Постанова № 30074479, 27.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/627/13-а

27 лютого 2013 року 10год. 58хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Павлов С.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Найдьонова А.Ю., Рудь В.В.

відповідача: представник Карленко Н.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІКС" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2012р. №0000491500 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 11591,25 грн.) та №0000182200 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 9273,11 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені у акті перевірки, на підставі якого прийняті оспорюванні податкові повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, є безпідставними та упередженими, не відповідають фактичним обставинам.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та пояснили суду, що операції з контрагентом фактично та юридично мали місце у господарській діяльності ТОВ "Онікс", останнє відповідно до норм чинного законодавства відобразило такі операції у податковому обліку. Товарно-транспортні накладні не є обов'язковим документом, за наявності якого відбувається формування податкового кредиту чи валових витрат позивача. Порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може бути підставою для висновку про те, що поставка товарів не відбулася, оскільки навіть у вироку суду зазначається про те, що не всі господарські операції ТОВ "Альтпромгруп" були безтоварними. Крім того, у відповідача відсутнє право на визнання правочинів нікчемними. Представники позивача в судовому засіданні позов просили задовольнити повністю, скасувати податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що в ході проведення перевірки позивача встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до того, що позивачем за перевірений період безпідставно віднесено до валових витрат та податкового кредиту суми витрат та ПДВ по операціях з придбання товарів у ТОВ "Альтпромгруп". При цьому зазначив, що стосовно посадових осіб ТОВ "Альтпромгруп" порушена кримінальна справа, до перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних, господарські операції позивача з ТОВ "Альтпромгруп" не спричинили реальних наслідків, а відтак позивачем безпідставно сформовано валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Альтпромгруп". Просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні допитано свідка - ОСОБА_5, який показав, що працює у позивача. В період придбання позивачем у ТОВ "Альтпромгруп" товарно-матеріальних цінностей, приймав такі товари від ТОВ "Альтпромгруп", перевіряв надані контрагентом документи та товар за кількістю та якістю. Вказав, що ТОВ "Альтпромгруп" поставляло товар до будівельного майданчика своїм транспортом. По будівельному майданчику товар переміщувався власним транспортом позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс" (по тексту постанови - ТОВ "Онікс") зареєстроване 16.03.1993р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради, взято на податковий облік в ДПІ в Заводському районі м.Запоріжжя, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств. Вказані обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються актом перевірки, довідкою з ЄДРПОУ (а.с.81-83 том 2).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Заводському районі м.Запоріжжя проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Онікс" з питань дотримання вимог діючого податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Альтпромгруп" за період з 01.09.2009р. по 28.02.2010р., за наслідками якої складено акт від 03.08.2012 р. № 508/2200/19267740 (а.с.24-53 том 1).

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення:

- пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97 - ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток всього у сумі 9273,00грн,, в тому числі: 4 квартали 2009р. - на 7487,0 грн., за 2009р. - на 7487,00грн., за 1 квартал 2010р. - на 1786,00 грн.;

- пп. 7.2.4 п.7.2., пп.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 7418,49 грн., в тому числі за жовтень 2009р. на суму 1322,67 грн., листопад 2009р. на суму 3283,07 грн., грудень 2009р. на суму 1383,61 грн., січень 2010р. на суму 867,61 грн., лютий 2010р. на суму 561,53 грн.

На підставі акта перевірки від 03.08.2012 р. № 508/2200/19267740 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 27.08.2012р. №0000491500, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11591,25 грн. (9273,00 грн. - за основним платежем, 2318,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.12 том 1);

- від 27.08.2012 року № 0000182200, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9273,11 грн. (7418,49 грн. - за основним платежем, 1854,62 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.15 том 1).

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Альтпромгруп".

У періоді, що охоплений перевіркою, позивачем придбано у ТОВ "Альтпромгруп" металопродукцію та інші товарно-матеріальні цінності (балка, лист рифлений, проволока, труба, сітка, арматура, болт, гайка, гравер, арматура, лист, швелер, уголок, керосин та інше).

Витрати позивача на придбання вказаних товарів включено до валових витрат, а суми ПДВ, сплачені в ціні придбання товарно-матеріальних цінностей, позивачем включено до податкового кредиту в періодах такого придбання (а.с.26-56 том 2).

Вказані операції з придбання товарно-матеріальних цінностей оформлені документально, а саме позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано: податкові накладні, рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с.101-132 том 1). На підставі таких документів позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.

Розрахунки між сторонами проведено в повному обсязі, що підтверджується копіями актів про проведення взаємозаліку (а.с.133-134 том 1), копіями платіжних доручень та банківськими виписками (а.с.135-153 том 1).

Із заявок на поставку, які адресовані позивачем директору ТОВ "Альтпромгруп", вбачається, що позивач просить здійснювати поставки продукції власним транспортом; як пункти поставки зазначені адреси будівельних майданчиків, на яких ТОВ "Онікс" здійснювало підрядні роботи (а.с.154-160 том 1).

Обставини щодо використання позивачем у своїй господарській діяльності придбаних у ТОВ "Альтпромгруп" товарно-матеріальних цінностей підтверджуються копіями договорів підряду, виписаними податковими накладними, актами здачі виконаних робіт, копіями платіжних вимог-доручень, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та затрати, актами приймання виконаних підрядних робіт, відомостями матеріалів підрядчика (а.с.161-246 том 1, а.с.1-11 том 2). Крім того, позивач має ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, будівельної діяльності (а.с.84-87 том 2).

Операції позивача з ТОВ "Альтпромгруп" щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та щодо подальшого використання позивачем товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (а.с.12-25 том 2).

На час здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Альтпромгруп" порядок формування податкового кредиту визначався Законом України «Про податок на додану вартість», порядок формування валових витрат визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. N334/94-ВР, чинного на час існування спірних правовідносин (далі Закон N334/94-ВР), встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону N334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону N334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, визначальними факторами для віднесення витрат до складу валових, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту, є зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Стаття 11 Закону №334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документа, встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (далі Закон №996-XIV). Згідно з цими вимогами документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем за господарськими операціями, вчиненими з ТОВ "Альтпромгруп", підтверджуються видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, складеними відповідно до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону №168/97-ВР, що містять усі обов'язкові реквізити та видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість, підтвердженням чого є пояснення сторін, обумовлені податкові накладні, відомості з єдиного web-сайту Державної податкової адміністрації України www.sts.gov.ua (що діє відповідно до пункту 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79). Вищевказані документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону №996-XIV та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій, розкривають їх зміст. Податкові накладні, виписані для позивача ТОВ "Альтпромгруп" відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону N168/97-ВР і Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037, чинному на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (далі - Закон №755-IV) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ "Альтпромгруп", останнє було зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі (а.с. 57 том 2), та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання придбаних у ТОВ "Альтпромгруп" товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача, і отримання від такого використання прибутку.

Щодо покликань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, суд вважає за необхідне відмітити наступне. За наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит та права на формування валових витрат. Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування валових витрат чи податкового кредиту з податку на додану вартість має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. Самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операцій з придбання товару.

Крім того, поясненнями свідка в судовому засіданні підтверджено, що поставка товарно-матеріальних цінностей для позивача здійснювалася транспортом ТОВ "Альтпромгруп".

Щодо покликань відповідача на порушення кримінальної справи та притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ "Альтпромгруп" суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, в акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов відповідач покликається на пояснення директора ТОВ "Альтпромгруп" ОСОБА_6, в яких останній зазначає, що фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ "Альтпромгруп" не здійснював, не підписував бухгалтерських та фінансових документів. При цьому слід зазначити, що в цих же поясненнях ОСОБА_6 вказує, що точно пам'ятає, що підписував довіреність на право здійснення фінансово-господарської діяльності на ім'я ОСОБА_7. Можливо фінансово-господарською діяльністю підприємства займалася ОСОБА_7, на ім'я якої ним була виписана довіреність на право здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Альтпромгруп".

А відтак, директор ТОВ "Альтпромгруп" ОСОБА_6 в своїх поясненнях не заперечує можливість здійснення фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ "Альтпромгруп" іншою особою, якій була надана довіреність на здійснення такої діяльності.

Щодо покликань відповідача на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2012 року у справі № 0818/3221/2012 як на підставу для підтвердження безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ "Альтпромгруп", суд звертає увагу на таке. Вироком встановлено, що в кінці січня 2009 року ОСОБА_10, маючи знання в сфері здійснення господарської діяльності, вирішив використати таку обставини для власного збагачення шляхом зайняття фіктивним підприємництвом. ОСОБА_10 залучив до такої діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Для того, щоб злочинна схема не була виявлена контролюючими органами, співучасниками прийнято рішення про надання в державні органи відповідної звітності, що свідчило б про проведені господарські операції. З цією ж метою співучасники прийняли рішення, що створені фіктивні підприємства протягом певного часу будуть вести реальну господарську діяльність.

А відтак, вказаним вироком встановлено, що не всі господарські операції ТОВ "Альтпромгруп" були безтоварними, оскільки організатором та співучасниками прийнято рішення про здійснення реальних господарських операцій для того, щоб злочинна схема не була виявлена контролюючими органами.

Доводи та висновки відповідача, викладені у вищевказаному акті перевірки, щодо не підтвердження господарських операцій позивача та ТОВ "Альтпромгруп" первинними документами, є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку, оскільки позивачем в судовому засіданні належними доказами (первинними документами) підтверджено факти здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом та використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Альтпромгруп". Податковий орган при прийнятті рішень дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з огляду на обставини діяльності інших осіб, а не позивача.

Отже, суд дійшов висновку, що валові витрати та податковий кредит позивача підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень від 27.08.2012 року № 0000491500 та № 0000182200 протиправними та їх скасування.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 27.08.2012 № 0000491500 та № 0000182200.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОНІКС" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 213,13 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька