Рішення № 30072351, 15.01.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-780/13

2609/29610/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - Ю.О. Базюнь

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_6 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначив, що 16 березня 1991 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. За період перебування сторін у шлюбі в 1996 році на відповідача було приватизовано Ѕ частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Позивач з дочкою ОСОБА_4 були зареєстровані у вказаній квартирі по 1995 рік. На даний момент вони не зареєстровані, але постійно проживають в спірній квартирі. Просить в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1. При цьому посилався на норми КпШС.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, послався на вищевикладені обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що майно набуте внаслідок його приватизації є особистим майном того з подружжя, хто реалізував своє особисте право на приватизацію. Оскільки підстава поділу майна виникла восени 2012 року (розірвання шлюбу), вважає, що застосувати до спірних правовідносин норми КпШС України підстав немає.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону, тому позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.03.1991 між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Відділом ЗАГС Залізничного РВК м. Києва (а.с.4).

Шлюб між сторонами розірвано згідно рішення Солом`янського районного суду м. Києва, що підтверджується представниками по справі.

Судом встановлено, що в період шлюбу відповідачем та його бабусею ОСОБА_5 була приватизована квартира АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Внаслідок приватизації відповідач та ОСОБА_5 є співвласниками в рівних долях вищезазначеної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 29.11.1996, виданого відділом приватизації державного житла Залізничного району м. Києва (а.с.47).

Згідно довідки ВСП «Залізничний» від 14 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_5 -власник особового рахунку та ОСОБА_2 - онук, що підтверджується довідкою ВСП «Залізничний» від 29 серпня 2008 року (а.с.8).

Стаття 57 СК України, визначає майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. Зокрема п.4 ч.1 вказаної статті, до особистої приватної власності дружини, чоловіка відносить житло набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до Закону України від 11 січня 2011 року № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08 лютого 2011 року до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя віднесено житло, набуте за час шлюбу внаслідок приватизації.

З огляду на вищезазначене, на момент виникнення права власності відповідача на 1/2 частину квартири внаслідок приватизації вказаної квартири, норма Закону України від 11.01.2011 не регулювала спірні правовідносини, а відтак право спільної сумісної власності на спірну 1/4 частину квартири у позивача відсутнє, а тому спірна квартира не може бути об`єктом поділу.

Стаття 5 ЦК України передбачає дію актів цивільного законодавства у часі, згідно положень якої, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.57, 61 СК України, ст.5 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя - Г.О. Козленко