Рішення № 30083181, 20.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 березня 2013 року Справа № 913/414/13-г

Провадження №9/913/414/13-г

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства "БФ "Дізайнремсервіс", м. Луганськ

до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління "Луганське", м. Луганськ

про стягнення 490 361 грн. 70 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Манаков А.О., дов. № 01 від 30.01.13,

від відповідача - Щавинська Л.М., дов. № 03/5-682 від 28.12.12

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ПП "БФ "Дізайнремсервіс", звернувся з позовом про визнання заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 490361,70 грн. та стягнення її з відповідача.

В обґрунтування вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір № 22 від 24.01.11 на поставку вугілля, згідно з яким він (продавець) зобов'язався поставляти вугілля в кількості та на суму, обумовлену додатками до договору, а відповідач (покупець) - приймати та оплачувати цей товар.

Станом на 1 грудня 2011 року за відповідачем утворилась заборгованість з поставки товару на суму 571740,16 грн.

21 грудня 2011 року позивач за п/д № 129 переказав на рахунок відповідача передплату в розмірі 800 тис. грн.

Позивач здійснював поставки вугілля, що підтверджується актом звірення розрахунків від 01.01.13, однак недопоставка вугілля становить на суму 490361,70 грн.

Відповідач, ДП "Луганськвугілля", відзивом на позовну заяву за № 03-316 визнав вимоги позивача у повному обсязі.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача боргу за поставлене вугілля.

Судом встановлено, що укладений між сторонами був укладений договір № 22 від 24.01.11 на поставку вугілля (а.с. 19 - 21), згідно з яким позивач (продавець) зобов'язався поставляти вугілля в кількості та на суму, обумовлену додатками до договору, а відповідач (покупець) - приймати та оплачувати цей товар.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Поставки вугілля за умови попередньої оплати були неодноразові, що відображалось у бухгалтерському обліку підприємств та підтверджувалось підписаним сторонами актом звірення розрахунків від 13.12.11 (а.с. 23).

Станом на 1 грудня 2011 року за відповідачем утворилась заборгованість з поставки товару на суму 571740,16 грн.

21 грудня 2011 року позивач за п/д № 129 (а.с. 22) переказав на рахунок відповідача передплату в розмірі 800 тис. грн.

За численними накладними за період з 14.12.11 по 28.09.12 (а.с. 25 - 37) позивач здійснював поставки вугілля, що підтверджується також актом звірення розрахунків від 01.01.13, згідно з яким недопоставка становить на суму 490361,70 грн. (а.с. 24).

Щодо вимоги про визнання заборгованості відповідачем на користь позивача, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивач просить встановити юридичний факт.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарський суд не наділений повноваженнями щодо встановлення юридичних фактів.

Вирішуючи цей спір, суд врахував таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми заборгованості у повному обсязі і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дії відповідача з визнання боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а наявність боргу підтверджується наявними у справі доказами, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-в, код 32473323 в особі відокремленого підрозділу шахтоуправління "Луганське", 91493, м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Бондаренка, буд. 1, код 26410557, на користь позивача, Приватного підприємства "БФ "Дізайнсервіс", 91055, м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 46-а, а/я 131, код 34019873, заборгованість в розмірі 490361,70 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 9807,23 грн.

3. У задоволенні вимоги щодо визнання за відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 490361,70 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 21.03.13.

Суддя А.Г. Ворожцов