Рішення № 30082999, 19.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "19" березня 2013 р. Справа № 906/101/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

за участю прокурора: Кондратюка Д.А., посвідчення №003029;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради (м.Радомишль)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новознак" (м.Радомишль)

про припинення договору оренди землі від 29.07.2009р. шляхом його розірвання.

Прокурором в інтересах держави в особів Радомишльської міської ради пред'явлено позов про припинення договору оренди землі від 29.07.2009р. шляхом його розірвання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду листі від 14.03.2013р. за №418 позивач повідомляє, що заперечує щодо розірвання договору оренди землі від 29.07.2009р. та просить здійснювати розгляд справи за відсутності повноважного представника (а.с.73).

У раніше поданому суду відзиві на позовну заяву №98/115 вих.13 від 17.01.2013р. Радомишльська міська рада з позовом прокурора не погоджується та заперечує щодо розірвання договору оренди землі від 29.07.2009р. до повного погашення заборгованості ТОВ "Новознак" перед міською радою, також зазначає, що даний позов є необґрунтованим та суперечить інтересам держави (а.с.50-51).

Суд не розцінює відзив позивача як відмову від позову, оскільки вказана заява не відповідає вимогам ст.78 ГПК України.

Крім того, враховує, що приписами ст.29 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

15.03.2013р. від прокурора Радомишльського району на адресу господарського суду Житомирської області надійшов лист, в якому прокурор вказує, що відповідач продовжує ухилятися від виконання умов договору оренди земельної ділянки, внаслідок чого станом на 05.03.2013р. заборгованість по орендній платі складає 238000,00грн. (а.с.78).

Присутній в судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала господарського суду від 12.02.2013р. про відкладення розгляду справи, направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві, 12200, м.Радомишль, вул.Котовського, 35-а), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2009 року між Радомишльською міською радою (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новознак" (відповідач) укладено договір оренди землі (а.с.8-10), за умовами якого позивач (орендодавець) надав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування терміном на п'ять років земельну ділянку загальною площею 5,4628 га. для ведення виробничої діяльності, яка знаходиться в м.Радомишль Житомирської області, вул.Котовського 37.

Вищевказаний договір оренди землі 29.07.2009р. був зареєстрований у Радомишльському районному відділі Житомирської регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що вчинено запис за №040922000016.

Відповідно до пункту 3 вказаного договору, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - майновий комплекс, загальною площею 7082,5 кв.м.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 5 (п'ять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 127479,90 грн. за один рік.

Згідно з п.10 договору, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п.11 договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця у розмірі 10623,32 грн.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, встановлених законом (п.38 договору).

Пунктом 39 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання умов договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі від 29.07.2009р. належним чином не виконує. Зокрема, зазначає, що відповідач не сплачує орендну плату, чим порушує інтереси держави в особі Радомишльської міської ради, що наділена повноваженнями від імені держави розпоряджатися землями в межах населених пунктів. У зв'язку з чим, прокурор просить розірвати укладений між Радомишльською міською радою та ТОВ "Новознак" договір оренди землі від 29.07.2009р.

В підтвердження факту порушення відповідачем умов договору, прокурор надав довідку Радомишльського відділення ДПІ від 05.03.2013р. за №666 в якій зазначено, що заборгованість ТОВ "Новознак" по орендній платі за землю становить 238100,00грн. (а.с.79).

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 Цивільного Кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Земельним законодавством, з урахуванням специфіки відносин, які регулюються цим законодавством, більш конкретизовано підстави для припинення договору оренди землі.

Приписами ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Пунктами "ґ" та "д" ст.141 Земельного кодексу України передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та у разі систематичної несплати земельного податку або орендної плати.

Таким чином системний аналіз вказаних вище норм приводить до висновку, що закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між ними договором.

Як зазначалось вище, договором оренди землі від 29.07.2009р. сторони передбачили, що договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

При цьому суд враховує, що відповідно до чинного законодавства систематична несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Систематичне невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі підтверджується рішенням господарського суду Житомирської області по справі №16/5007/35/12 (яким задоволено позов прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Радомишльської міської ради та стягнуто з ТОВ "Новознак" заборгованість по орендній платі за землю в сумі 186029,29грн. (а.с.37-38)), довідкою Радомишльського відділення ДПІ від 05.03.2013р. за №666 (в якій зазначено, що заборгованість ТОВ "Новознак" по орендній платі за землю становить 238100,00грн. (а.с.79)).

В матеріалах справи також містяться витяги з рішень Радомишльської міської ради №255 від 24.02.2012р. та №393 від 17.10.2012р., якими відмовлено Радомишльському відділенню Малинської МДПІ та ТОВ "Новознак" у розірванні договору оренди землі від 29.07.2009р. у зв'язку з несплатою орендної плати (а.с.74-75).

З огляду на викладені обставини, матеріалами справи стверджується, що ТОВ "Новознак" систематично не сплачує орендну плату, що є підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства (ст.141 Земельного кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога прокурора про розірвання укладеного з відповідачем договору оренди земельної ділянки від 29.07.2009р. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати орендної плати не надав.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82– 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі від 29.07.2009р., укладений між Радомишльською міською радою (12200, м.Радомишль, вул.М.Житомирська, 12, код 25923935) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новознак" (12201, м.Радомишль, вул.Котовського, 35-А, код 33621662), який зареєстрований у Радомишльському районному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №040922000016.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новознак" (12201, м.Радомишль, вул.Котовського, 35-А, код 33621662)

- в дохід Державного бюджету України 1147,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 5 прим.

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)

4,5 - прок.