Рішення № 30083305, 18.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р.Справа № 5023/5719/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройград Плюс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд", м. Харків про стягнення 95365,72 грн. за участю представників сторін:

позивача - Калініна О.Ю. за довіреністю від 26.11.2012 року,

відповідача - Луценко К.В. за довіреністю від 01.02.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройград Плюс", м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд", м. Харків про стягнення 95365,72 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором підряду №0405 від 30.04.2011 року, в частині повного та своєчасного внесення платежів за виконані роботи (п.п. 3.1., 7.1., 7.4., 8.1., 8.2., 10.2. Договору), з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 83735,83 грн., пеню в розмірі 6330,43 грн., 3% річних в розмірі 2567,13 грн., інфляційні збільшення в розмірі 502,41 грн. та судовий збір в розмірі 1869,92 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24.12.2012 року о 11:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.01.2013 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 06.02.2013 року о 12:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2013 року було клопотання представника відповідача (вх. 4708) - задоволено та продовжити строк розгляду справи на 15 календарних днів, призначено по справі №5023/5719/12 судово-почеркознавчу експертизу. На вирішення експерта поставлено відповідні питання, викладені у резолютивній частині ухвали. Доручено проведення експертизи експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса та надіслано матеріали справи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса для підготовки висновку. Покладено витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд", м. Харків (код ЄДРПОУ 34952079) та Експертній установі рахунок на оплату вартості експертизи направити ТОВ "Трубопровідрембуд", м. Харків за адресою: 61003, м. Харків, вул. Короленко, 18, літ. "В-2". Крім того, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопровідрембуд" м. Харків - на протязі трьох банківських днів з дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду на протязі 7 днів з моменту оплати. Провадження у справі 5023/5719/12 зупинено .

До господарського суду Харківської області 28.01.2013 року від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов супровідний лист (вх. 559), відповідно до якого надіслано до суду справу № 5023/5719/12 на 69 арк., клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 1364 від 21.02.2013 року та клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 1365 від 20.02.2013року.

Пунктом 11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 3 від 16.01.2013р.), передбачено, що у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу.

Клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони витребувалися судом, надсилаються до експертної установи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2013 року було поновлено провадження у справі 5023/5719/12 та розгляд справи призначено на "18" березня 2013 р. о 12:15 год.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначає, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, відповідач не має можливості сплатити вартість експертизи, з урахуванням чого просить суд розглядати справу за наявними у справі матеріалами без проведення експертизи. Також, зазначає, що проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи.

Представник позивача у судовому засіданні зазначає, що на проведенні експертизи не наполягає, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Суд, розглянувши матеріали справи 5023/5719/12 та враховуючи, що строк розгляду справи вже закінчується та також, враховуючи те, що присутні у судовому засіданні представники сторін не наполягають на проведенні експертизи, а також те, що обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, вважає за необхідне розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройград Плюс» (Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопровідрембуд» (Відповідач, Замовник) було укладено Договір підряду № 0405. (Договір)

Відповідно до п.1.1. Договору, позивач зобов'язався виконати будівельні роботи на об'єкті житловий комплекс гостинного типу розташований за адресою: вул. Футбольна, 2, пос. Високий, Харківського р-у, Харківської обл..», а Відповідач зобов'язався надати Позивачу склад та обсяг робіт, прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору. (п.1.2., п.1.3. Договору)

Відповідно до п.3.1 Договору підряду №0405 від 30 квітня 2011 року загальна вартість робіт становить 149 300,40 грн. (у тому числі ПДВ 24 883,40 грн.) та визначається кошторисом. Згідно з Договірною ціною, що є Додатком №1 до Договору, загальна вартість робіт складає 149 300,40 грн.(в т.ч. ПДВ 24 883,40 грн.).

Згідно п.3.2 Договору договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін. Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору підряду №0405 від 30.04.2011р. вартість робіт за Договором підряду №0405 збільшилась на 49 795, 43 грн. (в т.ч. ПДВ 8299,22 грн.). Таким чином, загальна вартість робіт за Договором склала 199 095, 83грн. (в т.ч. ПДВ 33182, 64 грн.).

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, свої зобов'язання за Договором Позивач виконав в повному обсязі. Відповідачем були прийняті та підписані Акти виконаних робіт на загальну суму 199 095.83 грн.(в т.ч. ПДВ 33 182,64 грн.). Відповідач фактично сплатив 115 360, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 19226, 66 грн.).

Згідно п.7.1 Договору, Замовник приймає виконані роботи та на протязі 5 робочих днів підписує Акту виконаних робіт. П. 7.4. Договору «Підписання актів ф. № КБ-2В, та довідки Ф.№ КБ-3 є підставою для проведення розрахунків між сторонами за кожний із закінчених етапів.

На підставі п. 8.1. Договору, оплата за цим договором здійснюється поетапно, аванс 50% та згідно актів виконаних робіт, а згідно п. 8.2. Остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником не пізніше 10 днів після прийому об'єкту виконаних робіт, згідно актів .виконаних робіт підписаних у жовтні 2011р. остаточний розрахунок повинен був відбутися у листопаді 2011 року, проте, як зазначає позивач у своїй позовній заяві, станом на момент розгляду справи розрахунок не здійснено, що й стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (ч. 1 ст. 838 ЦК України). Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої , сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною першою статті 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належними чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи, а Замовник прийняти об'єкт або закінченні будівельні роботи та оплатити їх (ч.1, 2 ст. 875 ЦК України, ч. 1,2 ст. 318 ГК України).

Частиною 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт за договором будівельного підряду проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та в строк, встановлений для його виконання.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, в якості доказів на підтвердження виконання будівельних робіт за Договором підряду № 0405 від 30.04.2011 року надав Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за жовтень 2011 рік, з яких вбачається, що роботи виконані на підставі Договору №0405 від 26.04.2011 року, найменування будівництва та його адреса: Житловий комплекс у складі цілісного майнового комплексу футбольної учбово-тренувальної бази по вул.Футбольной, 2, селище Високий, Харківського району, Харківської області, зовнішні мережі водопроводу та каналізації, а отже, з назначених документів, вбачається, що а ні Договір, а ні вид робіт, а ні адреса проведення робіт не співпадають, з тими, що передбачені розділом 1 Договору підряду № 0405 від 30.04.2011 року, а отже, суд не приймає їх в якості доказів виконання робіт саме за Договором підряду № 0405 від 30.04.2011 року, адже взагалі не вбачається, що сторонами у справі були виконані роботи, саме за цим договором, оскільки, містять зовсім інші номер договорів, тому суд не приймає їх в якості належних та допустимих доказів виконання за спірним договором.

Суд, також приймає до уваги той факт, що ухвалою господарського суду Харківської області від 28.01.2013 року було витребувано оригінал Додаткової угоди №1 до договору підряду №0405 від 30.04.2011 року; Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2012 року було зобов"язано сторони надати оригінали документів, копії яких додані в обґрунтування позовних вимог та заперечень на позов, надати в судове засідання для огляду, які сторони на вимогу суду не надали.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд зазначає, що обов'язок по доведенню існування в законі підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 83735,83 грн., пені в розмірі 6330,43 грн., 3% річних в розмірі 2567,13 грн., інфляційні збільшеннь в розмірі 502,41 грн. за Договором підряду №0405 від 30.04.2011 року покладений на позивача.

Проте, в даному випадку цей тягар доказування позивачем не витриманий. Доказів в обґрунтування своєї позиції у справі не надано.

В силу принципу змагальності судового процесу (ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України) ризик ненадання необхідних доказів несе сторона, котра на них посилається.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, а відтак позовні вимоги, в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 83735,83 грн. за Договором підряду №0405 від 30.04.2011 року є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на Законі, а отже не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем до стягнення з відповідача були заявлені пеня в розмірі 6330,43 грн., 3% річних в розмірі 2567,13 грн., інфляційні збільшення в розмірі 502,41 грн.

Суд, розглянувши зазначену вимогу позивача в частині стягнення з відповідача пеню в розмірі 6330,43 грн., 3% річних в розмірі 2567,13 грн., інфляційні збільшення в розмірі 502,41 грн., зазначає, оскільки судом відмовлено в задоволенні суми основного боргу в розмірі 83735,83 грн. за Договором підряду №0405 від 30.04.2011 року, тому й відсутні правові підстави для задоволення зазначених сум.

Тому, за таких обставин суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх позовних вимог, а відтак позовні вимоги є безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 837, 854, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, статтями 193,198 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.03.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/5719/12