Рішення № 30084825, 20.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л.М.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретар:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, на заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей м. Чернівці про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

У жовтні 2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей м. Чернівці про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилалось на те, що згідно кредитного договору № CVHMGA00000023, укладеного 02.03.2007 року, відповідач ОСОБА_4 отримав в Чернівецькій філії «Приватбанк» кредитні кошти в сумі 33020,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 11,04 % на рік з кінцевим терміном повернення 01.03.2017 року.

Згідно умов договору ОСОБА_4 зобов'язаний щомісячно сплачувати грошові кошти для погашення кредиту, з відсотками, комісією, однак належним чином умови договору не виконував. Станом на 19.08.2010 року заборгованість відповідача перед банком становила 31210,08 доларів США, що за курсом 7,82 грн.

№22ц-375 2013 р. Головуючий у І інстанції Попов Г.Г.

Категорія 19/27 Доповідач Перепелюк Л.М.

відповідно до службового розпорядження НБУ №417/314 від 18.08.2009 року 244062,82 грн., з яких 27089,88 доларів США заборгованість за кредитом, 3026,45 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 540 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 533,75 пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки № CVHMGA00000023. Згідно договору іпотеки іпотекодавець ОСОБА_4 надав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме двохкімнатну квартиру, яка розташована в АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності на підставі договору довічного утримання.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру згідно договору іпотеки та виселити відповідачів по справі, які зареєстровані та проживають у даній квартирі зі зняттям його з реєстраційного обліку у ВГІРФО УМВС України м. Чернівці.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2010 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № № CVHMGA00000023 від 02.03.2007 року в розмірі 244062,82 грн., що становить 31210,08 доларів США за курсом 7,89 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ №417/314 від 18 серпня 2009 року звернуто стягнення на квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 загальною площею 43,50кв.м., шляхом продажу вказаної квартири публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.

Надано публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк», юридична адреса м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 всіх повноважень необхідних для здійснення продажу вищевказаної квартири.

Виселено відповідачів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, які зареєстровані і проживають у квартирі, розташованій за адресою АДРЕСА_1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області без надання йому іншого житла.

Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якої за довіреністю діє ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду в частині виселення відповідачів та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, обставини справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними, а викладені позовні вимоги не відповідають вимогам процесуального та матеріального права.

У запереченні на апеляційну скаргу публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просить апеляційну скаргу відхилити, а заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2013 року залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст.309 ч.1 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: - неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; - недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;- невідповідність висновків суду обставинам справи; - порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно зі ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Як передбачає стаття 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 43 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що згідно з частиною 4 статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про виселення відповідачів з АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9

ПАТ КБ «Приватбанк» не попереджав даних осіб про можливе виселення їх з будинку. Таким чином, позивачем порушений порядок виселення, який встановлений законодавством.

Крім того, в матеріалах справи на момент ухвалення заочного рішення, відсутня письмова вимога позивача про добровільне звільнення приміщення, а також відсутні докази, що відповідач отримував повідомлення про добровільне звільнення квартири на вимогу ПАТ КБ «Приватбанк».

Підтвердженням зазначеної обставини є заперечення позивача ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якого відповідачам направлялись вимоги про добровільне звільнення ними житла 29.12.2012 року (письмова вимога від 27.12.2012 р.) та від 16.08.2011 р., тобто після ухвалення оскаржуваного рішення.

Більше того, згадані вимоги відсутні у матеріалах справи.

Таким чином, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому його рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення зазначених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3, задовольнити.

Заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2010 року скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог служба у справах дітей м. Чернівці про виселення зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Чернівці відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: