Постанова № 30073653, 19.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/150/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року о 09 год. 01 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представника позивача - ОСОБА_2 (по довіреності)

представника відповідача - Бриленко К. Б. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №192 від 13.12.2012 року, №193 від 13.12.2012 року.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» є тимчасовою спорудою, функціонує на законних підставах з дотриманням вимог законодавства, що регулює порядок експлуатації тимчасових споруд, щодо її реконструкції та експлуатації не можуть застосовуватись норми передбачені для капітальних будівель, а тому постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №192, №193 від 13.12.2012 року про застосування штрафних санкцій відповідачем винесені неправомірно та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, оскільки позивачем здійснено будівельні роботи з реконструкції павільйону без права на їх виконання та здійснюється експлуатація будівлі без введення її в експлуатацію після реконструкції, кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є тимчасовою спорудою, а тому оскаржувані постанови винесено правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 07.08.2001 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрації Фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_1 (аркуш справи 8).

Згідно із договором купівлі-продажу від 07.06.2002 року позивач є власником металевого павільйону площею 30 кв. м. та договором купівлі-продажу від 17.07.2010 року - металевої конструкції загальною площею 40 кв. м., які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 (аркуші справи 9, 10).

Відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 22.04.1998 року торговий павільйон загальною площею 70 кв. м., розташований по АДРЕСА_1, визнано готовим до введення в експлуатацію (аркуш справи 11).

Відповідно до ст. 6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Згідно із ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, який здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час перевірки посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону, видавати обов'язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На виконання своїх повноважень, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 07.12.2012 року, із залученням головного державного інспектора інспекторського відділу №3 Територіального управління з контролю за будівництвом об'єктів м. Одеси та житлово-комунальним господарством, у присутності гр. ОСОБА_4, відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно із «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», на підставі листа прокуратури Малиновського району м. Одеси №10-9588вх-12 від 06.12.2012 року щодо виділення представників Інспекції ДАБК в Одеській області для перевірки будівлі кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, проведено позапланову перевірку з питань дотримання ФОП ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва будівлі кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт позапланової перевірки від 07.12.2012 року (аркуші справи 64-65).

Зазначеної перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_4 ст. 34, п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: власником будівлі здійснено будівельні роботи з реконструкції павільйону без права на їх виконання та здійснюється експлуатація будівлі без введення її до експлуатації після реконструкції.

На підставі виявлених порушень Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 07.12.2012 року складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності ФОП ОСОБА_4 та винесено припис з вимогою усунути виявлені порушення (аркуші справи 58-60, 61-63, 66).

Крім того, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 13.12.2012 року за порушення вимог ст. 34, п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» винесено постанови №192, №193 про накладення на ФОП ОСОБА_4 штрафу у розмірі 51030 грн. та 40824 грн., відповідно (аркуші справи 24, 25).

Приписами ст. ст. 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року визначено етап дій, після яких набувається право здійснення будівельних робіт, та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР від 14.10.1994 року.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 2 Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР від 14.10.1994 року суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання та експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Позивач не заперечує факт наявності повноважень у відповідача щодо здійснення контролю у сфері містобудівної діяльності, факт відсутності декларації про початок виконання будівельних робіт та експлуатацію об'єкта будівництва, не прийнятого в експлуатацію після реконструкції, проте позивач заперечує наявність підстав для застосування штрафних санкцій та необхідність оформлення таких документів, оскільки кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» функціонує як тимчасова споруда на законних підставах, з дотриманням вимог законодавства, що регулює порядок експлуатації тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Суд не погоджується з доводами позивача, та вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно із п. 1.4 «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого 21.10.2011 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068 існують пересувні тимчасові споруди, тобто споруди, які не мають закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності, та стаціонарні тимчасові споруди, тобто споруди, які мають закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв. м.

Представники позивача не заперечували, що за адресою: АДРЕСА_1 розташована будівля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка має корисну площу 92,52 кв. м. та площу забудови 104,24 кв. м. та експлуатується як єдине приміщення - кафе.

З наданого представниками позивача паспорту дрібно роздрібної торгової мережі торгового ряду, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якій міститься фото фіксація об'єкту також вбачається, що фактично за адресою: АДРЕСА_1 розташована будівля кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Таким чином, зазначений об'єкт перевищує площу 30 кв. м. та не може вважатись стаціонарною тимчасовою спорудою, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача про те що він експлуатує тимчасову споруду.

Крім того, слід зазначити, що механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачений «Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженим 21.10.2011 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068 (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 - 2.5 зазначеного Порядку підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки. Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди з визначеним цим Порядком переліком документів.

Орган з питань містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення тимчасової споруди (у разі її наявності), будівельним нормам та повідомляє про результати відповідності замовника.

Згідно із п. 2.6, 2.7, 2.10, 2.20, 2.21, 2.31 Порядку для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення тимчасової споруди. Паспорт прив'язки тимчасової споруди оформлюється органом з питань містобудування та архітектури та підписується керівником відповідного органу. Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки не допускається, розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється та відсутність такого паспорту є підставою для демонтажу такої тимчасової споруди.

Крім того, у разі коли власник (користувач) має намір змінити естетичний вигляд тимчасової споруди, він звертається до відповідного органу з питань містобудування та архітектури з письмовою заявою щодо внесення змін до паспорта прив'язки у частині ескізів фасадів. Орган з питань містобудування та архітектури розглядає нові ескізи фасадів тимчасової споруди та візує їх.

Позивачем в обґрунтування правомірності розміщення тимчасової споруди та наявності всіх необхідних документів на її розміщення надано до суду паспорт дрібно роздрібної торгової мережі торгового ряду, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виготовлений ТОВ «Камбіо-Інвест» та договір оренди окремого індивідуально визначеного майна від 25.12.2011 року (аркуші справи 12-23).

Суд критично ставиться до зазначених доказів, враховуючи невідповідність зазначених документів вимогам «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого 21.10.2011 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, який набрав чинності 12.12.2011 року, тобто до укладення договору оренди окремого індивідуально визначеного майна, оскільки наданий паспорт прив'язки не відповідає формі, не погоджений з органом з питань містобудування та архітектури, не завізовані ескізи із змінами фасадів тимчасової споруди, тощо.

Щодо твердження позивача про відповідність документів на тимчасову споруду вимогам «Правила установки та експлуатації некапітальних пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі в м. Одесі», які є додатком до рішення Одеської міської ради № 1466-V від 04.07.2007, слід зазначити, що ці правила передбачають отримання дозволу на експлуатацію некапітального пункту дрібно-роздрібної торговельної мережі, який суду не був наданий та виготовлення паспорту розміщення тимчасової споруди, який погоджується з управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, органами санітарного нагляду, ДАІ ОМУ УМВС України в Одеській області у випадках, передбачених чинним законодавством, органами пожежного нагляду, проте наданий паспорт не погоджений з цими органами.

Крім того, зазначене рішення Одеської міської ради, з метою приведення порядку установки тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Одесі у відповідність до вимог чинного законодавства скасовано Рішенням Одеської міської ради

№2458-VI від 21.12.2012р., що свідчить про невідповідність його положень вимогам «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого 21.10.2011 року наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068.

Таким чином, суду не було надано належним чином оформлених документів для експлуатації кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» як тимчасової споруди, що також підтверджує необґрунтованість доводів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» не може вважатися стаціонарною тимчасовою спорудою, оскільки його площа перевищує 30 кв. м. та у позивача відсутні належним чином оформлених документів на зазначений об'єкт, як на тимчасову споруду, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області правомірно винесла постанови про застосування до позивача штрафних санкцій, а тому позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №192 від 13.12.2012 року, №193 від 13.12.2012 року - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 березня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

Повний текст постанови складено .