УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "20" березня 2013 р. Справа № 906/193/13-г
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Афанасьєв О. М. - представник за дов. від 18.03.2013 р.
від відповідача: Файдюк С. М. - представник за дов. від 06.03.2013 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Авантис" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (с. Червоногранітне Володарсько-Волинський район Житомирська область)
про стягнення 143521,69 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 143521,69 грн. заборгованості, яка виникла на підставі договору поставки нафтопродуктів № 2107-01 від 21.07.2011 р.
Представником позивача в засіданні суду повідомлено про часткове погашення боргу у сумі 19521,69 грн. та надано банківські виписки (а. с. 43 - 45) та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2012 р. по 18.03.2013 р. на суму боргу у розмірі 124000,00 грн. підписаний позивачем (а. с. 46).
Представник відповідача підтвердив погашення суми боргу з 08.02.2013 р. по 20.03.2013 р. (після порушення провадження у справі) у розмірі 19521,69 грн. та не заперечив проти суми боргу у розмірі 124000,00 грн., про що свідчить наданий в засіданні суду відзив на позовну заяву від 20.03.2013 р. разом з копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно відповідача, акту звірки взаємних розрахунків за лютий 2013 р. на суму129000,00 грн. та платіжним дорученням № 219 від 07.03.2013 р. на суму 5000,00 грн. (а. с. 48-51).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
21.07.2011 р. між Приватним підприємством "Авантис" (далі - постачальник/позивач) та ВАТ "Лезниківський кар"єр" (далі - покупець/відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 2107-01 від 21.07.2011 р. ( далі - договір поставки) (а. с. 8 - 11), відповідно до п.п. 1.1. якого, постачальник зобов"язався передати у власність покупця, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - товар, у відповідності з умовами, визначеними цим договором та/або додатками до нього (далі - додатки), які є його невід"ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1. договору асортимент, ціна, кількість та вартість партії товару узгоджується сторонами в кожному випадку окремо при поставці партії товару а визначається у рахунках-фактурах (видаткових накладних) або додатках, які являються невід"ємною частиною даного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України ), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 3.2.,3.3.,3.7. договору сторонами погоджено, що поставка товару покупцю здійснюється окремими партіями автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки СРТ - пункт призначення покупця, або по домовленості сторін поставки товару може здійснюватися транспортом покупця із складу постачальника на умовах поставки EXW - резервуар нафтобази зберігання, вказаної постачальником, на підставі заяви покупця, в якій вказується найменування товару та його кількість, або підписаних додатків до даного договору; термін поставки товару: два робочих дні з моменту отримання заявки, яка може бути передана будь-яким зручним шляхом; товар вважається переданим покупцю, коли уповноважений представник покупця надасть представнику постачальника своє доручення на отримання товару та зробить підпис на видатковій накладній постачальника та/або товарно-транспортній накладній.
У відповідності до підписаної уповноваженими особами видаткової накладної №РН - 111217-01 від 17.12.2011 р. (а. с.13) по довіреності № 877 від 17.12.2011 р. (а. с.12), відповідачу передано паливо дизельне ЕН-590 сорт Ф у кількості 13460,00 л. на загальну суму 122486,11 грн.
У відповідності до підписаної уповноваженими особами видаткової накладної № РН - 120103-02 від 03.01.2012 р. (а. с.14) відповідачу передано паливо дизельне ЕН-590 сорт Ф у кількості 15660,00 л. на загальну суму 142233,12 грн.
Зважаючи на вказані видаткові накладні позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 264719,23 грн.
Сторонами погоджено згідно з п. 5.1. договору, що оплата товару, за цим договором проводиться покупцем в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару. Моментом поставки товару ( п. 3.4 договору ) є перехід права власності товару покупцю. Пунктом 3.4. договору вказано, що право власності на товар, а також всі пов"язані з ним ризики, переходять від постачальника до покупця з моменту передачі товару та підписання уповноваженою особою покупця відповідних документів, які засвідчують прийом-передачу товару (видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі товару) в пункті поставки.
Пунктом 5.3 договору вказано, що датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Зважаючи на вказані пункти договору, оплата за товар мала бути перерахована:
- за видатковою накладною № РН - 111217-01 від 17.12.2011 р. (а. с. 13) до 24.12.2011 р.;
- за видатковою накладною № РН - 120103-02 від 03.01.2012 р. (а. с.14) до 10.01.2012 р.
Однак, свої зобов'язання за договором поставки відповідач виконав частково на загальну суму 121197,54 грн., про що свідчать банківські виписки, які містяться в матеріалах справи (а. с.16 - 32), тому позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 143521,69 грн.
Після порушення провадження у справі відповідачем також погашено борг у розмірі 19521,69 грн., що підтверджується банківськими виписками на суму 14521,69 грн. (а. с. 43 - 45) та платіжним дорученням № 219 від 07.03.2013 р. на суму 5000,00 грн. (а. с. 48 -51).
Отже, станом на дату розгляду справи розмір боргу відповідача перед позивачем становить у сумі 124000,00 грн.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ч. 2 ст. 712 ЦК України ).
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 655 ЦК України ).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно з якою об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 124000,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач не надав суду доказів виконання взятих на себе зобов"язань в повному обсязі.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 124000,00 грн. основного боргу.
В частині стягнення боргу у розмірі 19521,69 грн. провадження слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв"язку з відсутністю предмету спору.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, так як сума боргу в розмірі 19521,69 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар"єр" (12135, Житомирська область, Володарсько - Волинський район, с. Червоногранітне, вул.Леніна, 1, ідентифікаційний код 00292468)
на користь Приватного підприємства "Авантис" (01010, м. Київ, вул. Арсенальна, 20, ідентифікаційний код 32308954 )
- 124000,00 грн. основного боргу;
- 2870,43 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В частині стягнення боргу у розмірі 19521,69 грн. провадження припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 21.03.2013 р.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
Судове рішення № 30083022, Господарський суд Житомирської області було прийнято 20.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/193/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: