Рішення № 30083253, 18.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р.Справа № 922/680/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом ТОВ фірма "Волев", м. Дніпропетровськ до ТОВ ВТК "Інфополіпром", м. Харків про стягнення 64 952,25грн. за участю представників сторін:

позивача - Журікова І.В., дов. № 1 від 02.04.12р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 64 400,00грн., збитки від інфляції в розмірі 128,80грн., 3% річних в розмірі 423,45грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.09.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Волев" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Інфополіпром" (відповідач у справі) було укладено договір № 9/051 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити продукцію, номенклатура, кількість, ціна якої зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно Специфікації № 1 від 05.09.11р. сторони погодили, що відповідач продає позивачу циліндр ВП 6730А1.31.001ст. в кількості 4 шт. на загальну суму 124 800,00грн.

Окрім цього, відповідно до Специфікації № 2 від 28.09.11р. відповідач продає позивачу сервомотор в кількості 1 шт. на загальну суму 37 800,00грн.

Відповідно до п.3.1 договору оплата за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача наступним чином: 70% проводиться в термін 5-ти календарних дні з моменту підписання Специфікації, решта 30% - по письмовому повідомленню про готовність продукції до відвантаження.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 103 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 617 від 28.09.11р. на суму 60 000,00грн., № 666 від 05.10.11р. на суму 18 000,00грн., № 759 від 01.11.11р. на суму 25 000,00грн.

Судом встановлено, що сторони додатковою угодою № 1 від 30.12.11р., продовжили термін дії договору до 31.12.13р., та додатковою угодою № 2 від 14.09.12р. сторони змінили предмет поставки, а саме замість циліндра ВП 6730А1.31.001ст в кількості 4 шт. згідно Специфікації № 1 від 05.09.11р. відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити поставку деталей циліндра згідно з конструкторською документацією на загальну суму 38 600,00грн. Сторони погодили, що частина попередньої оплати в розмірі 64 400,00грн. підлягає поверненню позивачу в термін до 30.11.12р. Окрім того, сторони розірвали договір в частині виготовлення сервомотора згідно з Специфікацією № 2 від 28.10.11р.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідач свої договірні зобов'язання за договором не виконав, у визначений сторонами термін суму попередньої оплати в розмірі 64 400,00грн. не повернув.

Позивач на адресу відповідача 07.12.12р. направив вимогу № 205 від 05.12.12р. про повернення грошових коштів (а.с. 20,21). Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 64 400,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

У відповідності до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі чого позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 423,45грн. та збитки від інфляції в сумі 128,80грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами суд керується наступним.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір в розмірі 1 720,50грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Інфополіпром", код ЄДРПОУ 36373440 (61085, м. Харків, вул.Академіка Проскури, 1, корп. 45, р/р 2600401018063 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Волев", код ЄДРПОУ 13445146 (49050, м. Дніпропетровськ, пл. А. Стародубова, 1, р/р 26003012241400 АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) - 64 400,00грн. попередньої оплати, 423,45грн. 3% річних, 128,80грн. збитків від інфляції, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.