Ухвала суду № 30081226, 19.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.03.2013
Номер справи
2а/2370/4950/2012
Номер документу
30081226
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4950/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Гром Л.М.

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасибудінвест» до Державної податкової інспекції в м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Черкасибудінвест» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція в м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Черкасах проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Черкасибудінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальником приватним підприємством «Укрпромспецкомплект-3» (код ЄДРПОУ 37787451) за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.07.2012 року №123/23-2/37787451.

В акті зазначено,що ТОВ «Черкасибудінвест» порушено вимоги пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за квітень 2012 року в сумі 130706 грн.

16 липня 2012 року на підставі цього акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за №0003332301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 130706 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 32676 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для формування податкового кредиту позивача та винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки висновки про встановлення факту здійснення нікчемного правочину, а господарські операції з ПП «Укрпромспецкомплект-3» не спричинили реального настання правових наслідків.

За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, що передбачено нормою статті 216 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, а тому такий правочин підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину.

Відповідач до такого висновку дійшов в зв'язку з тим, що у контрагента позивача ПП «Укрпромспецкомплект-3» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби для належного виконання договірних зобов'язань, а господарські операції не направлені на настання реальних наслідків, що відповідно, підтверджує безпідставність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Крім того, співробітниками відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ ГВПМ ДПІ у м. Черкасах, в ході проведення комплексу оперативно-розшукових заходів та в результаті реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи задокументовано та припинено діяльність групи осіб, які організовували та забезпечили діяльність «конвертаційного центру», організатором якого являвся ОСОБА_3, який спільно з співучасниками створили без наміру здійснення статутної діяльності ряд підприємств в т.ч. і ПП «Укрпромспецкомплект-3». З метою реалізації оперативних матеріалів, СУ ДПС в Черкаській області 18.07.2012 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, тому на основі викладених вище тверджень відносно контрагента позивача відповідачем зроблені висновки про порушення податкового законодавства ТОВ «Черкасибудінвест».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач виступав генеральним підрядником по виконанню ряду будівельних робіт для культурно-оздоровчого комплексу ТОВ «Селена» по вул. Дахнівська, 21 в с. Свидівок, Черкаського району Черкаської області.

Як встановлено судом першої інстанції, що через відсутність власної спецтехніки, між позивачем та ПП «Укрпромспецкомплек-3» укладений договір №01/04 від 01.04.2012 року по наданню послуг автокрана грузоп. 10т, автомобілів самоскидів, екскаватора 0,65 м3, екскаватора 0,25 м3, бульдозера 108 к.с., гідромолота, автомобілів грузоп. 5 т., автомобілів КАМАЗ, компресора пересувного подача 2,2 м3/хв., компресора пересувного подача 5 м3/хв., котка самохідного масою 8 т.

В результаті отриманих послуг, загальну вартість використання спецтехніки склала 784234 грн. 56 коп., в т.ч. ПДВ 130705 грн. 76 коп.

На підтвердження факту виконання послуг позивачем надані такі документи як протокол погодження договірної ціни на послуги механізмів, акти прийому-передачі наданих послуг №У-2704/56 від 13.04.2012 року, №У-2704/100, №У-2704/101, №У-2704/102, №У-2704/103, №У-2704/104, №У-2704/105, №У-2704/106, №У-2704/107, №У-2704/108, №У-2704/109, №У-2704/110, №У-2704/111, №У-2704/112, №У-2704/113 від 28.04.2012 року, банківський документ в підтвердження оплати виконаних робіт.

На підтвердження фактичного надання послуг надано довідки ТОВ «Селена» (замовника будівельних робіт) №6 від 15.01.2013 року, відповідно до якої ТОВ «Селена» підтверджує, що ТОВ «Черкасибудінвест» виконувало комплекс будівельних робіт по будівництву ІІ черги оздоровчого комплексу з використанням спеціальної техніки, також позивачем надана довідка за підписом директора ПП «Техногравіс», (підприємство яке здійснювало технічний нагляд за будівництвом), якою також підтверджено використання позивачем на будівництві спеціальної техніки.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Укрпромспецкомплект-3» виписані позивачу податкові накладні від 13.04.2012 року №56, від 28.04.2012 року №№100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, на підставі яких ТОВ «Черкасибудінвест» включено 130705 грн. 76 коп. ПДВ до складу податкового кредиту за квітень 2012 року.

Пунктом 201.8 с. 208 Податкового кодексу України, зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник даного податку у передбаченому законом порядку.

ПП «Укрпромспецкопмлект-3т» за період з 05.05.2001 року по 10.07.2012 року було зареєстровано як платник ПДВ.

Господарська операція з указаним підприємством, в результаті здійснення якої сума ПДВ віднесена до податкового кредиту, мала місце у квітні 2012 року, тобто до анулювання свідоцтва.

Таким чином, в період існування господарських відносин позивача з ПП «Уркпромспецкомплект-3» і отримання податкової накладної, контрагент був зареєстрований державною податковою службою, мав статус платника ПДВ.

Отже, позивач як покупець (замовник) послуг, зареєстрований як платник ПДВ, має право на включення до податкового кредиту відповідних витрат.

За даними Єдиного державного реєстру директор ПП «Укрпромспецкомплект-3» та уповноважена особа від даного підприємства на вчинення юридичних дій, в тому числі підписання договорів та первинних документів, на квітень 2012 року був ОСОБА_3

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Водночас, податкова інспекція стверджує, що документи, складені від імені ПП «Укрпромспецкомплект-3», не несуть належного юридичного навантаження і не підтверджують факт виконання вказаним товариством робіт.

Підставою для таких висновків стало те, що слідчим управлінням ДПС в Черкаській області 18.07.2012 року порушено кримінальну відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на спростування вказаних висновків відповідача, до матеріалів справи додано постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.07.2012 року, якою скасовано постанову про порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а також постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2012 року про скасування постанови слідчого управління ДПС в Черкаській області від 18.07.2012 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст.205 КК України та ухвалу апеляційного суду Черкаської області, якою залишено без змін постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2012 року.

Доказом наявності вини сторони у формі умислу може бути лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили.

На момент розгляду даної справи відсутні будь-які судові рішення про притягнення до відповідальності чи вироки суду у кримінальній справі, які набрали законної сили та мають значення для розгляду спору по суті.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Укрпромспецкомплект-3» виконало покладені на нього договірні зобов'язання, що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про підтвердження використання спецтехніки, тоді як з боку позивача в свою чергу надано суду доказ виконання договірних зобов'язань в частині оплати, надано суду акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми №КБ-3, підписаних позивачем та ТОВ «Селена», що свідчить про реальність здійснення господарської операції.

Сторони виконали свої зобов'язання за вказаним договором, що спростовує твердження відповідача стосовно того, що правочин не був направлений на реальне настання правових наслідків. Їх належне виконання підтверджується відповідними документами.

Отже, порушень законодавства при здійсненні господарських операцій згідно договору не встановлено, що свідчить про його наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, зокрема, вичерпний перелік таких податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс).

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Украї\ни податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Розділом V Кодексу регулюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Відповідно до приписів пункту 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Кодексу визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу правил пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно частини 2 пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи позивача оформлені у відповідності до вимог законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки на момент виконання господарських операцій контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та дійсне свідоцтво платника ПДВ, відповідно, зазначений суб'єкт господарювання мав право видавати податкові накладні, адже таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку на додану вартість.

Отже, податкова накладна по вищенаведеній операції виписана особою, яка являлась платником податку на додану вартість станом на момент спірних правовідносин, підприємство-контрагент під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ, на час вчинення угод знаходилося в ЄДРПОУ. Доказів зворотного в акті не надано, даний факт нічим не спростовано.

Стосовно висновків за результатами перевірки ПП «Укрпромспецкомплект-3», суд зазначає наступне.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Зміст договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав підстави для формування податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Гром Л.М.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Гром Л.М.

Попередній документ : 30081220
Наступний документ : 30081645