Постанова № 30087598, 01.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 р. Справа № 804/1497/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК» про стягнення 171, 00грн. та надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК» та просить:

- стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача на користь держави в рахунок погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 171, 00грн.;

- надати дозвіл на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник податків і зборів. 06.09.2011р. та 07.05.2012р. за податковими повідомленнями-рішеннями №000831504 та № 0003041503 податковою інспекцією були донараховані штрафні санкції по орендній платі за землю на загальну суму 171, 00грн. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (чинного на момент виникнення податкового боргу) на адресу відповідача були надіслані податкові вимоги № 1/2296 від 02.11.2009р., № 2/2672 від 07.12.2009р., які отримані відповідачем, однак не були сплачені у встановлені законом строки. Також, позивач просить надати дозвіл на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві посилаючись на норми ст.95 Податкового кодексу України.

Позивач 01.03.2013р. надав до канцелярії суду заяву, в якій просить розглянути справу у письмовому провадженні та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.(а.с. 34).

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с. 33).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, заяву позивача про розгляд справи у письмовому провадженні, те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача податкового боргу, а в частині позовних вимог щодо надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки, слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.18. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОК» (код ЄДРПОУ 30619980) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа 09.12.1999р., знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська як платник податків та зборів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру від 13.11.2012р. (а.с.4-5).

Так, Державною податковою інспекцією була проведена камеральна перевірка своєчасності надання відповідачем податкової декларації з плати за землю по орендної плати з юридичних осіб за 2011р. за результатами якої складено акт № 3142/1503/30619980 від 06.09.2011р.(а.с. 9).

Вищезазначеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог п.п.49.18.3 п.49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України та п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України., а саме: відповідачем не було подано податкову декларацію з плати за землю за 2011р. по строку надання до 31.01.2011р.(а.с. 9 зворот).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 3142/1503/30619980 від 06.09.2011р. за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003041503 від 07.09.2011р. про застосування штрафних санкцій на суму 1,00грн.(а.с. 8).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві, про що свідчить відмітка на копії корінця податкового повідомлення-рішення 06.12.2011р.(а.с.8).

Також, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська була проведена камеральна перевірка з питання подання податкової звітності по орендній платі за землю за 2012р. за результатами якої складено акт № 00687/1504/30619980 від 14.03.2012р.(а.с. 7).

Вищезазначеною перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України., а саме: відповідачем не було подана податкова декларація по платі за землю за 2012р. зі строком граничного подання до 20.02.2012р.(а.с. 7 зворот).

На підставі вищезазначеного акту перевірки № 00687/1504/30619980 від 14.03.2012р. за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000831504 від 07.05.2012р. про застосування штрафних санкцій на суму 170,00грн.(а.с. 6).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується копією поштового повідомлення та вважається врученим відповідачеві у порядку визначеному п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України.(а.с. 6 зворот).

Отже, з урахуванням дати отримання відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, податковий борг виник у відповідача з 17.12.2011р. та з 15.07.2012р. відповідно.

Факт наявності заборгованості за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями підтверджується також і розрахунком суми новоствореного податкового боргу.(а.с. 22).

Як свідчать матеріали справи, податковий борг у відповідача виник ще у 2009р., у період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного на момент виникнення податкового боргу), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було сформовано податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/2296 від 02.11.2009р. на суму 14474,62грн., яка вручена була відповідачеві 06.11.2009р., що підтверджується відповідною відміткою на копії корінця вимоги.(а. с. 10);

- друга податкова вимога № 2/2672 від 07.12.2009р. на суму 14561,16грн., вручена відповідачеві 11.12.2009р., про що свідчить відмітка на корінці вимоги.(а. с. 10).

Зазначені податкові вимоги відповідачем залишилися не виконаними у встановлені законодавством строки.

У відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічні норми визначені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

У відповідності до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшеного податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідна правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного Суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу в сумі 171,00грн. за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями не надав, а також не надано і доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень в судовому порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства щодо своєчасності подання декларацій доведений, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 171,00грн. підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог позивача про надання дозволу на стягнення боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві, то суд приходить до висновку про те, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктом 95.2 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платників податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 29.12.2010р. № 1244, визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Тобто, виходячи з аналізу вищевказаних норм ст. 95 Податкового кодексу України, Порядку № 1244, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків здійснюється працівниками органу ДПІ у ході виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили та не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень встановлених ст.20 Податкового кодексу України та норм ст. 95 Податкового кодексу України, яка передбачає надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна, що належить платнику податку.

За таких обставин у адміністративному суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві з урахуванням того, що у відповідності до ст.20, 95 Податкового кодексу України податковому органу не надано повноважень на звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на стягнення боргу за рахунок готівки, що належить відповідачеві, при цьому, слід зазначити, що за п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України позивачеві надано повноваження на звернення з позовом до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі.

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом надання дозволу на стягнення коштів за рахунок готівки, що належить відповідачеві не є тотожним способу захисту, який визначений п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 112, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК» про стягнення 171, 00грн. - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОК» (49100, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 128, код ЄДРПОУ 30619980) на користь держави (р/р 33214812700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24246786, код платежу 13050200) в рахунок погашення боргу по орендній платі з юридичних осіб у сумі 171, 00грн.(сто сімдесят одна гривня 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва