21).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що придбання товарно-матеріальних цінностей та перехід права власності підтверджується первинними документами та документами бухгалтерського обліку, що долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з насутпного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між СПД ОСОБА_4 (Продавець) та ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (Покупець) було укладено договір №04/01/06 від 04 січня 2006 року.

Відповідно до п.1.2 предметом поставки товару по вказано Договору є: мазут М-40, М-100, бітум, асфальтобетон, гудрон, фарба розміточна, скло кульки, авто послуги. Згідно з п. 2.1.2 договору кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається термін поставки товару, найменування товару, кількість товару та ціна, що повинна постачатися в конкретній партії. На відвантажену партію товару продавець надає одержувачу всі бухгалтерські документи і сертифікати (паспорт) якості.

Фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними (том 1, а. с. 29-45), податковими накладними (том 1, а. с. 46-62), довіреностями (том 1, а. с. 162-164); платіжними дорученнями (том 1, а. с. 63-73).

Перевезення товару здійснювалось за рахунок позивача автотранспортним засобом постачальника, як передбачено умовами Договору.

На підтвердження використання отриманого товару в господарській діяльності позивача суду надано акти приймання виконаних будівельних робіт: №1 від 15.09.2011 р., №17п/28 від 15.09.2011 р., №1 від 26.10.2011 р., №1/07 від 19.01.2012р.; накладні № 341 від 29.12.2011 р., № 352 від 30.12.2011 р., № 220 від 28.10.11 р.; відомості ресурсів (том 1, а. с. 81-111).

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Як встановлено судом з акту перевірки, підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту стали встановлені перевіркою порушення контрагентом позивача - СПД ОСОБА_4 податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства.

Так, орган державної податкової служби посилається на акт перевірки №474/23-205/36632064 від 21.11.2011р. "Про результати документальної перевірки ТОВ "Аврора РК", яким було встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Аврора РК" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Враховуючи вищенаведене усі операції купівлі-продажу з ТОВ "Аврора РК", в тому числі з СПД ОСОБА_4, не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до "вигодонабувача".

З приводу вказаного, колегія суддів зазначає про те, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюються відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Позивач виконав усі передбачені законом для отримання права на податковий кредит умови, а розмір податкового кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 березня 2013 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.