Рішення № 30088274, 19.03.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1813/3744/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кудіна А.М.Номер провадження 22-ц/788/278/13 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря судового засідання-Пархоменко А.П..

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2012 року

у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3

про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Охтирським МРВ УМВС України в Сумській області 12.03.2002 p., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр. 50 річчя СРСР, 27 код організації 08571 - розрахунковий рахунок 31259272210027 банк одержувача Головне управління Державної казначейської слуї України в Харківській області код банка одержувача 37874947 МФО 851011 призначення платежу: повернення кошті за навчання (П.І.Б. курсанта), код 25010100) фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі МВС України, - грошові кошти в розмірі 19 642 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 24 коп.

Вирішено питання судового збору.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. При цьому посилається на те, що його звільнення з органів внутрішніх справ за порушення трудової дисципліни не є згідно з договором підставою для відшкодування витрат на навчання та, що позивачем в обґрунтування своїх вимог не надано суду затвердженого розрахунку фактичних витрат за нормами утримання у навчальному закладі. Вважає, що суд першої інстанції всупереч чинному законодавству стягнув на користь ХНУВС грошові кошти, які належать до державного бюджету. Зазначає, що з вересня 2005 року по червень 2008 року він не проживав та не харчувався в університеті, а мешкав в найманій квартирі та харчувався за власні кошти і це підтверджується квитанціями за комунальні послуги, згідно яких ним за 2005-2008 роки сплачено 10 618,80 грн., також посилається на те, що він більше року після навчання прослужив в органах внутрішніх справ, тому витрати на навчання необхідно зменшити на 30 %.

Заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту зарахування до ХНУВС, тобто з 28 вересня 2004 року до відрахування ОСОБА_3 зі складу курсантів - 27 червня 2008 року він користувався комунальними послугами: опаленням, світлом під час проведення навчальних занять, водопостачанням, на які університет витрачає кошти, щоб забезпечити належні умови для навчання, тому той факт, що протягом 2005-2007 років відповідач не проживав у гуртожитку, чого не заперечує і сам позивач, не свідчить про те, що ОСОБА_3 не користувався комунальними послугами, тому вважав за необхідне стягнути фактичні витрати, пов'язані з навчанням.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду в цій частині.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2004 року наказом ХНУВС № 230 о/с ОСОБА_3 було зараховано до складу курсантів ХНУВС (а.с. 12).

03 вересня 2007 року між ХНУВС та ОСОБА_3 був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (а.с. 10), а 27 червня 2008 року після закінчення відповідачем ХНУВС, наказом № 330 о/с його було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в м. Севастополі. (а.с. 13)

Наказом УМВС України в Сумській області № 11 о/с від 28 січня 2011 року лейтенанта міліції ОСОБА_3. було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни). (а.с.7)

Згідно п. 2.1.3 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 03 вересня 2007 року, в обов'язки університету входить забезпечення особи харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України. (а.с. 10)

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через недисциплінованість, звільнені із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за порушення дисципліни, відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка діяла на час вступу ОСОБА_3 до університету, у разі звільнення його за порушення трудової дисципліни протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Крім того, обов'язок ОСОБА_3 щодо відшкодування вартості його утримання під час навчання в університеті сторони передбачили в укладеному між ними договорі від 03 вересня 2007 року. Так, згідно з п. 2.3.6 договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 договору (відповідно до п. 3.1 до таких підстав, зокрема, відноситься звільнення за порушення дисципліни) відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. (а.с. 10) Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи те, що звільнення ОСОБА_3 відбулось в межах трирічного строку роботи за призначенням, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ХНУВС про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з навчанням.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що спірні правовідносини щодо відшкодування вартості навчання ОСОБА_3 виникли з моменту його прийняття на навчання відповідно до наказу № 230 о/с від 28 вересня 2004 року, оскільки ХНУВС фактично витрачалися кошти на матеріально-технічне забезпечення відповідача з моменту зарахування до числа курсантів і прийняття на службу в органи внутрішніх справ, а не з моменту укладення зазначеного договору про підготовку фахівця.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині стягненню з відповідача витрат, пов'язаних з навчанням в сумі 19 642,24 грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог, представник відповідача, крім іншого посилався на те, що позивач необґрунтовано нарахував до сплати витрати по комунальних послугах та харчуванню в період літніх та зимових канікул і виборчої практики на протязі всього періоду навчання.

Під час апеляційного розгляду позивач врахував дане заперечення, провів додатковий розрахунок і надав апеляційному суду новий розрахунок, з якого вбачається, що фактичні витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 складають 16 927,97 грн.

У зв'язку з цим рішення суду відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру коштів, що підлягають стягненню.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ХНУВС не може ставити питання про стягнення витрат на утримання курсантів, оскільки ці кошти належать державному бюджету України, то колегія суддів не може їх взяти до уваги, оскільки з пункту 3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міноборони України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, вбачається, що відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Таким чином, кошти на навчання виділяються з державного бюджету України і перераховуються вищим навчальним закладам МВС України, як розпорядникам коштів другого рівня та останніми на підготовку фахівців для підрозділів МВС України.

Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 не триразово харчувався за рахунок закладу та протягом 2005-2008 років проживав окремо, оскільки в зобов'язання ХНУВС входить забезпечення курсантів харчуванням, речовим та матеріально-технічним забезпеченням, що регламентується Порядком забезпечення продовольчими пайками осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів та слухачів навчальних закладів системи МВС України, затвердженим наказом МВС України № 684 від 20 вересня 1996 року та Порядком розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою КМУ № 313 від 01 березня 2007 року, проте відповідачем всупереч положень ст. 60 ЦПК України не надано доказів, що вказані послуги в заявленому обсязі університетом не надавались.

Також колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що розмір витрат на навчання ОСОБА_3 слід зменшити на 30 % у зв'язку з тим, що він більше року після навчання прослужив в органах внутрішніх справ, оскільки законодавчо таке положення не передбачено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 грудня 2012 року змінити та стягнути з ОСОБА_3 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 16 927,97 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -