Постанова № 30087732, 21.03.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 116/1241/13-а

21.03.2013 року об 11:30 м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кулішова А.С., при секретарі судового засідання Синельщікові О.А., за участі позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ м. Красноперекопська при УДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Управління ДАІ м. Красноперекопська при УДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що постанову про накладання штрафу за перевищення максимально дозволеної швидкості винесено із порушенням вимог закону: знак обмеження швидкості встановлено із порушенням вимог пункту 12.10 Правил дорожнього руху, технічний засіб вимірювання швидкості руху не був зафіксований стаціонарно, показання цього прибору не можуть бути належними доказами у справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення по суті спору. Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не пояснив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд керуючись статтею 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП за перевищення максимально допустимої швидкості більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до протоколу, складеного уповноваженою посадовою особою Державної автомобільної інспекції, позивач, 18.02.2013 року, керуючи автомобілем «Мерседес Спрінтер 413 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_1 на 9 км автомобільної дороги «Красноперекопськ-Сімферополь» рухався зі швидкістю 83 км/год. у зоні дії знаку 3.29 (обмеження швидкості руху до 50 км/год.).

Відповідно до пункту 12.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306 додаткові обмеження дозволеної швидкості руху можуть вводитися тимчасово і постійно.

При цьому разом із знаками обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 обов'язково додатково встановлюються відповідні дорожні знаки, які попереджають про характер небезпеки та/або наближення до відповідного об'єкта.

У разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Водночас пунктом 12.102 «а» передбачено, що обмеження дозволеної швидкості руху вводяться постійно виключно на небезпечних ділянках доріг та вулиць (небезпечні повороти, ділянки з обмеженою видимістю, місця звуження дороги тощо).

Як слідує з довідки філії ДП «Кримавтодор» «Красноперекопська дорожня експлуатаційна дільниця» на автодорозі «Красноперекопськ-Сімферополь» були встановлені разом із знаком 1.2 «небезпечний поворот наліво» дорожній знак 3.29 «обмеження максимальної швидкості (70)» на км 8+805 (праворуч) і з дорожнім знаком 1.1 «небезпечний поворот направо» дорожній знак 3.29 (обмеження максимальної швидкості (70)» на км 9+340 (ліворуч), а також встановлені дорожні знаки 3,29 «обмеження максимальної швидкості (50)» на км 8+890 (праворуч), км 9+250 (праворуч), дорожні знаки 3.42 «кінець всіх обмежень» на км 8+810 (ліворуч), км 9+340 (праворуч).

За таких обставин суд не може прийняти до уваги посилання позивача на порушення вимог законодавства при встановленні дорожнього знаку обмеження швидкості руху.

Відповідно до статті 19 Конституції органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти в межах наданих їм повноважень.

Абзацом 3 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» працівникам міліції надано право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 52-1 Закону України «Про дорожній рух» забезпечення безпеки дорожнього руху покладено на Державтоіспекцію МВС України.

Таким чином, використання засобів фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху належить до повноважень працівників ДАІ МВС України.

Відповідно до пункту 5 Положення про ДДАІ підрозділам ДДАІ МВС України під час виконання ними службових обов'язків надано право використання в установленому порядку спеціальні технічні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, а також здійснювати в установленому порядку фотографування, звукозапис, кіно - та відео зйомку для виявлення та фіксації протиправних діянь.

Наказом МВС України від 01.03.2010 року N 33 встановлений перелік технічних засобів, якими мають право користуватися працівники Державтоінспекції для фіксації адмінправопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. До цього переліку віднесено технічний засіб для визначення швидкості руху - вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «Визир».

Отже, право використовувати технічні прилади та засоби для фіксації порушень правил дорожнього руху, у тому числі вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «Визир», передбачено на законодавчому рівні та конкретизовано на рівні відомчого нормативно-правового акту МВС, що свідчить про їх використання працівниками органів внутрішніх справ в межах наданих повноважень.

Згідно із статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно зі статтею 221 КУпАП України справи про адміністративні правопорушення в сфері дотримання правил дорожнього руху віднесено до компетенції судів, які здійснюють оцінку доказів, зібраних посадовими особами, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, нормами КУпАП передбачено використання в якості доказів вчинення адміністративного правопорушення показів технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідачем надано фототаблицю на якій зафіксовано швидкість руху автомобілю із реєстраційним номером НОМЕР_1, яка дорівнювала 82 км/год. Фіксація здійснювалась за допомогою прибору «Визир», заводський номер 0711182, який пройшов повірку в ДП «Кримський науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації», свідоцтво про повірку чинне до 23.11.2013 року. Абсолютна похибка у вимірюваннях складає 2 км/год. Засіб вимірювання годен до експлуатації згідно із керівництвом по експлуатації БКЮФ2.788.100. Вказаним керівництвом по експлуатації передбачено, що вимірювач «Визир» призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів як в стаціонарному так і в патрульному режимі, можлива робота засобу на панелі приборів автомобіля із відповідним кронштейном для кріплення.

Таким чином, самий лише факт знаходження вимірювального засобу на панелі приборів (про що зазначає позивач), не свідчить про недостовірність отриманих за його допомогою доказів.

Решта доводів позивача не мають правового значення для вирішення спору по суті.

На підставі викладеного суд не знаходить підстав для задоволення даного позову, оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законною та обґрунтованою.

Керуючись статтями 158-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ м. Красноперекопська при УДАІ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим про визнання недійсною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

В судовому засіданні 21.03.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 22.03.2013 року.

Суддя